Рішення № 138576825, 27.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/888/26

2/134/616/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27 травня 2026 року до Крижопільського районного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 25 березня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 55528-03/2025, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 12 300,00 грн, який зобов`язався повернути у визначений договором строк, а також сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитними коштами.

Кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, однак відповідач, в порушення умов договору, не повернув отримані кредитні кошти, не сплатив передбачені договором комісію та проценти.

19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 19062025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 55528-03/2025 від 25.03.2025, боржником за яким є відповідач.

На день відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становив 29 310,90 грн, з яких: 12 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9 630,90 грн - заборгованість за процентами; 1 230,00 грн - заборгованість за комісією; 6 150,00 грн - заборгованість за штрафом.

Після набуття права вимоги позивач, як новий кредитор, здійснив нарахування процентів за користування кредитом до закінчення визначеного договором строку кредитування.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 32 964,00 грн, з яких: 12 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 284,00 грн - заборгованість за процентами; 1 230,00 грн - заборгованість за комісією; 6 150,00 грн - заборгованість за штрафом.

Оскільки ОСОБА_1 добровільно не виконав своїх зобов`язань, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», яке набуло права вимоги за кредитним договором № 55528-03/2025 від 25.03.2025, просить стягнути з відповідача на свою користь 32 964,00 грн заборгованості, а також понесені судові витрати: 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 28 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 25 червня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою належним чином повідомленого відповідача.

У судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача - адвокат Усенко М.І. подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини його неявки суду невідомі.

У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 21 липня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виник спір. Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 25 березня 2025 року відповідач заповнив та підписав заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, у якій зазначив свої персональні дані, місце проживання, контактну інформацію, відомості про місце роботи, розмір щомісячного доходу, а також реквізити платіжної картки, на яку мали бути зараховані кредитні кошти. Підписанням цієї заявки-анкети відповідач підтвердив, що до укладення кредитного договору ознайомився з Правилами надання коштів у кредит ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», паспортом споживчого кредиту та порядком інформування споживачів щодо послуг споживчого кредитування, погодився з їх умовами, а також надав згоду на використання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора під час укладення кредитного договору.

Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W895», містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, графік платежів, а також наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

25 березня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 55528-03/2025, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 12 300,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за його видачу та проценти за користування кредитом у порядку і на умовах, визначених договором.

Договір укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Y697».

Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ОСОБА_1 , з яким укладено кредитний договір № 55528-03/2025 від 25.03.2025, ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», одноразовий ідентифікатор «Y697» був надісланий позичальнику 25.03.2025 о 23 год. 49 хв. на номер телефону НОМЕР_1 .

Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 120 днів; наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день зазначеного строку кредитування відповідно до графіка платежів; кінцева дата погашення кредиту - 22 липня 2025 року.

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, які є платою за користування кредитом, а також комісія за видачу кредиту в сумі 1 230,00 грн, що становить 10 % від суми кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день укладення цього договору становить 26 814,00 грн.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору кредитні кошти надаються у безготівковій формі в національній валюті шляхом їх перерахування на рахунок з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Графіком платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, визначено строки та розмір платежів з погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом і комісії, а також кінцеву дату виконання зобов`язань - 22 липня 2025 року.

Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3426_260217121721 від 17 лютого 2026 року підтверджується перерахування 25 березня 2025 року о 23 год. 50 хв. кредитних коштів у сумі 12 300,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 (номер транзакції в системі iPay.ua - 691061533).

Крім того, повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260601/71284-БТ від 05 червня 2026 року, наданим на виконання ухвали суду від 28 травня 2026 року, підтверджується зарахування 25 березня 2025 року на банківську картку відповідача № НОМЕР_3 коштів у сумі 12 300,00 грн.

Судом також встановлено, що 19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 19062025, за умовами якого первісний кредитор відступив, а позивач набув права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також майбутньої грошової вимоги, що виникла або виникне на підставі таких кредитних договорів.

Умовами договору факторингу передбачено передачу фактору Реєстру боржників, який містить відомості про боржників, розмір їх грошових зобов`язань та інші необхідні дані, а також документації, що підтверджує права грошової вимоги, які відступаються за договором.

Факт оплати ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» суми фінансування за договором факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року підтверджується платіжною інструкцією № 11887 від 19 червня 2025 року.

Факт передачі Реєстру боржників від первісного кредитора до позивача підтверджується актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 19 червня 2025 року до договору факторингу № 19062025, згідно з яким ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло Реєстр боржників, складений у письмовій та електронній формах.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 55528-03/2025 від 25 березня 2025 року (№ з/п у Реєстрі 4421) у сумі 29 310,90 грн, з яких: 12 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9 630,90 грн - заборгованість за процентами; 1 230,00 грн - заборгованість за комісією; 6 150,00 грн - заборгованість за штрафом.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» направило ОСОБА_1 листа № 55528-03/2025-001 від 19 червня 2025 року, яким повідомило про відступлення права вимоги за кредитним договором № 55528-03/2025 від 25 березня 2025 року на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року, із зазначенням нових реквізитів для погашення заборгованості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, зокрема проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові й супутні послуги кредитодавця або кредитного посередника (за наявності), пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа № 6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з`ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Судом встановлено, що 25 березня 2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в електронній формі кредитний договір № 55528-03/2025, на виконання умов якого товариство перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 12 300,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у порядку, визначеному договором, однак свої зобов`язання не виконав.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 55528-03/2025 від 25 березня 2025 року, складений первісним кредитором станом на 19 червня 2025 року, який містить щоденний розрахунок заборгованості із зазначенням дати, кількості днів прострочення, заборгованості за тілом кредиту, нарахованих та прострочених процентів, комісії, простроченої комісії і штрафу. Також із цього розрахунку вбачається, що відповідач не здійснював жодних платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості.

Після набуття права грошової вимоги за кредитним договором позивач продовжив нарахування процентів за користування кредитом відповідно до умов договору. Як убачається з наданого розрахунку заборгованості, за період з 20 червня 2025 року по 22 липня 2025 року позивач щоденно нараховував проценти за користування кредитом у розмірі 110,70 грн, внаслідок чого сума заборгованості за процентами збільшилася з 9 630,90 грн до 13 284,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що сума процентів за користування кредитом у розмірі 13 284,00 грн відповідає умовам кредитного договору, оскільки обчислена виходячи із суми кредиту 12 300,00 грн, строку кредитування 120 днів та процентної ставки 0,90 % в день (12 300,00 грн х 120 х 0,90 % = 13 284,00 грн).

Оскільки ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором № 55528-03/2025 від 25 березня 2025 року, він несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за цим договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу № 5308/7653 від 11 травня 2026 року щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 55528-03/2025 від 25 березня 2025 року, яка залишилась без виконання.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 12 300,00 грн, процентів за користування кредитом у сумі 13 284,00 грн та комісії за надання кредиту в сумі 1 230,00 грн, а всього 26 814,00 грн, оскільки вони доведені в цій частині належними та допустимими доказами.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» також просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за штрафом у сумі 6 150,00 грн.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення клієнтом сплати платежів кредитодавець має право нарахувати неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості з наступного дня після настання строку платежу до дня погашення заборгованості з урахуванням обмежень, установлених законодавством України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики). Нараховані з 24 лютого 2022 року неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за таке прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє дотепер.

Посилання позивача на зміни, внесені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ до Закону України «Про споживче кредитування», суд відхиляє, оскільки вони не змінили правового регулювання, встановленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 6 150,00 грн, нарахованого у період дії воєнного стану, задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2025 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет» був укладений договір про надання правничої допомоги № 0107, згідно з п. 2.3 якого вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8 000,00 грн без ПДВ.

Згідно з актом наданих послуг правничої допомоги № 44 від 11 травня 2026 року та детальним описом наданих послуг до цього акта, вартість наданих Адвокатським об`єднанням «Апологет» послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 8 000,00 грн. Вказані послуги складаються з наступних дій: надання усної консультації - 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год., погодження правової позиції у справі - 30 хв., складання позовної заяви та подання до суду - 3 год. 30 хв., а всього 6 год. 30 хв.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 року у справі № 910/7032/17).

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 824/20/23).

Так, у питанні щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд неодноразово наголошував, що зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подавав.

Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року у справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України, а не у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Суд вважає, що розмір заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу є завищеним та непропорційним до предмета спору, оскільки дана справа незначної складності, з ціною позову 32 964,00 грн, судова практика щодо вирішення спорів, пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, є сталою і передбачуваною. Такі послуги, як усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, узгодження правової позиції, мають лише усний/аналітичний характер без вчинення відповідних процесуальних дій, є похідними від складання процесуальних документів та не можуть займати багато часу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до 5 000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, на переконання суду, є справедливим та обґрунтованим, співмірним із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 32 964,00 грн, а підлягає задоволенню в сумі 26 814,00 грн, що становить 81,34 % (26 814,00 х 100 : 32 964,00). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 165,60 грн судового збору (2 662,40 х 81,34 %) та 4 067,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000,00 х 81,34 %).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 55528-03/2025 від 25 березня 2025 року в розмірі 26 814,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот чотирнадцять гривень, 00 копійок), з яких: 12 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 284,00 грн - заборгованість за процентами; 1 230,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2 165,60 грн судового збору та 4 067,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 6 232,60 грн (шість тисяч двісті тридцять дві гривні, 60 копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя