Рішення № 138578007, 29.07.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/353/26

Провадження № 2/483/448/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: стягнення з відповідачки 16 524 грн 00 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 688264 від 01 квітня 2020 року, що укладений з ТОВ «Лінеура Україна».

В обґрунтування позову зазначив, що 01 квітня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою був укладений вищезазначений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредитні кошти із зобов`язанням повернути їх зі сплатою відсотків. Первісний кредитор відступив право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідачка ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, заяв по суті спору до суду не надавала.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01 квітня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна», з одного боку, та відповідачкою, з другого боку, було укладено договір про споживчий кредит №688264.

Відповідно до умов Договору, відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 5 000 грн зі строком кредитування 14 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору та становить:

знижена процентна ставка становить 1,33% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (485,45 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів.

Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки.

Відповідно до п. 4.1 Договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Судом також встановлено, що між сторонами 15 квітня 2020 року за ініціативою відповідачки укладено додатковий договір, за умовами якого строк користування кредитом за Договором продовжується на строк, що дорівнює строку, встановленому п.1.3. Договору. Дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом 30 квітня 2020 року.

Сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 цього Додаткового договору: 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Додаткового договору складає: 693,50% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Додаткового договору складає: 6 330 грн.

У всьому іншому, що не визначено в цьому Додатковому договорі, Сторони керуються умовами Договору.

Зазначені договори укладені в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» про те, що на ім`я відповідачки банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку відбулось зарахування кредитних коштів (а.с. 85).

16 листопада 2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення права вимоги №ККЛУ-16112020, на підставі якого позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі і до відповідачки за кредитним договором №688264.

З розрахунку заборгованості за договором слідує, що станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості відповідачки за договором складає 16 524 грн 00 коп., з яких: тіло кредиту 5 000 грн, заборгованість за процентами 10 279 грн 00 коп., заборгованість за штрафами 1 245 грн (а.с. 17-19).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Вирішуючи вимогу про стягнення відсотків суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 14 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору після 30 квітня 2020 року, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.

З огляду на викладене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 1 330 грн 00 коп. відповідно до наданого розрахунку заборгованості.

Вирішуючи вимогу про стягнення штрафу у розмірі 1 245 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому застосування неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри цивільно-правової відповідальності допускається лише у випадках, передбачених договором та законом.

Разом із тим Законом України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України були внесені зміни, спрямовані на захист позичальників від застосування штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань у період дії карантину.

Так, пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.

Крім того, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 01 березня 2020 року за прострочення виконання грошового зобов`язання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що штрафні санкції, заявлені позивачем до стягнення, нараховані за період з 04 травня 2020 року по 13 травня 2020 року, тобто в період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який у подальшому неодноразово продовжувався.

Таким чином, на момент виникнення у позивача права нарахувати штрафні санкції діяли спеціальні норми закону, які прямо забороняли покладення на позичальника обов`язку зі сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії карантину.

Отже, нарахування позивачем штрафних санкцій за період з 04 травня 2020 року по 13 травня 2020 року суперечить вимогам пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому такі вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 1), а також заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

При цьому, суд врахував складність справи, а саме те, що вона є типовою, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі та дійшов висновку про доведеність вартості наданих юридичних послуг у розмірі 3 000 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1 019 грн 91 коп. судовий збір, 1 149 грн 24 коп. витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236) в рахунок заборгованості за кредитними договором №688264 від 01 квітня 2020 року, що укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» станом на 17 листопада 2020 року 6 330 (шість тисяч триста тридцять) грн 00 коп., з яких: тіло кредиту 5 000 (п`ять тисяч) грн, заборгованість за процентами 1 330 (одна тисяча триста тридцять) грн 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 15 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29 липня 2026 року.

Головуюча: