Рішення № 138577468, 29.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26233/25

Провадження № 2/752/2538/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 20 661, 30 грн заборгованості за кредитним договором.

Посилається в позові на те, що 18 березня 2025 року з відповідачем відповідно до вимог Закону України « Про електронну комерцію» був укладений Договір про надання грошових коштів у позику № 7459600325.

Відповідно до умов договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 9 000, 00 грн строком на 360 днів під 1% за кожен день користування кредитом, а з 181 календарного дня з дати укладення договору - 0, 87%.

Відповідно до пункту 3.1 договору кошти були перераховані на банківську картку, номер якої був наданий відповідачем при укладенні договору.

Свої зобов`язання за договором відповідач не виконав, кредит не повернув,

заборгованість становить 20 661, 30 грн, з яких:

- 9 000, 00 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 11 661, 30 грн заборгованості за процентами;.

18 березня 2025 року відповідач сплатив 6 750, 00 грн, які були направлені на погашення процентів до 25 вересня 2025 року за стандартною процентною ставкою в розмірі 1%.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 24 жовтня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками тбуло направлено позивачем при зверненні до суду в порядку виконання вимог частини 1 статті 177 ЦПК України.

Відповідно до статті178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 18 березня 2025 року між сторонами був укладений Договір про надання грошових коштів у позику № 7459600325.

Договір був укладений в електронному варіанті відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, номер якого був направлений на зазначений ним номер телефону.

Відповідно до розділу 2 договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 9 000, 00 грн строком на 360 днів під стандартну процентну ставку в розмірі 1% за кожен день користування кредитом.

Із 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку його дії або поверенння суми кредиту процентна ставка становить 0, 87% за кожен день.

Пунктом 2.7 договору встановлена комісія в розмірі 15% від суми кредиту.

Відповідно до пункту 3.1 договору кошти були перераховані на банківську платіжну картку, номер якої був наданий відповідачем при укладенні договору.

Вказані обставини підтверджуються інформацією АТ «Універсал Банк», наданою відповідно до ухвали суду про витребування доказів.

18 березня 2025 року відповідач сплатив 6 750, 00 грн, які були напарвлені позивачем на погашення процентів до 25 вересня 2025 року за стандартною процентною ставкою в розмірі 1%.

Відповідно до пункту 6.1 договору кредит мав погашатися відповідно до Графіка платежів.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору та Графіка платежів відповідач кредит не погашав та відсотки за користування коштами не сплачував.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на 25 вересня 2025 року становить 20 661, 30 грн, з яких:

- 9 000, 00 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 11 661, 30 грн заборгованості за процентами.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачем кредитний договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачу надані.

В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, невиконання відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при зверненні до суду.

Керуючись статтями 3, 6, 11,15, 16, 205, 207,512, 513, 514, 517,525-526, 610, 611, 626- 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України « Про електронну комерцію», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ІННОВА-НОВА» 20 661, 30 грн заборгованості та 2 422, 40 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « ІННОВА-НОВА, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, ЄДРПОУ: 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич