Ухвала суду № 138578059, 29.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

29.07.2026 Справа № 756/12847/26

Справа № 756/12847/26

№ 1-кс/756/2312/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року місто Київ

Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

її захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2026 року за № 12026100050001118, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Кременчуці Полтавської області, громадянка України, здобула середню освіту, заміжня, не працевлаштована, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

28.07.2026 до Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, яке на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд слідчої судді ОСОБА_1 .

У клопотанні слідчий просила продовжити застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2026 року за № 12026100050001118, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначила, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки належить отримати та долучити до матеріалів провадження три експертизи матеріалів, речовин і виробів та комп`ютерно-технічну експертизу, які перебувають на виконанні у Київському НДЕКЦ МВС України, вирішити питання щодо правової кваліфікації кримінального провадження та зміни раніше повідомленої підозри з урахуванням отриманих висновків експертів, виконати вимоги ст. 290 КПК України і прийняти остаточне процесуальне рішення в порядку ст. 283 КПК України.

Строк досудового розслідування продовжено постановою керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва від 27.07.2026 до трьох місяців, тобто до 03.09.2026.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження строку дії застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала. Підтримала позицію захисника.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, звернувши увагу на те, що наведені стороною обвинувачення ризики мають абстрактний характер і не підтверджені конкретними доказами. На думку захисника, більш м`який запобіжний захід здатний забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, просив визначити заставу у мінімальному розмірі, вказав, що у іншому кримінальному провадженні підозрювана сплатила заставу та виконує обов`язки належним чином.

ІІІ. Мотиви слідчої судді

Дослідивши клопотання, надані слідчим матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.

Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідча суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчій судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою орієнтують слідчу суддю додатково оцінити:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Щодо обґрунтованості підозри

За даними досудового розслідування, у невстановлені день, час та місці, але не пізніше 01.06.2026, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинону), шляхом її реалізації через схованки («закладки») на території Оболонського району м. Києва.

Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 незаконно придбала та почала зберігати зазначену психотропну речовину, розфасовану в 11 згортків клейкої стрічки чорного та синього кольорів із пакетами з полімерного матеріалу з пазовою застібкою, один з яких 01.06.2026 залишила у схованці за адресою: АДРЕСА_3.

01.06.2026 приблизно о 12:59 ОСОБА_4 на відкритій ділянці місцевості неподалік буд. № 11-А по просп. Оболонському у м. Києві була зупинена працівниками поліції та затримана в порядку ст. 208 КПК України. Під час слідчих дій у неї виявлено та вилучено 10 згортків із порошкоподібною речовиною, а під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, - ще один згорток.

Згідно з висновками експертів у наданих на дослідження речовинах міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), загальна маса якої становить 13,294 грама.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 повідомлено 03.06.2026.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідча суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою розуміються існуючі факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 01.06.2026;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 01.06.2026;

- протоколом огляду місця події від 01.06.2026;

- протоколом огляду предмета від 02.06.2026;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 01.06.2026;

- висновками експерта № СЕ-19/111-26/30030-НЗПРАП, № СЕ-19/111-26/30031-НЗПРАП від 03.06.2026, № СЕ-19/111-26/30197-НЗПРАП від 08.06.2026, № СЕ-19/111-26/31483-НЗПРАП від 15.06.2026, № СЕ-19/111-26/30196-НЗПРАП від 11.06.2026, № СЕ-19/111-26/30195-НЗПРАП від 18.06.2026, № СЕ-19/111-26/31489-НЗПРАП від 25.06.2026, № СЕ-19/111-26/31486-НЗПРАП від 02.07.2026, № СЕ-19/111-26/31454-НЗПРАП від 10.07.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Обставини, які були підставою для застосування запобіжного заходу, не змінилися, а обґрунтованість підозри з плином часу не втратила своєї актуальності.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідча суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідча суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послалася на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідча суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Під час оцінки цього ризику слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 не має офіційного місця роботи та стабільного легального джерела доходу, її зареєстроване місце проживання (АДРЕСА_1) не збігається з фактичним (м. Київ), а щодо неї на розгляді суду перебуває інше кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Наведене свідчить про відсутність достатньо міцних соціальних стримуючих факторів, які б гарантували належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Під час оцінки ризику впливу на свідків слідча суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та мають важливе значення в контексті предмета доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, установлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

- по-третє, підозрюваній та її захиснику адвокату ОСОБА_5 вручені копії клопотання з доданими до нього матеріалами, у тому числі протоколи допитів свідків, що містять анкетні дані цих осіб, а отже підозрюваній відомі відомості про свідків та зміст наданих ними показань.

Наведені обставини обґрунтовано свідчать про наявність ризику того, що підозрювана як самостійно, так й через інших осіб може впливати на свідків, з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань.

Наявним є і ризик вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення. Так, за даними досудового розслідування, ОСОБА_4 є обвинуваченою у кримінальному провадженні № 12025100080000777 від 04.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а станом на момент затримання 01.06.2026 перебувала під запобіжним заходом у вигляді застави, застосованим у межах зазначеного провадження. Підозрювана не зайнята суспільно корисною працею та не має легального джерела доходу, а обставини, у зв`язку з якими їй повідомлено про підозру, вказують на те, що джерелом її доходу став саме незаконний обіг психотропних речовин.

Отже, доводи захисника про абстрактний характер заявлених ризиків не знайшли свого підтвердження, адже кожен із наведених ризиків підтверджений конкретними відомостями, що містяться у наданих слідчим матеріалах, а не є лише припущенням сторони обвинувачення.

Щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу

За твердженням слідчого, у Київському НДЕКЦ МВС України перебувають на виконанні три експертизи матеріалів, речовин і виробів та комп`ютерно-технічна експертиза, висновки яких є необхідними для вирішення питання про правову кваліфікацію дій підозрюваної та про зміну раніше повідомленої підозри. Після цього належить виконати вимоги ст. 290 КПК України і прийняти остаточне процесуальне рішення в порядку ст. 283 КПК України.

Призначення та проведення експертиз не залежать від органу досудового розслідування у частині строків їх виконання, а результати цих експертиз безпосередньо впливають на обсяг та зміст підозри. Слідча суддя враховує і те, що строк дії попередньої ухвали спливає 02.08.2026, тобто протягом найближчих днів, і за цей час зазначені процесуальні дії об`єктивно виконані бути не можуть.

За таких обставин слідча суддя вважає доводи слідчого обґрунтованими, оскільки наведені обставини дійсно перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо строку, у межах якого продовжується запобіжний захід

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Водночас, за приписами ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею лише в межах строку досудового розслідування.

Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено постановою керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва від 27.07.2026 до трьох місяців з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру, тобто до 03.09.2026.

Досудове розслідування не завершене, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів підозрюваній та її захиснику не вручалося, а тому підстав для застосування ч. 5 ст. 219 КПК України, яка виключає зі строку досудового розслідування час ознайомлення з матеріалами в порядку ст. 290 КПК України, немає. Отже, перебіг строку досудового розслідування не зупинявся і цей строк спливає 03.09.2026.

Обчислений за правилами ч. 5 ст. 115 КПК України шістдесятиденний строк, на який могла б бути продовжена дія запобіжного заходу, спливав би 27.09.2026, тобто виходив би за межі строку досудового розслідування. За таких обставин строк тримання під вартою підлягає продовженню до 03.09.2026 включно, тобто на 36 днів, що не перевищує граничного строку, установленого ч. 1 ст. 197 КПК України, та не виходить за межі строку досудового розслідування у розумінні ч. 3 ст. 197 КПК України.

Сукупний строк тримання ОСОБА_4 під вартою обчислюється з моменту її затримання 01.06.2026 та не перевищує дванадцяти місяців, тобто граничного строку, установленого п. 2 ч. 2 ст. 197 КПК України для кримінальних проваджень щодо тяжких злочинів.

Щодо наявності підстав для продовження застосування запобіжного заходу

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 03.06.2026 до підозрюваної ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, останнім днем строку дії якої є 02.08.2026, з одночасним визначенням розміру застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

З урахуванням обґрунтованої підозри та установлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчої судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти установленим ризикам.

Слідча суддя враховує, що раніше застосований до ОСОБА_4 у межах іншого кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави не забезпечив її належної процесуальної поведінки, що додатково свідчить про високу інтенсивність ризиків переховування, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Окрім обґрунтованості підозри та установлених ризиків, слідча суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я підозрюваної; її майновий і сімейний стан та соціальні зв`язки. Відомостей про неможливість тримання ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я слідчій судді не надано.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідча суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування до ОСОБА_4 іншого, більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання нею процесуальних обов`язків.

Щодо визначення розміру застави

Слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язана визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України). Підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, за наявності яких слідча суддя має право не визначати розмір застави, у цьому кримінальному провадженні не установлено.

Розмір застави визначається слідчою суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та установлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання, а тому розмір застави має визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати у випадку відсутності на суді буде достатнім стримуючим засобом.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки.

Слідчий просила визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. Такий самий розмір застави визначено і ухвалою слідчого судді від 03.06.2026.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваної, яка сплатила заставу в межах іншого кримінального провадження до події кримінального правопорушення, в якому зараз вона підозрюється, установлені ризики та їх інтенсивність, відомості про майновий стан підозрюваної, а також вид та розмір предмета кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн, не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірною для неї. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

Щодо покладення на підозрювану обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні установленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідча суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких обставин клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 03 вересня 2026 року включно.

3. Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 266 240 грн, яка може бути внесена як підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача за стандартом IBAN: UA128201720355259002001012089.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана, яка внесла таку заставу, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

4. У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

5. Попередити підозрювану, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків після внесення застави, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1