Рішення № 138575627, 19.05.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1707/25

Провадження № 2/392/388/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.,

секретар Стець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 29.03.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 63897-03/2025 в електронному вигляді строком на 120 днів, з процентною ставкою 0,9 %, що застосовується у межах строку кредиту. Відповідно до умов договору відповідачу на картковий рахунок 4149-51ХХ-ХХХХ-8486 перераховано грошові кошти в сумі 19 000 гривень. У зв`язку з порушенням кредитних зобов`язань у відповідача утворилась заборгованість, що складається з: 19000,00 гривень заборгованість за кредитом; 18178,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 9500,00 гривень заборгованість за пенею (штрафами).

В подальшому представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 63897-03/2025 від 29.03.2025 в сумі 48 578,00 гривень, яка складається з: 19 000,00 гривень заборгованість за кредитом; 18178,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 9500,00 гривень заборгованість за пенею (штрафами); 1900,00 гривень сума заборгованості за комісією.

Тому просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 63897-03/2025 від 29.03.2025 в сумі 48 578,00 гривень та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив та заяву про розгляд справи у її відсутність не подала, а тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

29.03.2025 між Товариством з обмежено відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання фінансового кредиту № 63897-03/2025 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y685.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 19000,00 грн, строк кредитування 120 днів, проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1900,00 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього договору складає 2572,74 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 41420,00 гривень. Загальні витрати по кредиту складають 22420,00 гривень. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно квитанції про зарахування № 694885102 від 29.03.2025, вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 здійснено зарахування коштів в сумі 19000,00 гривень.

Згідно листа АТ «Райффайзен Банк» від 18.03.2026 вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Згідно виписки наданої АТ «Райффайзен Банк» про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 , емітованої на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , вбачається, що 29.03.2025 зараховано грошові кошти в сумі 19000,00 гривень.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 63897-03/2025 від 29.03.2025, вбачається, що заборгованість відповідача становить 48 578,00 гривень, яка складається з: 19 000,00 гривень заборгованість за кредитом; 18178,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 9500,00 гривень заборгованість за пенею (штрафами); 1900,00 гривень сума заборгованості за комісією.

24.07.2025 представником ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" за № 24/07-46 направлено на адресу відповідача вимогу про досудове врегулювання спору з проханням погасити заборгованість за кредитним договором № 63897-03/2025 від 29.03.2025, що складає 48578 гривень.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України.

З огляду на матеріали справи, між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, перерахування грошових коштів в сумі 19000,00 гривень, які були зараховано на карту, тобто позивач виконав взяті на себе зобов`язання.

Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання та не повернула наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором та сплатила проценти за користування ним, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 63897-03/2025 від 29.03.2025, вбачається, що заборгованість відповідача становить 48 578,00 гривень, яка складається з: 19 000,00 гривень заборгованість за кредитом; 18178,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 9500,00 гривень заборгованість за пенею (штрафами); 1900,00 гривень сума заборгованості за комісією.

Натомість вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафів суд виходить з положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно з якими у період дії в Україні воєнного стану відповідач звільняється, як від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України так і обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), які підлягають списанню кредитодавцем.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на даний час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває з 24 лютого 2022 року підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 9500,00 гривень відсутні.

Отже, наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору № 63897-03/2025 від 29.03.2025, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування ними, тому фактично отримані кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами, підлягають поверненню.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 63897-03/2025 від 29.03.2025 підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 19 000,00 гривень заборгованість за кредитом; 18178,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 1900,00 гривень сума заборгованості за комісією. Загальна сума заборгованості становить 39 078,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 948,67 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2806/18 вказав, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Підставами для надання позивачу правничої допомоги стали: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 4441 від 03.01.2025 виданого на ім`я Колеснікової І.О.; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Колесніковою І.О. на виконання умов договору про надання правової допомоги № 039-25 від 01.08.2025; акт прийому передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 039-25 від 01.05.2025; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 039-25 від 01.08.2025; договір про надання правової допомоги № 039-25 від 01.08.2025.

Між тим, у додатках до позовної заяви відсутні докази про оплату наданої правничої допомоги в сумі 7000 гривень.

Таким чином, суд вважає, що позивач документально не підтвердив витрат на правничу допомогу відповідно до статті 137 ЦПК України.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», заборгованість за Кредитним договором № 63897-03/2025 від 29.03.2025 в сумі 39 078,00 гривень, що складається з: 19 000,00 гривень заборгованість за кредитом; 18178,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 1900,00 гривень сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", судовий збір у розмірі 1 948,67 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Кавун