Рішення № 138576377, 22.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3668/26

Провадження № 2/645/2809/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мартинової О.М.,

секретаря судових засідань Кривченко Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2026 року ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал " звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 18426,00 грн. Крім того, просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. та судового збору 2662,40 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач зазначив, що 10.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3907341 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 2300,00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 2300,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. 24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 24.05.2024 року № 24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 3907341 від 10.10.2023 року загальна сума заборгованості склала 18426,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 2300,00 грн., заборгованості за процентами 10468,00 грн. Крім того, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.05.2024 року по 24.09.2024 року (123 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 5658,00 грн (2500 грн * 2% = 46 грн*123 календарних дні = 5658,00 грн). Станом на дату звернення позивача до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 2300,00 грн - сума кредиту та 10468,00 грн - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 123 календарних днів 5658,00 грн, а всього 18426,00 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, а саме: витрати за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в АТ «Приват Банк» відповідні докази.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у її відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подала.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялась про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту був вчинений в електронній формі. Тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 2-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 10.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3907341 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2 за цим договором товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 2300,00 грн.

Пунктом 1.3 даного Договору встановлено, що кредит надається строком на 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Пунктом 1.4., встановлено наступні умови щодо сплати процентів за користування кредитом: стандартна процентна ставка 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором К249.

Також 10.10.2023 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредитуелектронним підписом одноразовим ідентифікатором К249, у зв`язку з чим ознайомилася з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (за стандартизованою формою).

На виконання вимог ухвали суду від 04.05.2026 року АТ КБ «Приватбанк» надало лист, яким підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2 , на який 10.10.2023 року було зарахування коштів на суму 2300,00, про що заначив у листі за № 20.1.0.0.0/7-260508/58945-БТ від 15.05.2026 року.

Отже, банк умови договору виконав та надав ОСОБА_1 кредит в сумі 2300,00 грн.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами.

Згідно Витягу з реєстру боржників, кредитний договір відповідача ОСОБА_1 № 3907341 вказано за порядковим номером 4845, сума заборгованості за основною сумою боргу 2300,00 грн, сума заборгованості за відсотками 10468,00 грн, сума заборгованості разом 12768,00 грн, кількість днів прострочення 203.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 3907341 про надання споживчого кредиту від 10.10.2023 року за 123 календарних днів (25.05.2024-24.09.2024) нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 5658,00 гривень.

Пунктом 1.1. договору факторингу передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Вказані вище умови договору факторингу відповідають нормам цивільного права, зокрема статті 514 ЦК України, якою передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на положення статті 1048 ЦК України, якою передбачено право позикодавця на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, - позивач, отримавши на підставі укладеного договору факторингу право грошової вимоги за спірним кредитним договором, з урахуванням строку дії вказаного договору, правомірно здійснив нарахування відсотків за користування кредитним коштами до закінчення строку його дії за період з 25.05.2024-24.09.2024 у розмірі 5658,00 грн.

Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем та підлягає до стягнення.

При цьому відповідачем не спростовано надані докази і вимоги про визнання цього договору недійсним, зміни або розірвання його нею не заявлялись.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Оскільки позичальник свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконала загальна заборгованість позичальника, перед позивачем складає 18426,00 грн, яка складається із: 2300,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, 10468,00 грн - нараховані проценти за користування кредитом, 5658,00 грн - нараховані проценти за 123 календарних днів.

За встановлених обставин, вказана заборгованість на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

В зв`язку із задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача в сумі 2662,40 грн.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, суду повинні бути надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав копії Договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, ордер серії АІ № 2175755 від 21.04.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, заявка № 18530 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року від 23.03.2026, акт № 18530 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 від 27.04.2026, згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом позивачеві послуг, які були сплачені позивачем адвокату, становить 10000,00 грн.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Вказаної позиції притримується Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідач не надав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з урахуванням чого суд вважає за можливе стягнути з відповідач на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за договором №4044664 про надання споживчого кредиту від 10.10.2023 у загальному розмірі 18426 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03145, м.Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова