Постанова № 138575417, 29.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1666/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою:АДРЕСА_1 , непрацевлаштованої, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 08.06.2026 року близько 22:15 години в м. Косів ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: неповнолітній вживав алкогольні напої біля ставу, після чого керував транспортним засобом, не досягнувши 18 річного віку, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала повністю та пояснила, що вона сама виховує сина, його батько загинув на війні. За вказаних у протоколі обставин 08.06.2026 близько 18:30 години її син пішов з друзями до ставу. Вона не знала про вживання її сином із його друзями алкогольних напоїв. Вперше побачила свого сина у стані сп`яніння після події. Провела із сином виховну бесіду. Щиро розкаюється.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, доведена повністю письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738413 від 02.07.2026 року (а.с.1), рапортом (а.с.2-3), копією пояснення ОСОБА_2 (а.с.4), копією пояснення ОСОБА_3 (а.с.5), копією пояснення ОСОБА_4 (а.с.6), копією пояснення ОСОБА_5 (а.с.7),

копією пояснення ОСОБА_6 (а.с.8), копією пояснення ОСОБА_7 (а.с.9), копією інформації щодо ОСОБА_8 (а.с.10), копією паспорта ОСОБА_9 (а.с.11), копією паспорта ОСОБА_10 (а.с.12), копією паспорта ОСОБА_4 (а.с.13), копією паспорта ОСОБА_1 (а.с.14), копією паспорта ОСОБА_2 (а.с.15), рапортом (а.с.16).

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене правопорушення, суддя враховує щире розкаяння винної.

Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суддею не встановлено.

При накладенні стягнення суддя враховує характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, тривалість протиправних дій.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

Санкцією частини 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та зважаючи на особу порушниці, її матеріальне становище, характер, тривалість і наслідки правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 та її щире прагнення до виправлення слід накласти на неї стягнення у виді попередження.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 284 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

у х в а л и л а :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок на користь держави за реквізитами: отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д.С. Драч