Рішення № 138577675, 29.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1566/26

Справа №754/15273/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючої - судді Панченко О.М.,

секретаря судових засідань Сарнавського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Альховська І.Б. звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 64 072,59 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позову зазначається, що 02.01.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як кредитний договір № 002/18460785-СК_SB Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, Позивач, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах. Як наслідок, станом на травень 2025 року, заборгованість за кредитним договором № 002/18460785-СК_SB від 02.01.2023, становить 64 072,59 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 34 972,38 грн.; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 29 100,21 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16.09.2025 клопотання представника позивача про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції - задоволено.

17.02.2026 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на таке. Зазначає, що Позивачем не доведено належним чином факт укладення договору з істотними умовами, не підтверджено факт отримання відповідачем кредитних коштів, не доведено правові підстави та правильність нарахування заборгованості, заявлено вимоги з порушенням строків позовної давності.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 20.04.2026 клопотання представника позивача проучасть у судовому засідання в режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 07.07.2026 клопотання представника позивача про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції - задоволено.

08.07.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення в яких зазначив, що Позивач звернувся до суду без належної доказової бази, не підтвердив проведення електронної ідентифікації, розрахунок заборгованості не піддається перевірці, у зв`язку з викладеним просив оцінити достатність, належність та допустимість поданих доказів.

Представник позивача АТ «Таскомбанк» в позовній заяві просила проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у додаткових поясненнях просив розгляд справи проводити у його відсутність з урахуванням обставин викладених у відзиві та поясненнях.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.01.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як кредитний договір № 002/18460785-СК_SB.

Підписанням Договору № 002/18460785-СК_SB, ОСОБА_1 підтвердив, що погоджується з усіма пунктами цієї Заяви-договору та підтвердив і засвідчив, що вся інформація та/або документи, надані Банку, тому числі через Мобільний додаток, є повною (чинною) і достовірною, акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщений на сайті Банку за адресою https://tascombank.ua/), за текстом Договір, і беззастережно приєдналась до умов Договору, погодилась, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами Договору.

Виписка по особовим рахункам кредитного договору № 002/18460785-СК_SB від 02.01.2023 на ім`я відповідача ОСОБА_1 за період з 02.01.2023 по 05.05.2025, свідчить про рух платежів (користуванням відповідачем кредитними коштами, розраховувався за товар) в межах кредитного ліміту наданого позивачем.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168 св 21) виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим, станом на травень 2025 року, за відповідачем наявна заборгованість на загальну суму 64 072,59 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснено позивачем за період з 02.01.2023 по 05.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Таскомбанк», станом на травень 2025, становить 64 072,59 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 34 972,38 грн.; заборгованість за процентами (прострочена) 29 100,21 грн.

Частиною першою статті 627 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 002/18460785-СК_SB від 02.01.2023 перед АТ «Таскомбанк», станом на травень 2025, становить 64 072,59 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 34 972,38 грн.; заборгованість за процентами (прострочена) 40 29 100,21 грн.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України, позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п. 6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019, прийнятій по справі № 911/3681/17).

Суд враховує, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Як зазначено вище, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 002/18460785-СК_SB від 02.01.2023 у розмірі 64 072,59 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) 34 972,38 грн.; заборгованість за процентами (прострочена) 40 29 100,21 грн.

Вивчивши доводи відповідача щодо застосування строків позовної давності до пред`явлених АТ «Таскомбанк» позовних вимог, суд зважає на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17 березня 2020 року, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

У постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року, прийнятій у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року, прийнятій у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

Крім того, п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину та зупинився (продовжувся) у період дії воєнного стану, до 04.09.2025, тобто дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», а тому перебіг строку позовної давності, починає рахуватися з 04.09.2025.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за договором № 002/18460785-СК_SB від 02.01.2023 у розмірі 64 072,59 грн. заявлені в межах строку позовної давності та підлягають задоволенню у цій частині.

А тому, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а саме, стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Позивача заборгованість в розмірі 64 072 грн. 59 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 34 972 грн. 38 коп. та процентам в розмірі 29 100 грн. 21 коп.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами щодо судового збору, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 13, 78, 83, 141, 259, 263, 265, 279, 352,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30) заборгованість за кредитним договором № 002/18460785-СК_SB від 02.01.2023 у розмірі 64 072,59 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко