Ухвала суду № 138575482, 28.07.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/655/26

провадження № 2/388/665/2026

УХВАЛА

28 липня 2026 рокуДолинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Івочки Л.П.,

розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

29 березня 2026 року відповідачкою ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву.

Представником позивача подано до суду клопотання про залишення цього відзивну без розгляду та накладення на відповідачку грошового стягнення. Клопотання по суті мотивує тим, що відповідачкою не виконано процесуального обов`язку надіслання відзиву позивачеві.

Суд, дослідивши необхідні матеріали цивільної справи, дійшов до такого висновку.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За статтями 122, 123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відтак встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 18 березня 2026 року відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, що обраховуються з дня вручення цієї ухвали.

З матеріалів справи відомо, що ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідачка отримала 19 березня 2026 року у свій кабінет в системі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документа.

Згідно з ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Отже, на відповідача покладено обов`язок надіслати відзив та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Однак, ЦПК України не передбачає наслідком у разі невиконання цього обов`язку залишення відзиву без розгляду.

Невиконання цього обов`язку відповідачем може мати наслідком неврахування судом під час ухвалення рішення заперечень проти позову, що відображені у відзиві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Отже, суд має право, а не обов`язок стягнути з учасника справи штрафу у випадку невиконання, зокрема, відповідачем обов`язку ненадання копії відзиву на позов іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Окремо необхідно зазначити, що позивач не наділений правом ініціювати перед судом клопотання про застосування заходів процесуального примусу.

Характер цієї справи, а також фактичні дані, що у ній містяться на переконання суду дозволяють здійснити розгляд справи, а тому суд не бачить необхідності у застосуванні стосовно відповідачки заходів процесуального примусу.

Окремо необхідно зазначити, що відзив відповідачки за своїм характером, окрім заперечень щодо позову, також відображає вимоги не характерні для відзиву, а саме вимоги про часткове визнання цього позову, зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу. Тобто відзив має змішаний характер.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120-124, 258-261, 272 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання позивача про залишення відзиву відповідачки без розгляду та застосування стосовно неї заходів процесуального примусу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Баранський