Ухвала суду № 138577456, 13.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/20860/12

Провадження № 6/752/334/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Плахотнюк К.Г., за участю секретаря судового засідання Лісненка А.А.., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: приватне акціонерне товариство «Родовід Банк», Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», боржник: ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «Дебт Форс» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про заміну стягувача ПАТ "Родовід БАнк", на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та видачу дубліката виконавчого листа.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлялися, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду даної заяви.

Заявник у заяві просив розглянути дане питання за відсутності його представника.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02.09.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором №32.2/МІ-044.07.1 від 10.08.2007 року в розмірі 77 105, (сімдесят сім тисяч сто п"ять) грн. 90 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 771 грн.. 05 коп. Рішення набрало законної сили.

За даними витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження, з 12.04.2014 року у відділі Голосіївського ВДВС було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості, яке станом на 23.01.2026 року завершено.

Судом встановлено, що 04.07.2019 між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за кредитним договором № 32.2/МІ-044.07.1.

22.02.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» було укладено Договір № 22-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ», а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 32.2/МІ-044.07.1.

26.05.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 26-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 32.2/МІ-044.07.1.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положення статті 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України ) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є воно чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного йому майна чи грошових коштів. Також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі №6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (№ 606-XIV), який діяв на момент пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання , строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив один рік.

У заяві про зміну сторони заявник ТОВ «Дебт Форс» посилався на те, що 04.09.2025 року Голосіївським відділом ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу), однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано.

Проте, доказів на підтвердження того, що 04.09.2025 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа по справі № 2601/20860/12 додані до заяви матеріали справи не містять.

Крім того, звертаючись до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа заявник просив витребувати у Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію чи перебував на виконанні у виконавчому провадженні НОМЕР_1, виконавчий лист по справі № 2601/20860/12 та Постанову про закінчення виконавчого провадження (Постанову про повернення виконавчого документа Стягувачу).

Однак, доказів на підтвердження того, що заявник самостійно вживав заходи щодо отримання витребовуваної інформації матеріали справи належних доказів не містять, з огляду на що клопотання заявника не прийнято до розгляду судом.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила (пункти 27-130), що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 740/1142/16-ц (провадження 61-10640св22) наведений правовий висновок, за яким, суди залишили поза увагою, що заявник при зверненні до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі не порушив питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, або у виконавчому документі, строк пред`явлення до виконання якого закінчився.

Отже з оглдяу на те, що встановити строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором, за відсутності постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа неможливо, відповідно суд наразі приходить до висновку, що заявником не доведено, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущений, а відтак заява ТОВ «Дебт Форс», про видача дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню судом.

Крім того, оскільки суд дійшов висновку про пропущеннчя строку для пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання, правонаступник не може бути замінений у виконавчому документі, строк пред`явлення до виконання яких завершився.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 259, 260, 353, 354, 442 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви овариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа , заінтересовані особи: приватне акціонерне товариство «Родовід Банк», Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», боржник: ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк