Рішення № 138575926, 28.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5829/26

Провадження № 2/638/6593/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Голохи С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 позивач ТОВ «Коллект центр», правонаступником якого є ТОВ «Гармонія фінанс», звернулось до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4789946. На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 15000 грн. 22.10.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи» та ОСОБА_1 укладено договір №3522560, за умовами якого відповідачу надано 4000 грн. 11.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №75323493, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000 грн. Товариствами виконано умови договору, надано ОСОБА_1 грошові кошти, проте, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконано, не повернуто грошові кошти та відсотки. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 140930,60 грн, стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн та судовий збір 2662,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 вказану справу передано в провадження суду ОСОБА_2 .

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит.

30.03.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

01.04.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про застосування строків позовної давності, яка мотивована тим, що договори укладені у 2021 році, строк виконання яких настав у 2021 році. Позивач звернувся до суду у 2026 році, тобто після спливу встановленого законом строку позовної давності. У зв`язку з чим відповідач просила застосувати строк позовної давності, у задоволені позову відмовити.

15.04.2026 відповідачем ТОВ «Коллект центр» подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, у якій зазначено, що строк на час дії карантину, а потім воєнного стану позовна давність продовжена. Відновлено обчислення строків позовної давності почалося з 04.09.2025, отже станом на дату подачі позову 20.03.2026 строк позовної давності не сплив.

15.04.2026 ОСОБА_1 подала заперечення, у яких вказала, що продовження та зупинення перебігу строків у зв`язку з карантином та воєнним станом не спростовують факту спливу позовної давності, оскільки позивач протягом тривалого часу не вживав заходів для захисту свого права, що свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку та зловживання правом. Положення про продовження чи зупинення строків не можуть застосовуватися безумовно та автоматично до будь-яких правовідносин без урахування конкретних обставин справи. У зв`язку з чим просила врахувати заперечення, застосувати строк позовної давності, відмовити у задоволенні позову.

22.04.2026 позивачем ТОВ «Коллект центр» подано пояснення, у яких вказано, що продовження строків позовної давності не залежить від поведінки сторін кредитного договору, а продовження строку позовної давності на відповідні періоди. Твердження відповідача щодо зловживання правом та недобросовісну поведінку, щодо того, що застосування положення законодавства про продовження строку давності не можуть застосовуватися безумовно є хибними. У зв`язку з чим просили задовольнити позов.

30.04.2026 від ТОВ «Гармонія фінанс» надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника ТОВ «Коллект центр» - ТОВ «Гармонія фінанс».

18.05.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова заяву ТОВ «Гармонія фінанс» - Матвійок О.В. задоволено. Залучено до участі у справі № 638/5829/26 за позовом ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості правонаступника ТОВ «Коллект центр» ТОВ «Гармонія фінанс».

23.06.2026 представником ТОВ «Гармонія фінанс» - Матвійок О.В. подано клопотання про витребування доказів, яке 24.06.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова задоволено.

28.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано заперечення, у яких вказано, що відповідач не погоджується в частині нарахувань. Загальна сума «тіла» за трьома кредитами становить лише 34 000,30 грн (15 000 грн + 4 000,30 грн + 15 000 грн), тоді як позивач вимагає стягнути 140 930,60 грн. Тобто понад 106 000 грн становлять штучно накручені проценти та штрафи. Як вбачається з розрахунків позивача, нарахування відсотків та штрафів здійснювалося неперервно за межами строків дії короткострокових кредитних договорів (наприклад, по договору № 3522560 нарахування тривали щодня протягом місяців і років після закінчення строку займу). Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, право кредитора на нарахування процентів та неустойки за кредитом припиняється після закінчення строку дії договору. Безперервне нарахування захмарних процентів (що складають тисячі відсотків річних) після спливу строку є протиправним. Відповідно до ст. 233 та ст. 551 ЦК України, сума штрафних санкцій та неустойки носить явно кабальний характер, багатократно (в рази) перевищує розмір отриманих коштів і призводить до надмірного збагачення кредитора. У зв`язку з чим просила, у разі задоволення вимог, суттєво зменшити розмір неустойки і нарахованих відсотків. У разі наявності правових підстав для задоволення позову, керуючись ст. 551 ЦК України, суттєво зменшити розмір нарахованих процентів, пені та штрафних санкцій у зв`язку з їх явним кабальним характером та неспівмірністтю.

Від представника позивача ТОВ «Гармонія фінанс» - Ліпкевича І.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 11.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75323493 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Відповідно до п. 2 договору позики №75323493 сума позики 15000 грн, строк позики 30 днів, процента ставка 1,99% в день. Дата надання кредиту 11.08.2021, дата повернення 10.09.2021, знижена процента ставка 0,70%, процента ставка за понадстрокове користування 2,70%.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 12.12.2025 №КД -000093918 Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 та завершення наступної операції: дата 11.08.2021, номер платежу d8ae0f1d-4dbc-4173-8ee7-b42745936af5, сума 15000 грн, отримувач ОСОБА_3 ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» складено розрахунок заборгованості за договором позики №75323493, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 45173,67 грн.

Також позивачем надано розрахунок заборгованості за договором позики №75323493, складений ТОВ «Вердикт капітал», відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 45176,13 грн, з яких тіло кредиту 15000 грн, відсотки 30173,67 грн, 3% річних 2,46 грн.

ТОВ «Колект центр» складено розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 становить тіло кредиту 15000 грн, відсотки 30173,67 грн.

22.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого первісний кредитор зобов`язався відступити за плату право грошової вимоги у сумі 153662582,15 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування у порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом та боржниками.

Відповідно до акту приймання передавання реєстру боржників за договором факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 12130, після чого з урахуванням умов договору факторингу №22/02/2022 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників.

Згідно з реєстром боржників №1 до договору факторингу №22/02/2022 ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №75323493 на загальну суму заборгованості 45173,67 грн.

10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4789946.

Відповідно до п. 1.1 договору про споживчий кредит №4789946 сума кредиту становить 15000 грн.

Згідно з п. 1.3, п. 1.4 договору кредит надається строком на 30 днів з 10.09.2021. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 10.10.2021.

П. 1.5 п. 1.7 договору передбачено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 10500.00 грн. в грошовому виразі та 63,550.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 25500.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1500.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 9000.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

Згідно з п. 2.1 договору кредит надається на картковий рахунок позичальника.

Також, між сторонами погоджено графік платежів за договором про споживчий кредит №4789946 (додаток №1).

Окрім того, ОСОБА_1 заповнено анкету заяву на кредит.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «Мілоан», Товариство підтверджує, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір №4789946 від 10.09.2021, ідентифікована.

Також позивачем надано квитанцію, у якій вказано код платника ТОВ «Мілоан», отримувач власник картки НОМЕР_1 , дата здійснення операції 10.09.2021, сума 15000 грн.

ТОВ «Мілоан» складено розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 59797 грн, з яких 12617 грн тіло кредиту, 45680 грн проценти, 1500 грн комісія.

ТОВ «Вердикт капітал» складено розрахунок заборгованості, у якому зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 86292,70 грн, з яких тіло кредиту 12617 грн, відсотки 45680 грн, комісія 1500 грн, відсотки 26495,70.

ТОВ «Коллект центр» складено розрахунок заборгованості за договором 4789946, у якому вказано, що заборгованість ОСОБА_1 становить 12617 грн тіло кредиту, 72175,70 грн відсотки, 1500 грн комісія.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №13-01/2022-79, за умовами якого первісний кредитор зобов`язався відступити за плату право грошової вимоги у сумі 79914297,90 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування у порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом та боржниками.

Відповідно до акту приймання передавання реєстру боржників за договором факторингу №13-01/2022 -79 від 13.01.2022 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3580, після чого з урахуванням умов договору факторингу №13-01/2022 -79від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №13-01/2022 -79ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №4789946 на загальну суму заборгованості 59797,00 грн.

Платіжним дорученням №321170001 підтверджено, що ТОВ «Вердикт капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 3686675,52 грн, у якості сплати за договором факторингу №13-01/2022 -79.

22.10.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3522560.

Умовами п. 1.3 п. 1.8 договору №3522560 передбачено, що розмір кредиту 4000,30 грн, видача кредиту день укладення договору. Кредит надається на 60 днів. Термін повернення 21.12.2021. З першого по тридцятий день користування кредитом відсотки 1,9900%, з тридцять першого по шістдесятий день 2,500%. Рекомендована дата повернення кредиту 21.11.2021 у сумі 9388,90 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору реквізити банківської картки позичальника НОМЕР_2 .

Також, ОСОБА_1 подала заяву на оформлення кредиту.

Додатком №1 до кредитного договору №3522560 між сторонами затверджено графік платежів.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», заборгованість ОСОБА_1 становить 9388,90.

ТОВ «Вердик каптіла» складено розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 9461,77 грн, з яких 4000 грн тіло кредиту, 5388,60 грн відсотки, 8,87 грн 3% річних, 64 грн інфляційні витрати.

ТОВ «Колект центр» складено розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 становить тіло кредиту 4000 грн, відсотки 5388,60 грн, 3% річних 8,87 грн, інфляційні витрати 64 грн.

Також позивачем надано квитанцію, у якій вказано платник ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», отримувач власник картки НОМЕР_2 , дата здійснення операції 22.10.2021, сума 4000,30 грн.

За клопотанням позивача з АТ КБ «Приват Банк» витребувано докази щодо належності картки ОСОБА_1 та перерахуванням на неї відповідних грошових коштів.

З отриманої довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картки НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Ідентифікаційні дані власника карток: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , серія та номер паспорта НОМЕР_6 , адреса проживання АДРЕСА_1 , контактні дані НОМЕР_7 , вказаний номер телефону був і є фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

По картці НОМЕР_3 були зарахування коштів на суму 15000 грн за період з 11.08.2021 по 15.09.2021. По картці НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 4000,30 грн за період з 22.10.2021 по 27.10.2021.

З наданої виписки по рахунку (картці) № НОМЕР_3 вбачається, що 10.09.2021 на рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти у розмірі 15000 грн.

З наданої банком виписки по рахунку (картці) № НОМЕР_4 вбачається, що 22.10.2021 на рахунок ОСОБА_1 надійшло 4000,30 грн та 11.08.2021 15000 грн.

Отже, позивачем належним чином доведено, перерахування ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» коштів у розмірі 15000 грн, перерахування ТОВ «Мілоан» коштів у розмір 15000 грн та перерахування коштів ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» у розмірі 4000,30 грн на рахунки ОСОБА_1 , які нею було зазначено при укладені договорів кредиту.

Доказів того, що ОСОБА_1 не отримувала вказані кошти відповідачем не надано.

29.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №29/11-1, за умовами якого підписанням цього договору кредитор гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до акту приймання передачі реєстру боржників кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 28.01.2022 у кількості 2783, загальна сума заборгованості 25519739,04 грн

Згідно з реєстром боржників ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №3522560 на загальну суму заборгованості 9388,90 грн.

Платіжним дорученням №36 підтверджено, що ТОВ «Вердикт капітал» сплатило ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» 2518271,80 грн, у якості сплати за договором відступлення права вимоги 29/11-1.

Отже, за кредитними договорами №4789946, №3522560, №75323493, де позичальником є ОСОБА_1 , ТОВ «Вердик капітал» набуло право вимоги.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхмо продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісному кредитора до боржників, зазначених у додатках №1, №3 (реєстр боржників).

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення права вимоги сторони уклали акт на виконання умов договору, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207307.

Відповідно до реєстрів боржників до договору №10-01/2023 ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитними договорами №4789946, №3522560, №75323493.

17.04.2026 між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Гармонія фінанс» укладено договір «17-04/26 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги.

Умовами п. 2.1 договору відступлення передбачено, що За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договором про надання послуг (Договором позики, Кредитним договором, Договором про телекомунікаційні послуги), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом «Основні договори» надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2 договору - з моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до Прав вимоги. До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема Новий Кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за Договором про надання послуг (Договором позики, Кредитним договором, Договором про телекомунікаційні послуги) (в тому числі за періоди що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Первісним Кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договору про надання послуг (Договору позики, Кредитного договору, Договору про телекомунікаційні послуги), а також право на відшкодування судових витрат, а також будь-яких інших пов`язаних з вимогою прав у повному обсязі, що підлягають передачі (відступленню) за цим Договором.

17.04.2026 між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Гармонія фінанс» підписано акт прийому передачі реєстру боржників, яким сторони засвідчили, що первісник кредитов передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору №17-04/26 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги заборгованостей до боржників первісного кредитора на умовах, передбачених договором, згідно наступного реєстру боржників: за договором №4789946 боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 86292,70 грн; за договором №3522560 боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 9461,77 грн; за договором №75323493 боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 45176,13 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №231 від 20.04.2025 ТОВ «Коллект центр» отримало від ТОВ «Гармонія фінанс» 770000 грн у якості сплати за договором відступлення права вимог №17-04/26 від 17.04.2026.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.05.2026 залучено до участі у справі № 638/5829/26 правонаступника Товариств з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс».

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за факторинговими договорами, договорами відступлення права вимоги, право вимоги за кредитними договорами №4789946, 3522560, 75323493, перейшло до ТОВ «Гармонія фінанс».

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 булаповідомлена про зміну кредиторів, на всіх етапах зміни кредиторів, за кредитними договорами, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Щодо стягнення відсотків за договором №3522560, який укладено між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» та ОСОБА_1 .

Так, умовами вказаного договору передбачено, що сума кредиту становить 4000,30 грн (п. 1.3 договору). Строк кредитування 60 днів (п. 1.5 договору).

Також між сторонами договору погоджено, що відсотки за кожен день користування кредитом становлять: з першого по тридцятий день 1,9900%, з тридцять першого по шістдесятий день 2,5000% (п.1.7.1 та п. 1.7.2 договору).

З графіку платежів, який також було погоджено між сторонами договору, вбачається, що відсотки за користування кредитом становлять 5388,40 грн, які нараховуються за період з 22.10.2021 по 21.12.2021.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

Судом перевірено нарахування відсотків, здійснених за вказаним договором: з 1-го по 30-й день відсотки становлять 2388,18 грн (4000,30 грн *30 днів*1,9900%); з 31-го по 60-й день відсотки становлять 3000,23 грн (4000,30 грн * 30 днів*2,5000%), загальний розмір 5388,41 грн.

Отже, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування відсотків у межах строку договору, за відсотковою ставкою, погодженою між сторонами, у зв`язку з чим відсотки у розмірі 5388,41 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення інфляційних збитків у розмірі 64 грн та трьох відсотків річних у розмірі 8,87 грн за договором №3522560, який укладено між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс».

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, 3 % річних та інфляційні витрати, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання.

З наданого розрахунку 3% річних та інфляційних витрат вбачається, що нарахування здійснено за період з 28.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі: інфляційні витрати: 64 грн, 3% річних 8,87 грн.

Суд погоджується з вказаним розрахунком інфляційних витрат та 3% річних.

Отже, позовні вимоги про стягнення за договором №3522560 підлягають задоволенню у в повному обсязі, а саме з ОСОБА_1 належить стягнути тіло кредиту: 4000,30 грн, відсотки 5388,60 грн, інфляційні збитки 64 грн та 3% річних- 8,87 грн.

Щодо стягнення відсотків за договором №4789946, який укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Так, умовами вказаного договору передбачено, що сума кредиту становить 15000 грн (п. 1.2 договору).

Кредит надається на 30 днів (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.5.2 договору -проценти за користування кредитом: 9000.00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

П. 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 1.7 договору - тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

За умовами п. 2.2.1 догвоору - позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. 2.2.2. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 договору - проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Отже, між сторонами договору погоджено, що перші 30 днів кредитування процента ставка нараховується за ставкою 2% в день. Саме таку проценту ставку за перші 30 днів кредитування погоджено і у графіку платежів за договором.

Окрім того, сторонами договору погоджено пролонгацію.

Так, п. 2.3 передбачено, що пролонгація строку кредитування: 2.3.1. Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.

Відповідно до п. 2.3.1.2 договору - пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Отже, строк договору , з урахуванням пролонгації, становить 60 днів.

Для пролонгації договору на пільгових умовах відповідачу потрібно б було сплатити відповідні кошти, відповідно до наданого розрахунку ОСОБА_1 10.10.2021 сплачено комісію за пролонгацію у розмірі 450 грн. Отже, пролонгація договору відбулася на пільгових умовах.

При цьому, після пролонгації на пільгових умовах застосовується відсоткова ставка 2% в день, як передбачено п. 1.5.2 договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування відсотків поза межах строку договору, з урахуванням його пролонгації.

Отже, суд, реалізуючи процесуальний обов`язок, проводити власний розрахунок заборгованості за відсотками.

При цьому, при проведені розрахунку заборгованості судом враховано, що ОСОБА_1 були здійснені сплати за тіло кредитом, а саме 10.10.2021 450 грн, 13.10.2021 436 грн, 16.10.2021 423 грн, 20.10.2021 684 грн, 29.10.2021 390 грн, у зв`язку з чим при проведені розрахунку судом здійснено нарахування відсотків з урахуванням вказаних сум.

Нарахування відсотків поділено на шість етапів (періодів з урахуванням строку догвоору та сплат за тіло кредитом).

1 етап з 10.09.2021 по 10.10.2021 минуло 30 днів, заборгованість 15000 грн.

10.10.2021 відбулася сплати 450 грн.

2 етап з 11.10.2021 по 13.10.2021 минуло 3 дні, заборгованість 14550 грн (15000 грн 450 грн).

13.10.2021 відбулася сплата у розмірі 436 грн.

3 етап з 14.10.2021 по 16.10.2021 мину 3 дні, заборгованість 14114 грн (14550 грн 436 грн).

16.10.2021 здійснено плату за тіло кредитом 423 грн.

4 етап з 17.10.2021 по 20.10.2021 минуло 4 дні, заборгованість 13691 грн (14114 грн - 423 грн).

20.10.2021 відбулася сплата у розмірі 684 грн.

5 етап з 21.10.2021 по 29.10.2021 минуло 9 днів, заборгованість 13007 грн (13691 грн 684 грн).

29.10.2021 відбулася сплата у розмірі 390 грн.

6 етап з 30.10.2021 по 10.11.2021 минуло 12 днів, заборгованість становить 12617 грн (13007 грн 390 грн).

Отже, розмір відсотків: 1) 15000 грн *30 днів*2%=9000 грн

2) 14550 грн *3 днів*2%=873 грн

3) 14114 грн *4 днів*2%=846,84 грн

4) 13691*4 дні*2%=1095,28 грн

5) 13007 грн *9 днів*2%=2341,26 грн

6) 12617 грн *12 днів*2% =3028,08 грн

Загальний розмір відсотків становить 17 184,46 грн.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 були здійснені сплати за відсотками, а саме 10.10.2021 1050 грн, 13.10.2021 1032 грн, 16.10.2021 1012 грн, 20.10.2021 2126 грн, 29.10.2021 1162 грн, у загальному розмірі ОСОБА_1 було здійснено сплат по відсоткам на суму 6 382 грн. Вказана сума підлягає вирахуванню з нарахованих судом відсотків.

Отже, з ОСОБА_1 підлягають стягненню відсотки у розмірі 17184,46 грн 6382 грн =10 802,46 грн.

Щодо стягнення комісії у розмірі 1500 грн за договором №4789946, який укладено між ТОВ «Мілоан» та

ОСОБА_1 1.5.1 договору передбачено, що комісія у розмірі 1500 грн встановлена за наданян кредиту.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (ч. 2ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення, і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично. Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

Згідно з абзацом третім ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 набрав чинності ЗУ «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у ЗУ «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

ч. 2 ст. 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування»(10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року, справа № 524/5152/15-ц, провадження № 61-8862сво18, дійшов висновку, що умова договору про сплату комісії за користування кредитом є нікчемною.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.ч. 2, 4ст. 263 ЦПК України).

Умовами договору передбачено комісію за надання кредиту, тобто договором передбачено нарахування комісій за послуги, які позивач і так повинен виконувати та за Законом повинні надаватися безоплатно.

При зверненні до суду позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.5.1 договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

За вищенаведених обставин, оскільки ОСОБА_1 було нараховано плату за послуги, які за Законом повинні надаватись безоплатно, суд робить висновок про те, що положення договору щодо комісій, є нікчемним. За таких обставин сума комісії 1500 грн не підлягає стягненню.

Отже, позовні вимоги за договором №4789946, який укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тіло кредиту 12617 грн, відсотки 10802,46 грн.

Щодо стягнення відсотків за договором №75323493, який укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та

ОСОБА_1 2.1 договору погоджено, що сума кредиту становить 15000 грн.

Строк позики 30 днів (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. процента ставка - 1.99%

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування відсотків поза межах строку договору, а саме строк дії договору з 11.08.2021 по 10.09.2021, а нарахування відстоків здійснювалося до 29.01.2022.

Отже, судом здійснюється розрахунок відсотків.

Сума боргу становить 15000 грн, строк кредитування 30 днів, відсоткова ставка 1,99%, отже відсотки становлять 8955 грн (15000 грн *30 днів*1,99%).

При цьому, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала плати за відсотками, а саме 09.09.2021 208,96 грн, 10.09.2021 1985,21 грн, 30.09.2021 1035 грн, 11.10.2021 103,50 грн, 12.10.2021 207 грн, 14.10.2021 207 грн, 15.10.2021 103,50 грн, 17.10.2021 310,50 грн, 20.10.2021 310,50 грн, 22.10.2021 207 грн, 25.10.2021 207 грн, 27.10.2021- 103,50 грн, 28.10.2021- 103,50 грн, 29.10.21- 103,50 грн, 30.10.2021- 103,50 грн, 31.10.2021 -103,50 грн. Всього 5309,52 грн, вказані сплачені відсотки підлягають вирахування з нарахованих судом відсотків. Отже, загальний розмір відсотків становить 3 645,48 грн.

Щодо стягнення трьох відсотків річних у розмірі 2,46 грн за договором №75323493.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, 3 % річних та інфляційні витрати, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання.

З наданого розрахунку 3% річних та інфляційних витрат вбачається, що нарахування здійснено за період з 22.02.2022 по 23.02.2022 у розмірі 2,46 грн.

Суд погоджується з вказаним розрахунком інфляційних витрат та 3% річних.

Отже, позовні вимоги за договором №75323493, який укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підлягають частково задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тіло кредиту 15000 грн, відсотки 3645,48 грн та 3% річних 2,46 грн.

Що стосується клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16 (провадження № 14-254цс19) дійшла висновку, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання і до моменту його усунення, однак обмежується останніми трьома роками, що передували поданню такого позову.

Таким чином, з огляду на наведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення трьох процентів річних мало б обмежуватися останніми трьома роками, що передували поданню такого позову.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Отже, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

Отже, у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився.

Отже, оскільки у цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність не спливла, перебіг такого строку підлягав продовженню на строк дії карантину, а згодом - на строк дії воєнного стану.

Щодо стягнення понесених витрат на правову допомогу у розмірі 25000 грн.

На підставі п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Разом з тим, з наданої копії договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 вбачається, що адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір з ТОВ «Коллект центр».

При цьому, з наданого договору №17-04/06 про відступлення прав вимоги від 17.04.2026, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Гармонія фінанс» вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 передано в частині, яка стосується кредитних зобов`язань, витрат на правову допомогу ТОВ «Коллект центр» не передавало ТОВ «гармонія фінанс».

Оскільки, до ТОВ «Гармонія фінанс» перейшли права ТОВ «Коллект центр» у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в частині, яка стосується кредитних договорів, витрати на правову допомогу, понесені ТОВ «Коллект центр» не підлягають стягненню на корить ТОВ «Гармонія фінанс».

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача, пропорційно до задоволених вимог. При звернені до суду позивачем визначено ціну позову 140 930,60 грн (100%), судом позов задоволено частково, а саме на суму 51 529,17 грн (36,6%). Отже судовий збір підлягає стягненню у розмірі 974,40 грн (2662,40 грн *36,6%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 553, 554, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» заборгованість за договором №3522560: тіло кредиту 4000,30 грн, відсотки 5388,60 грн, інфляційні витрати 64 грн, 3% річних 8,87 грн; заборгованість за договором № 4789946: тіло кредиту 12617,00 грн, відсотки 10802,46 грн, заборгованість за договором 75323493: тіло кредиту 15000 грн, відсотки 3645,48 грн, 3% річних 2,46 грн, судовий збір, пропорційно до задоволених вимог 974,40 грн, всього 52 503 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот три) грн 57 коп.

У задоволені іншої частини позовних вимог вдмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківського апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач ТОВ «Гармонія фінанс», ЄДРПО 43520773, місцезнаходження м. Київ, вул. Жилянська, 101, пов. 3, прим. 12.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД