Ухвала суду № 138577412, 27.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3120/24

Провадження № 4-с/752/53/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого- судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Касаткіної А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Венеція» на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка Вадима Валерійовича, суд

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2025 року заявник звернулася до суду із скаргою і просить:

1) визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В. в виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а саме: невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження;

2) визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В. в виконавчому провадженні № НОМЕР_2, а саме: невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження;

3) визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В., а саме: невжиття заходів для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про неї, як боржника;

4) визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В. в виконавчому провадженні № НОМЕР_2, а саме: вимаганні додаткової оплати нею компенсації витрат у сумі 300, 00 грн;

5) визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В. в виконавчому провадженні № НОМЕР_3, а саме: вимаганні додаткової оплати нею компенсації витрат 300, 00 грн;

6) зобов`язати дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3;

7) зобов`язати дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2.

8) зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка В.В. повернути їй безпідставно отримані 600, 00 грн компенсації.

Посилається на те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року з неї стягнута заборгованість за житлово-комунальні послуги на користь ТОВ «Венеція».

15 грудня 2025 року приватним виконавцем Хоменко В.В. відкриті виконавчі провадження на виконання рішення суду № НОМЕР_3 та НОМЕР_4.

Крім того, винесені постанови про арешт коштів боржника, а також об`єднання виконавчих проваджень у виконавче провадження № НОМЕР_5.

Загальна сума стягнення за виконавчим провадженням становить 40 109, 91 грн.

18 грудня 2025 року на підставі платіжного доручення приватного виконавця АТ КБ «Приватбанк» було списано з її рахунку 40 109, 91 грн за рішення суду.

Тобто, рішення суду є виконаним з моменту списання коштів.

Не дивлячись на це, виконавче провадження не закінчено і вона не виключена з Єдиного реєстру боржників.

Після виконання рішення в додатку Дія була наявна інформація про необхідність доплати ще по 300, 00 грн у двох виконавчих провадженнях, які нею були сплачені 27 грудня 2025 року.

В матеріалах виконавчого провадження не було зазанечно про необхідність сплати цих сум, а тому вони мають бути повернуті як безпідставно стягнуті.

З урахуванням цього, просить задовольнити скаргу.

Скарга була зареєстрована судом 20 січня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України визначено складу суду.

Після заявленого самовідводу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи 28 січня 2026 року бу визначений новий склад суду.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року в справі відкрито провадження та скарга призначена до судового розгляду.

12 березня 2026 року до суду надійшли заперечення приватного виконавця Хоменка В.В. на скаргу.

Зазначає, що після надходження коштів на рахунок виконавця в сумі 40 109, 91 грн 27 січня 2026 року виконавчі провадження були закінчені.

Виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників відбувається автоматично системою АСВП одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження.

Після надходження скарги ним було встановлено відсутність відомостей про заявника в Єдиному реєстрі боржників.

Щодо вимог про додаткову сплату по 300, 00 грн по обох виконавчих провадженнях зазначив, що заявник самостійно прийняла рішення про їх сплату або дала згоду на безспірне списання.

Сплати вказаних коштів він не вимагав, діяв виключно в межах закону.

З вимогою про їх повернення заявник до нього не зверталася.

Просить відмовити в задоволенні скарги.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року провадження в частині скарги про зобов`язання приватного виконавця повернути надмірно стягнуті грошові кошти в сумі 600,00 грн було закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України « Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і р ішень інших органів».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02 серпня 2024 року задоволено позов ТОВ «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з заявника на користь ТОВ «Венеція» 31 007, 55 грн заборгованості за надані послуги, 1 114, 94 грн інфляційних втрат, 602, 05 грн - 3 % річних та судовий збір в розмірі 2 884,48 грн.

На підставі заяви представника позивача від 14 жотвня 2025 року був виданий виконавчий лист.

За заявою стягувача від 09 грудня 2025 року виконачий документ був прийнятий на виконання приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Хоменко В.В.

Постановами приватного виконавця Хоменка В.В. від 15 грудня 2025 року були відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 про стягнення заборгованості, основної винагороди приватного виконавця, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постановою від 15 грудня 2025 року виконавчі провадження об`єднано у зведене виконавче провадження № НОМЕР_5.

В цей же день була винесена постанова про арешт коштів боржника.

Постановами приватного виконавця Хоменка В.В. від 27 січня 2026 року виконавчі провадження були закінчені в зв`язку з виконанням рішення суду боржником та сплатою ним винагороди правного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За змістом Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як обов`язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Таким чином, з точки зору закону, під час розгляду скарг на дії/бездіяльність державного виконавця, судам необхідно, серед іншого, перевіряти законність вчинення/невчинення останнім відповідних дій, тобто досліджувати діяльність державного виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, рішення суду виконано шляхом списання коштів з банківського рахунку заявника на підставі платіжних інструкцій приватного виконавця.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постановами приватного виконавця від 27 січня 2026 року виконавчі провадження були закінчені.

За змістом частин 1, 7 статті 9 Закону Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Приватний виконавець у запереченнях на скаргу зазначив, що запис про заявника, як боржника, в Єдиному реєстрі боржників при надходженні скарги був відсутній.

Приведені в запереченнях на скаргу обставини заявник не спростовує.

З урахуванням цього, підстави для задоволення скарги відстуні.

Керуючись статтями 19, 129-1 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 2, 4, 10, 18, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Венеція» на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хоменка Вадима Валерійовича відмовити.

Апеляційна скарга на на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич