Ухвала суду № 138575709, 29.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4979/26

провадження №: 2-з/398/33/26

УХВАЛА

Іменем України

"29" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Гулого Андрія Васильовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько Ольга Миколаївна, про встановлення факту батьківства,

встановив:

28 липня 2026 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах малолітного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Олександрійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько Ольга Миколаївна, у якій просить:

- встановити юридичний факт батьківства ОСОБА_4 (громадянина України) ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключивши при цьому відомості з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 зареєстровано Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, дата видачі 22.07.2020 року, актовий запис № 310, про ОСОБА_5 , як батька дитини;

- зобов`язати Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського між-регіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 310 від 22.07.2020 року, виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, внести такі відомості:

в розділі «Батьки»:

в графі «Батько» зазначити: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України;

інші данні залишити без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з липня 2017 по березень 2022 року проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, під час чого у них народився син ОСОБА_6 . ОСОБА_4 за життя визнавав себе батьком дитини, надавав матеріальну допомогу на його утримання, однак не встиг оформити батьківство в органах ДРАЦС у зв`язку з вимушеним виїздом позивачки з дитиною за кордон після початку повномасштабного вторгнення та подальшою смертю ОСОБА_4 . Наразі виник спір про право на спадкування після померлого з його донькою від першого шлюбу відповідачем ОСОБА_2 .

Одночасно з позовною заявою представник позивачки адвокат Гулий Андрій Васильович подав заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько Ользі Миколаївні видавати у межах спадкової справи № 65/2024 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі: 72561242) свідоцтва про право на спадщину за законом будь-яким особам до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що приватним нотаріусом Приходько О.М. після смерті ОСОБА_4 було відкрито спадкову справу № 65/2024 за заявою відповідача ОСОБА_2 . Позивачка також звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітнього сина ОСОБА_7 , проте відомості про батьківство померлого в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наразі відсутні, оскільки запис про батька при народженні дитини вчинено на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Заявник зазначає, що розгляд справи про встановлення батьківства вимагатиме значного часу, зокрема у зв`язку з необхідністю збору доказів та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. У разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач ОСОБА_2 , яка є єдиним офіційно зареєстрованим спадкоємцем першої черги, після спливу встановленого законом шестимісячного строку отримає свідоцтво про право на спадщину на все майно померлого та зможе безперешкодно відчужити його на користь третіх осіб. Це повністю унеможливить захист спадкових прав малолітньої дитини та утруднить чи зробить неможливим виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову. Тому обраний захід забезпечення у вигляді тимчасової заборони видачі свідоцтв про право на спадщину є співмірним стосовно предмету спору та ефективним засобом збереження існуючого стану майна, що увійшло до спадщини, до вирішення справи по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до них докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову є тимчасовим превентивним заходом, метою якого є збереження існуючого становища до вирішення спору по суті, усунення ризику відчуження або зміни стану спадкового майна та гарантування реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Як роз`яснено у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено, що між сторонами виник матеріально-правовий спір щодо походження малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від померлого ОСОБА_4 , що безпосередньо впливає на його спадкові права як потенційного спадкоємця першої черги за законом. Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Приходько О.М. відкрито спадкову справу № 65/2024 за заявою іншої доньки спадкодавця відповідача ОСОБА_2 . Позивачка ОСОБА_1 також звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітнього сина, однак наразі він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність офіційно зареєстрованого запису про батьківство.

Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1298 ЦК України, сплив. Після закінчення цього строку нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям, зокрема і ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги, що видача приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу ОСОБА_2 як спадкоємцю першої черги призведе до оформлення за нею права власності на всю спадкову масу. Подальше можливе відчуження цього майна третім особам істотно ускладнить або унеможливить захист потенційних спадкових інтересів малолітньої дитини у разі задоволення позову, оскільки вимагатиме ініціювання нових судових спорів для повернення майна до спадкової маси, що суперечить принципу ефективності судового захисту.

Оскільки потенційна зміна власника майна ускладнить розгляд справи та призведе до неконтрольованого збільшення кола учасників процесу, вжиття заходів забезпечення позову є доцільним і необхідним саме з метою тимчасової фіксації юридичного статусу спірного спадкового майна та осіб, які претендують на права щодо нього, до остаточного вирішення судом питання про походження дитини. Подібного висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд в ухвалі від 14 лютого 2023 року у справі № 755/21889/21.

Стосовно технічних помилок у мотивувальній частині заяви представника позивачки, де містяться згадки про «визнання заповіту нікчемним» та «видачу свідоцтв за заповітом», суд зазначає таке. Вказані посилання суд розцінює як очевидну технічну описку представника, оскільки предметом цього спору є встановлення батьківства та спадкування за законом. Керуючись частиною першою статті 2 ЦПК України (пріоритет справедливого розгляду над процесуальним формалізмом) та статтею 3 Конвенції про права дитини, суд оцінює клопотання за його фактичним змістом та юридично правильною прохальною частиною, що виключає відмову у забезпеченні позову з суто формальних підстав.

Обраний захід забезпечення не є тотожним задоволенню позовних вимог, оскільки не встановлює факт батьківства, не визначає право власності на частку у спадщині завчасно, не перешкоджає законним правам відповідача та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Вирішуючи питання щодо зустрічного забезпечення, суд керується положеннями статті 154 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд бере до уваги, що застосований захід забезпечення позову у виді заборони видачі свідоцтв про право на спадщину за законом тимчасово обмежує відповідача ОСОБА_2 у можливості юридичного оформлення та подальшого відчуження спадкового майна. Разом з тим, оцінюючи ймовірність заподіяння відповідачу матеріальних збитків внаслідок вжиття цих заходів, суд констатує, що з огляду на надані суду докази, наразі відсутні достатні відомості, які б дали можливість обґрунтовано припускати настання негативних майнових наслідків, реальних збитків чи упущеної вигоди для відповідача у розумінні статті 22 ЦК України. Вказана заборона є тимчасовим превентивним, не позбавляє відповідача фактичного володіння чи користування майном, не призводить до його знецінення та не впливає на поточну життєдіяльність відповідача.

Обов`язкових підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, судом не встановлено. Законний представник малолітнього позивача ОСОБА_1 є громадянкою України, має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання в Україні. Її вимушене тимчасове перебування з малолітнім сином за межами України внаслідок введення воєнного стану не свідчить про зміну постійного місця проживання чи відсутність зв`язку з державою Україна. Будь-яких доказів недобросовісності дій позивачки або наявності ризиків того, що її дії можуть унеможливити виконання майбутнього рішення суду про відшкодування збитків відповідача (у разі відмови у позові), суду на момент постановлення цієї ухвали не надано.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 її процесуальні права. Відповідно до частини шостої статті 154 ЦПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення позову, відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути обмежені такими заходами, мають право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про застосування зустрічного забезпечення. У разі подання відповідачем такого клопотання після постановлення цієї ухвали, питання про зустрічне забезпечення буде вирішено судом в окремому судовому засіданні протягом десяти днів після його подання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 258, 260, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Гулого Андрія Васильовича про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову.

Заборонити приватному нотаріусу Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько Ользі Миколаївні (робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько Ольга Миколаївна, про встановлення факту батьківства, вчиняти дії, спрямовані на видачу будь-яким особам свідоцтва про право на спадщину за законом у спадковій справі № 65/2024 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі: 72561242), відкритій 11.06.2024 року після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 її право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про застосування зустрічного забезпечення відповідно до частини шостої статті 154 ЦПК України.

Особи, щодо яких вжито заходи забезпечення позову, або особи, права та охоронювані законом інтереси яких порушені у зв`язку із забезпеченням позову, можуть подати до суду вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відомості про учасників справи та осіб, яких стосуються заходи забезпечення позову:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько Ольга Миколаївна, робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6 Грудня, буд. 138, код ЄДРПОУ 41491133.

Суддя В.В. Орловський