Рішення № 138575935, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17761/26

Провадження № 2-а/638/237/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шамраєва М.Є.,

за участю секретаря Пухно М.С.,

представника позивача Коваленко Л.І.,

відповідача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

перекладача - Міняйла Р.В.,

перекладача - Оразмедова М.С.,

представника відповідача Папая С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, -

УСТАНОВИВ:

Представник Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив затримати громадянина республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.

В обґрунтування адміністративного позову зазначив, що громадянин республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушував міграційне законодавство України, а саме вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в частині знаходження на території України без документів, які надають право для законного перебування.

Громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в Україну в 20.10.2019 році з метою навчання в ХНУ імені Каразіна. На цій підставі Відповідач був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії № НОМЕР_1 терміном дії до 01.03.2021 року.

В ході опитування відповідача встановлено, що ОСОБА_1 встановлено, що за невиконання вимог учбового контракту був відрахований з вищевказаного вищого навчального закладу, посвідка на тимчасове проживання скасована. Після відрахування з ВНЗ територію України не покинув, протягом більш ніж 5 років жодних заходів щодо легалізації свого становища на території України він не вжив, злісно ухиляючись та нехтуючи нормами міграційного законодавства України. Дозволу на імміграцію в Україну не оформляв, за отриманням статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався. Інших заходів для легалізації факту перебування в країні не вживав й таким чином, на теперішній час перебуває на її території нелегально. Від виїзду за межі території України ухиляється.

03.06.2026 за порушення правил перебування іноземних громадян на території України Індустріальним відділом ГУ ДМС у Харківській області у відношенні відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень. Штраф сплачений. Під час складання адміністративного протоколу відповідач не мав при собі документів які посвідчують його особу.

Відповідач раніше неодноразово (3) притягувався до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства.

28.07.2026 працівниками Індустріального відділу ГУ ДМС у Харківській області було принято рішення про примусове видворення громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач досяг 18 річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, він не перебуває, й таким чином у нього відсутні підстави, за наявності яких примусове видворення до особи не застосовується (ч. 8 ст. 26 та ч. 8 ст. 30 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Враховуючи, що відповідач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, є нелегальним мігрантом, ухиляється від виїзду з України, від виконання рішення про примусове повернення, є обґрунтовані підстави вважати, що останній ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, а також існує ризик його втечі, що є підставою для його затримання.

Ухвалою судді від 29.07.2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову не заперечував.

Представник відповідача Папай С.О. за погодженням із клієнтом проти задоволення адміністративного позову не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

Судом установлено, що 28.07.2026 працівниками Індустріального відділу ГУ ДМС у Харківській області було виявлено громадянина республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України на визначений строк.

Громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в Україну в 20.10.2019 році з метою навчання в ХНУ імені Каразіна. На цій підставі Відповідач був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії № НОМЕР_1 терміном дії до 01.03.2021 року.

В ході опитування відповідача встановлено, що ОСОБА_1 встановлено, що за невиконання вимог учбового контракту був відрахований з вищевказаного вищого навчального закладу, посвідка на тимчасове проживання скасована. Після відрахування з ВНЗ територію України не покинув, протягом більш ніж 5 років жодних заходів щодо легалізації свого становища на території України він не вжив, злісно ухиляючись та нехтуючи нормами міграційного законодавства України.

Дозволу на імміграцію в Україну не оформляв, за отриманням статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався. Інших заходів для легалізації факту перебування в країні не вживав й таким чином, на теперішній час перебуває на її території нелегально. Від виїзду за межі території України ухиляється.

03.06.2026 за порушення правил перебування іноземних громадян на території України Індустріальним відділом ГУ ДМС у Харківській області у відношенні громадянина республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.

28.07.2026 працівниками Індустріального відділу ГУ ДМС у Харківській області принято рішення про примусове видворення громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з території України.

Газакову Бердімирату був наданий перекладач, також матеріали справи містять докази вручення відповідачеві копії позовної заяви, перекладеної на «рідну» йому мову.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згідно з пунктом 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», якою встановлено заборону щодо примусового повернення, видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства.

Встановлено, що відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення або повернення не застосовується відповідно до частини 8 статті 26, частини 8 статті 30 та статті 31 Закону.

На теперішній час відповідач перебуває на території України незаконно, законного джерела існування та власності в Україні не має, дозвіл на імміграцію в Україну не оформляв, будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вчиняв.

Позивач в своєму позові посилається на частину 1 статті 289 КАС України як на підставу звернення до суду з вимогами про затримання відповідача з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України з огляду на те, що відповідач є нелегальним мігрантом, документи які б підтверджували його законне перебування на території України відсутні; відповідач не має законного джерела існування на території України, що є прямим порушенням частини 1 статті 21 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Зі слів Відповідача оригіналу паспортного документа у нього немає.

Надаючи оцінку зібраним доказам, отриманим від сторін поясненням, приймаючи рішення у даній справі, суд враховує, що у відповідності до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон) нелегальний мігрант іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 розділу I Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Положенням частину 1 статті 289 КАС України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Ураховуючи, що у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України, та відсутні докази можливості отримання відповідачем такого документу самостійно, суд вважає доведеними підстави для його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, строком на 6 (шість) місяців.

Вказана позиція узгоджується і з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 13.02.2019 у справі № 359/5975/17, де вказано, що оскільки іноземець порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: не має документів, які посвідчують особу, та не надав суду доказів про своє законне перебування на території України, то є законні підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

У справі № 522/14416/18 Верховний Суд прийняв 18 березня 2021 року рішення, у якому звернув увагу на те, що відповідач фактично без належних на те законних підстав протягом тривалого часу перебуває на території України. Доказів, які б підтверджували обставини, настання яких передбачає застосування положень частини першої статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивачем не надано.

Верховний Суд вказав, що чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і наявність сім`ї не звільняє особу від необхідності дотримання міграційного законодавства України.

Відповідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про затримання громадянина республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.

Керуючись ст. 5-11, 72-77, 241-246, 255, 288, 289, 371 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 6 (шість) місяців- задовольнити.

Затримати громадянина республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач: Головне Управління Державної міграційної служби в Харківській області, ЄДРПОУ 37764460, м. Харків, вул. Римарська, буд.24;

відповідач: громадянин республіки Туркменістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя М.Є. Шамраєв