Рішення № 138575776, 28.07.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1416/26

провадження № 2/610/1506/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28.07.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/1416/26 (провадження № 2/610/1506/2026) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 962354856 від 21.03.2021 в сумі 47871,27 грн.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що 21.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 962354856 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 11300,00 грн. В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12000,00 грн. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору Факторингу.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за вказаним Кредитним договором.

10.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за вказаним Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу 10/07/25-Е від 10.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 47871,27 грн.

Посилаючись на те, що відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за вказаним кредитним договором, представник позивача просив суд стягнути заборгованість з відповідача на користь товариства.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 15.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відомості щодо відповідача, які становлять банківську таємницю.

У подальшому, судом отримано відповідь від 05.05.2026 з АТ «РайффайзенБанк» про те, що на ім`я на ім`я ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , банківська картка № НОМЕР_2 не знайдена.

З заявою про уточнення клопотання про витребування доказів представник позивача до суду не звертався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити за їх відсутності, не заперечують проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», причини неявки суду не відомі, відзив або заперечення на позов подано не було.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд, за згодою позивача, розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.03.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено договір № 962354856.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 11300 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Договір № 962354856 від 21.03.2021 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікаторами MNV395YX.

28.03.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 962354856 від 21.03.2021, якою збільшили суму Кредиту на суму 700 грн 00 коп.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено перерахування коштів у сумі 700,00 грн 28.03.2021, 11300,00 грн 21.03.2021 на рахунок маска картки НОМЕР_2 .

За змістом розрахунку заборгованості, станом на 26.12.2025, вбачається, що за період з 10.07.2025 по 26.12.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту 11979,46 грн., нараховані відсотки 35891,81 грн., а всього 47871,27 грн.

28.11.2018 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

28 листопада 2019 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

Додатковими угодами № 26, 27, 31, 32 відповідно сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024.

З витягу з реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 962354856 від 21.03.2021 на суму боргу 32717,12 грн., з яких 11979грн 46 коп - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 20737,66 грн заборгованість за відсотками, передано від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС".

05.08.2020 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

З витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 кредитним договором № 962354856 від 21.03.2021 на суму боргу 41871,27 грн, з яких: 11979 грн 46 коп. - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 35891,81 грн. - заборгованість за відсотками передано від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС".

10.07.2025 між ТОВ "ФК «ЕЙС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, за умовами якого за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

З витягу з реєстру прав вимоги від 10.07.2025 вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 962354856 від 21.03.2021 на суму боргу 47871 грн 27 коп, з яких: 11979 грн 46 коп. - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 35891 грн 81 коп. - заборгованість за відсотками, передано від ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до ТОВ "ФК «ЕЙС".

З розрахунку заборгованості ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 962354856 від 21.03.2021 на суму боргу 47871 грн 27 коп, з яких: 11979 грн 46 коп. - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 35891 грн 81 коп. заборгованість за відсотками.

Згідно відповіді АТ «Райффайзен Банк» про те, що на ім`я ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , банківська картка № НОМЕР_2 не знайдена.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

З наданих позивачем документів вбачається, що кредитний договір між первісними кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із ОСОБА_1 укладався у електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора на телефонний номер НОМЕР_3 , де було обумовлено отримання кредиту на банківську карту № НОМЕР_2 . При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ОСОБА_1 належать номер телефону НОМЕР_3 та банківська карт № НОМЕР_2 . Тобто суду із наявних у справі доказів не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 , а не інша особа, підписувала за допомогою одноразового ідентифікатора у електронному вигляді кредитний договір.

Позивачем не надано доказів що після направлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за платіжними дорученнями грошові кошти 700,00 грн та 11300,00 грн взагалі були зараховані на банківську карту відповідача.

Судом на підставі відповіді АТ «РайффайзенБанк» встановлено, що банківська карта № НОМЕР_2 на ім`я відповідача ОСОБА_1 взагалі не знайдена. З цього слідує, що відповідач не міг отримати кредитні кошти на вказану кредитну карту, яка зазначена у кредитному договору.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі№161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі№342/180/17та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р.№ 6-16цс15.

Таким чином, подані позивачем докази щодо заборгованості, не є підтвердженням виконаних банківських операцій. З поданих до суду доказів неможливо встановити взагалі факт укладення кредитного договору беззаперечно із відповідачем.

Згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 №578/5до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і у податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Отже, надані позивачем платіжні інструкції про підтвердження перерахування коштів у сумі 11300,00 грн 21.03.2021 та 700,00 грн 28.03.2021, на рахунок маска картки НОМЕР_2 (без відповідного документу про успішне зарахування грошових коштів), витяг з реєстру боржників та розрахунок боргу не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання кредитних коштів, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаним кредитним договором.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.144 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 626, 628, 638-640, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, б. 6 каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В. М. Тімонова