Ухвала суду № 138575918, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16877/26

Провадження № 2-з/638/130/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Жарського Ігоря Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Іван Олександрович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гонтар Юлія Сергіївна про визнання недійсним договору дарування,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанкбанк» - Жарського Ігоря Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Іван Олександрович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гонтар Юлія Сергіївна про визнання недійсним договору дарування, згідно прохальної частини якої просить суд: вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2206744963101), яка зареєстрована за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ); заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власника, відчуженням, переоформленням, передачею в оренду, іпотеку чи накладенням інших обтяжень щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2206744963101). Вимоги вказаної заяви обґрунтовані тим, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсними договору дарування №7861 від 25.12.2023 року, договору купівлі-продажу №276 від 02.04.2024 року, а також відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом скасування рішень державного реєстратора щодо квартири АДРЕСА_2 . Позивач є конкурсним кредитором у справі №922/1734/24 про банкрутство ТОВ «Маковій» із затвердженими грошовими вимогами у розмірі 1 915 951,14 грн., виконання яких особисто забезпечувала відповідач ОСОБА_1 за договором поруки №33816897-ДП+2/1 від 23.02.2021 року. Перебуваючи у стані глибокого дефолту перед банком та іншими установами, та усвідомлюючи неминучість солідарного стягнення, ОСОБА_1 за 11 договорами дарування одномоментно й безоплатно відчужила особисту нерухомість на користь ОСОБА_2 . Надалі, 02.04.2024 року, відповідач ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №276 переоформила вказану квартиру на ОСОБА_3 . Позивач вважає, що вказані угоди безоплатного відчуження та купівлі-продажу нерухомого майна містять очевидні ознаки фраудаторності. Вони вчинені не х метою настання реальних цивільно-правових наслідків, а з метою умисного виведення майна солідарного боржника з-під майбутнього стягнення та недопущення звернення на нього стягнення в межах виконання зобов`язань. За наявності права власності на спірне нерухоме майно існує реальна загроза подальшого відчуження спірного майна та перехід права власності на це майно до інших осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та захисту порушених на думку позивача прав. Окрім цього, як зазначає позивач, накладення арешту на майно не перешкоджає відповідачу користуватись цією квартирою, оскільки власник майна не позбавлений можливості володіти та користуватись цим нерухомим майном, а лише обмежений в праві його відчуження до вирішення справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її находження без повідомлення учасників справи.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову .

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі представника Жарського І.Р. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Іван Олександрович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гонтар Юлія Сергіївна про визнання недійсним договору дарування, згідно прохальної частини якої просить суд: 1) визнати недійсним договір дарування об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2206744963101) від 25.12.2023 року, посвідчений у реєстрі за №7861, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як фраудаторний правочин, вчинений всупереч статтям 3, 13 Цивільного кодексу України на шкоду кредитору; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2206744963101) від 02.04.2024 року, посвідчений у реєстрі за №276, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як фраудаторний правочин, вчинений всупереч статтям 3, 13 Цивільного кодексу України на шкоду кредитору; 3) відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємця Івана Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 70883631 від 25.12.2023 17:38:07, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2206744963101) за ОСОБА_2 ; 4) відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гонтар Юлії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером/: 72383765 від 02.04.2024 16:36:40, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2206744963101) за ОСОБА_3 ; 5) стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Із матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є конкурсним кредитором у справі №922/1734/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маковій» (код ЄДРПОУ 33816897), що розглядається Господарським судом Харківської області. Ухвалою суду від 09.10.2024 року у попередньому засіданні (суддя Кононова О.В.) було офіційно визнано та затверджено грошові вимоги Банку до ТОВ «Маковій» у загальному розмірі 1 915 951,14 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок умисного невиконання боржником умов двох цивільно-правових договорів: 1. Договору фінансового лізингу № HAG5FLOWWXQU5-1 від 01.03.2021 р. розмір невиконаних зобов`язань становить 1 095 456,86 грн (із яких: 771 213,22 грн залишок вартості лізингу; 273 780,69 грн прострочена винагорода; 50 462,95 грн пеня). По активу боржника Банком затверджено стратегію роботи щодо ініціювання витребування в судовому порядку предмету лізингу. 2. Кредитного договору № 33816897-КД-2 від 23.02.2021 р. розмір заборгованості становить 815 650,28 грн (із яких: 573 974,94 грн тіло кредиту; 241 675,34 грн відсотки). Забезпеченням виконання солідарних зобов`язань за вказаним Кредитним договором виступає Договір поруки №33816897-ДП-2/1 від 23.02.2021 р., укладений між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 .

Також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 відчужила квартиру АДРЕСА_2 спочатку ОСОБА_2 , а в подальшому вказана квартира була відчужена ОСОБА_3 .

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на теперішній час квартира АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 .

З дослідженої заяви про вжиття заходів забезпечення позову та позовної заяви встановлено, що предметом спору є визнання недійсними договору дарування №7861 від 25.12.2023 року, договору купівлі-продажу №276 від 02.04.2024 року, а також відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом скасування рішень державного реєстратора щодо квартири АДРЕСА_2 .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Жарського Ігоря Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Іван Олександрович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гонтар Юлія Сергіївна про визнання недійсним договору дарування задовольнити.

До вирішення спору по суті та набранням рішення у справі законної сили заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власника, відчуженням, переоформленням, передачею в оренду, іпотеку чи накладенням інших обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2206744963101), яка на праві власності належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У відповідності до п. п. 3, 4, 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржника:

Стягувач: - Акціонерне товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, банківські реквізити: НОМЕР_2 .

Боржник: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серія і номер: НОМЕР_3 , виданий: 6313, дата видачі 10.10.2016 року.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали надіслати особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя: