Рішення № 138577390, 28.07.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/496/26

Справа № 470/570/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 28 липня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", яка підписана його представником Столітнім М.М., який діє на підставі ордеру №2230660 від 10 грудня 2024 року.У позовній заяві зазначено, що 21.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір №5477474 про надання коштів на умовах договору, за умовами якого йому було надано в кредит 15 000 грн.

Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору виникла заборгованість за договором №5477474 від 21.04.2025 року в розмірі 55 608,97 грн з яких заборгованість за тілом кредиту - 14 999,32 грн., заборгованість за процентами 33770,13 грн; нараховані відсотки ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" - 6839,52 грн.

Відповідно до договору факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року до ТОВ «ФК«Фінтраст Капітал » від ТОВ «Лінеура Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5477474 від 21 квітня 2025 року.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 55 608,97 грн, витрати по сплаті судового збору - 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного порядку розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав частково, просив суд відмовити у стягненні штрафних санкцій, нарахованих під час дії воєнного стану а також не погодився з розміром заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх необґрунтованими та завищеними. Розгляд справи, просив здійснювати за його відсутності ( а.с.127).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи убачається, що 21 квітня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір №5477474 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до розділу 1 «Предмет договору» зазначеного договору товариство зобов`язалось надати позичальникові кредит в сумі 15 000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається на строк 360 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит - графіку платежів, який є додатком № 1 до договору. Процентна ставка фіксована, а проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі 0,95% (стандартна процентна ставка) за кожен день користування кредитом, при цьому орієнтовна реальна річна процентна ставка, за стандартною ставкою за весь строк кредиту становить 2806,5214% річних, а орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 67 800 грн. Також за умовами Договору відповідач зобов`язався сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 1500 грн, яка нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту ( п.1.4 Договору).

Одночасно з договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 77492 було підписано додаток №1 до вказаного договору таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, додаток № 2 до договору та паспорт споживчого кредиту( а.с. 99 на звороті -100, 100 на звороті, 102-104).

За умовами надання кредиту визначеними п.2.1 розділ 2 договору, товариство зобов`язалось надати кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 ( а.с. 86-99).

Відповідно до інформації ТОВ «Пейтек» від 02.03.2026 року №20260302-1199, 21 квітня 2025 року о 11:35:08 було здійснено переказ коштів на картку клієнта № НОМЕР_2 у сумі 15 000 грн, номер транзакції у системі ТОВ "Лінеура Україна" - 54774741745224508, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №5477474 від 21.04.2025 року ( а.с. 23).

Відповідно до інформації наданої АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 , 21.04.2025 року на вказаний рахунок було здійснено зарахування коштів на суму 15 000 грн (а.с. 126).

Однак, отримавши грошові кошти по кредитному договору, відповідач не виконував у повному взятих на себе зобов`язань, не сплатив у встановлений строк суму основного боргу, та нараховані відсотки, а тому станом на 16.04.2026 року йому було нараховано заборгованість у розмірі 60 971,57 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 14 999,32 грн; заборгованості за відсотками нарахованих первісним кредитором - 33 770,13 грн; заборгованості за відсотками нарахованих позивачем за 48 календарних днів - 6839,52 грн; штрафних санкцій - 5362,60грн. ( а.с. 110-115, 116-117).

Однак позивач не заявив вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у прохальній частині позову, посилаючись на те, що штрафні санкції не підлягають стягненню з відповідача в силу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог заявлених позивачем до відповідача становить 55 608,97 грн.

Відповідно до договору факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року до ТОВ «ФК«Фінтраст Капітал » від ТОВ «Лінеура Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5477474 від 21 квітня 2025 року.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно відповідачем не сплачується.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за нарахованими первісним кредитором і позивачем відсотками.

Разом з тим, із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, убачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 13 897,52 грн, з яких 2137,40 грн позивач зарахував на погашення штрафних санкцій. Однак оскільки за нормами Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, за якими у період дії воєнного стану в Україні позичальники звільняються від сплати на користь кредитодавця зокрема неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання, відсутні правові підстави для стягнення штрафних санкцій, зазначені кошти у розмірі 2137,40 грн підлягають відрахуванню з заборгованості нарахованої позивачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5477474 у загальному розмірі 53 471,57 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів та з урахуванням критеріїв співмірності, реальності, необхідності й розумності. У разі недотримання зазначених критеріїв суд за клопотанням іншої сторони має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт, акт приймання-передачі наданих послуг та документи, що підтверджують їх оплату, відповідно до яких загальна вартість правничої допомоги становить 10 000 грн.

Разом із тим суд враховує, що дана справа є типовою справою про стягнення заборгованості за кредитним договором, не є складною за характером спірних правовідносин та не потребувала значного обсягу процесуальних дій. При цьому частина зазначених у детальному описі робіт адвоката має підготовчий або потенційний характер і не підтверджена матеріалами справи як фактично виконана. Зокрема, адвокат участі у судових засіданнях не брав, відповідь на відзив, письмові пояснення та інші процесуальні документи під час розгляду справи не подавалися.

За таких обставин, враховуючи характер спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, критерії співмірності, реальності та розумності судових витрат, а також заперечення відповідача щодо необґрунтованості їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є завищеною та підлягає зменшенню до 3 500 грн, що є співмірним із фактично наданими адвокатом послугами.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за договором №5477474 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним 21.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 станом на 16 квітня 2026 року в розмірі 53 471 (п`ятдесят три тисячі чотириста сімдесят одна) грн 57 коп., з яких : заборгованості за тілом кредиту - 14 999,32 грн; заборгованості за нарахованими первісним кредитором процентами - 33770,13 грн ; заборгованості за нарахованими позивачем процентами за 48 календарних днів - 4702,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2555 грн 90 коп. та 3500 грн витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адреса місцезнаходження юридичної особи: індекс 03045, вул. Набережно - Корчуватська, буд. №27, приміщення 2, м.Київ, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя С. Ф. Орлова

Повне рішення суду складене 28 липня 2026 року.