Ухвала суду № 138575468, 23.07.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/657/26

Провадження № 1-кп/354/132/26

У Х В А Л А

23 липня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110002494 від 08.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110002494 від 08.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.06.2026 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 266240,00 гривень строк якого спливає 01.08.2026 року. Водночас на даний час наявні підстави для продовження вказаного запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що стали підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.

Так сторона обвинувачення вважає, що продовжує існувати обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та суду), який полягає в тому, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Тому обвинувачений усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання.

Також сторона обвинувачення вважає, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може чинити незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні щодо зміни ними наданих показань, так як останні проходили із ним військову службу в одній військовій частині, що вказує на наявність ризику, визначеного у п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім цього, існує ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У разі обрання іншого менш суворого запобіжного заходу ОСОБА_4 також може продовжити вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із ухиленням від військової служби, а отже продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи вищенаведені ризики, тяжкість вчиненого злочину, а також положення ч.8 ст.176 КПК України сторона обвинувачення вважає, що обрання ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не буде сприяти виконанню обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, оскільки останній зважаючи на відомі йому факти встановлення органом досудового розслідування беззаперечних доказів його вини та перебуваючи в статусі обвинуваченого, усвідомлює неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, а тому може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.

Із урахуванням наведеного сторона обвинувачення просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити йому альтернативний запоібжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 грн та у разі її внесення покласти на обвинуваченого наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: наступного робочого дня після звільнення з-під варти з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою продовження проходження військової служби у визначеній військовій частині; прибувати за першим викликом до прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби; утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, посилаючись на те, що його віра не дозволяє йому говорити неправду, він не має наміру переховуватись від суду, не є злочинцем, до затримання вів здоровий спосіб життя та працював на будовах, не становить загрози суспільству, є адекватною та дієздатною особою, а тому підстави для подальшого його утримання під вартою відсутні.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подане клопотання та його мотиви, приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15.04.2026 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді триманні під вартою із визначенням застави у розмірі 266240,00 грн, який ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.06.2025 продовжено на строк до 01.08.2026 із визначенням застави у розмірі 266240,00 грн.

Відповідно до положень частин 1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Частиною першою ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Згідно із ч.ч.3,4,5 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд враховує характер та тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років; дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема те, що він не одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», однак 14.11.2025 самовільно залишив місце несення служби.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час продовжують існувати та є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене йому за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду, чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, особа яких та їх місце перебування (несення військової служби) йому відомі та які ще не допитані судом, а також обвинувачений може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи те, що він самовільно залишив місце несення військової служби, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою затягування судового розгляду, враховуючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та свою вину у ході судового розгляду не визнає.

Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є виправданим заходом, на даний час нових обставин, які б свідчили про зникнення або зменшення ризиків, які слугували підставою для застосування щодо нього вказаного запобіжного заходу, суду не представлено.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, враховуючи положення ч.8 ст.176 КПК України, які на даний час є чинними, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів із визначенням розміру застави.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, вищенаведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність визначення йому розміру застави у межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 266240,00 грн, який, на думку слідчого судді достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331, 369, 371, 372, 392, 395 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 19 вересня 2026 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп. для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Івано-Франківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647; Отримувач: ТУ ДСАУ у Івано-Франківській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача(МФО) 820172, номер рахунку (IBAN): UA158201720355259002000002265; призначення платежу застава за ОСОБА_4 за ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2026 року.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали для виконання в частині продовження запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення. Інші учасники мають право отримати її копію в суді.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом п`яти днів з днявручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_6