Рішення № 138576119, 29.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2317/2026 Справа № 643/3590/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

при секретарі - Микитюк В.П.

справа №643/3590/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Тамазликар Л.Й. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 в якому просить суд: визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_1 , внести зміни до актового запису № 205 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 07.05.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова в графі прізвище батько змінити відомості з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 - громадянин України».

В обґрунтування позову зазначив, що 05.05.1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, який рішенням суду від 25.11.2003 р. був розірваний. З 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 припинили шлюбні відносини, не проживали однією сім`єю та не вели спільного господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 . У свідоцтві про народження батьками зазначено: батько ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 . Запис про батька у свідоцтві про народження НОМЕР_1 зроблено органом РАЦС відповідно до ч . 2 ст. 122 СК України (в редакції чинній на час реєстрації народження). Починаючи з 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 склалися фактичні шлюбні відносини: сторони спільно проживали, утримували спільний бюджет та вели спільне господарство, що підтверджує наявність сімейних відносин, аналогічних подружнім. Зачаття ОСОБА_1 відбулося в період спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . У період ймовірного зачаття (червень-липень 2003 року) мати дитини фактично проживала з ОСОБА_3 , а шлюбні відносини з ОСОБА_2 були повністю припинені. ОСОБА_1 з народження проживала разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . 11.12.2004 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюбу, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 403. Прізвище чоловіка та дружини після одруження ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , відповідно. З часу народження ОСОБА_1 до досягнення повноліття ОСОБА_3 виконував роль батька, забезпечуючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування, освіту та розвиток дитини; піклувався про фізичне та психічне здоров`я; не залишав без нагляду; регулярно брав участь у сімейних святкових і важливих подіях та систематично обговорював із дитиною питання навчання і здоров`я. Ці обставини підтверджують здійснення ОСОБА_3 батьківських обов`язків у повному обсязі. Також з часу народження ОСОБА_1 , остання постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_3 , а в подальшому була зареєстрована за вказаною адресою. ОСОБА_1 сприймала та сприймає ОСОБА_3 , як свого батька. Зі слів матері, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , зазначений у свідоцтві про народження, не є біологічним батьком ОСОБА_1 . З моменту народження дитини він не виконував батьківських обов`язків. ОСОБА_3 є фактичним та біологічним батьком дитини, виконував усі батьківські обов`язки та брав участь у вихованні, утриманні та забезпеченні дитини. Колишня дружина ОСОБА_7 неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з проханням вирішити питання батьківства ОСОБА_1 , так як достовірно знала, що ОСОБА_2 не є генетичним батьком ОСОБА_1 але ОСОБА_2 постійно відмовляв у вирішенні вказаного питання. ОСОБА_1 вважає єдиним біологічним та фактичним батьком ОСОБА_3 . Оскільки запис про батька у свідоцтві про народження ОСОБА_1 не відповідає фактичному походженню останньої, він підлягає виключенню.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 25.02.2026 року матеріли справи передані за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 19.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 08.04.2026 року у справі призначено проведення судово-генетичної експертизи.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 18.06.2026 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 02.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі.

Позивач та її представник надали заяви, в якій просять розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву про визнання позову в якій підтвердив усі обставини викладені позивачем у позовній заяві, просив справу розглядати за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підривала в повному обсязі, надала письмові пояснення в яких підтвердила обставини викладені у позовні заяві.

Представник третьої особи Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у міста Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті суд встановив наступне.

05.05.1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Жовтневим відділом РАЦС м. Харкова зареєстровано шлюб, актовий запис № 545.

Рішенням Жовтневого (Октябрського) районного суду м. Харкова від 25.11.2003 р. у справі № 2-8687/2003 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрований Жовтневим відділом РАЦС м. Харкова 05.05.1990, актовий запис № 545 - розірвано.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим 07.05.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова ( НОМЕР_1 ), актовий запис № 205. У свідоцтві про народження батьками зазначено: батько ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 . Відомості про батька внесені на підставі ч.2 ст. 122 СК України.

11.12.2004 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюбу, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 403. Прізвище чоловіка та дружини після одруження - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком. Для зміни відомостей про батька у свідоцтві про народження дитини відповідно до вимог законодавства необхідною була заява особи, записаної батьком дитини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно з п. 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Як зауважив Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Рішення Калачова проти Російської Федерації від 07.05.2009).

За клопотанням позивача у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19/121-26/11529-БД від 04.06.2026 року, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 може бути біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність даної події складає 99,9999999997 %.

Судом встановлено, що у даній справі наявний висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, який прямо підтверджує біологічне батьківство відповідача ОСОБА_3 щодо позивача ОСОБА_1 , матеріали справи також містять інші докази, що свідчать про фактичні сімейні відносини між батьками позивача, спільне проживання та виховання ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_3 , наявні докази узгоджується між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності.

Будь-яких доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.

Відповідно до ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Крім того, згідно п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до норм статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

З огляду на викладене вище та оцінивши докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, враховуючи висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, визнання відповідачем ОСОБА_3 заявлених позовних вимог, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання батьківства- задовольнити.

Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 .

Внести зміни до актового запису № 205 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 07 травня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції міста Харкова, в графі «відомості про батька» зазначити: « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України», попередні дані про батька - « ОСОБА_2 » виключити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, м. Харків вул. Маліновськго, 10/14, код ЄДРПОУ: 33292186.

Суддя В.О.Музиченко