Ухвала суду № 138575404, 27.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/671/26

Провадження № 1-кп/347/315/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в колегіальному складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря: ОСОБА_4

прокурора : ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

представника потерпілого: ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10

потерпілого: ОСОБА_11

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Косів матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010002244 від 14.11.2025 року, відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.127 КК України, -

в с т а н о в и л а:

за підсудністю визначеною ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 08.06.2026 року на розгляд Косівського районного суду Івано-Франківської області 16.06.2026 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010002244 від 14.11.2025 року, відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.127 КК України.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , що брав участь в розгляді справи в режимі відео конференції, заявив про відвід колегії суддів Косівського районного суду Івано-Франківської області, мотивуючи тим, що потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 являється діючим адвокатом та здійснює свою адвокатську діяльність в основному в Косівському районі, беручи безпосередньо участь в справах в Косівському районному суді під головуванням суддів колегії. Також озвучив інформацію, про те, що офіс приміщення потерпілого де останнім здійснюється адвокатська діяльність, знаходиться поруч біля приміщення будівлі Косівського районного суду. Вважає, що наведені обставини викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості суддів у зв`язку із чим заявляє відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Потерпілий ОСОБА_11 вважає заявлений прокурором відвід колегії суддів безпідставним, не заперечив того факту, що ним дійсно здійснюється адвокатська діяльність та він безпосередньо приймав, та приймає участь як адвокат у різних справах, які перебувають у провадженні колегії суддів. Також потерпілий, підтвердив, той факт, що його робоче приміщення розташовано біля будівлі Косівського районного суду.

Представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 вважає заяву прокурора про відвід колегії суддів безпідставною.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вважають наведені прокурором доводи безпідставними і такими, що не передбачені КПК України для задоволення заяви про відвід колегії суддів.

Обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та їх захисник ОСОБА_8 не вбачають підстав для задоволення заяви прокурора про відвід колегії суддів.

Також захисник ОСОБА_8 озвучила інформацію, про те, що її підзахисний ОСОБА_13 не наполягає на колегіальному розгляді кримінального провадження та не заперечує проти повернення до одноособового судового розгляду справи по суті.

Заслухавши доводи прокурора про відвід колегії суддів, думку інших учасників провадження щодо заяви прокурора про відвід колегії суддів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку:

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому у своїй практиці Європейський суд з прав людини розмежував суб`єктивний та об`єктивний підходи до безсторонності та вказав на можливість її перевірки різними способами.

Так, рішенням у справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 року, п. 30) зазначено, що, не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться (справа «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), рішення від 26.10.1984 року, п. 26).

Також, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) від 06.09.2005 року, надаючи тлумачення поняттю «неупередженість» суду, в сенсі статті 6 Конвенції, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення (п. 81).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10.06.1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 07.08.1996 року, п. 58).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (CastilloAlgarv.Spain), від 28.10.1998 року, п.45).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України»), важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Відповідно до п.3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».

Положення цієї статті Кодексу суддівської етики випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 р., відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах Делкурт проти Бельгії, Пєрсак проти Бельгії і Де Куббер проти Бельгії, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід або задовольнити відвід з боку учасників справи.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

У відповідності до п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

При розгляді заяви про відвід судді, слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «ЕкедеміТрейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Так, колегія суддів зазначає, що потерпілий у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_11 є діючим адвокатом та здійснює свою адвокатську діяльність в основному в Косівському районі Івано-Франківської області. Потерпілий ОСОБА_11 неодноразово брав та бере безпосередню участь в розгляді справ під головуванням суддів Косівського районного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Окрім того, як підтвердив сам потерпілий в судовому засіданні, приміщення, де ОСОБА_11 здійснює свою адвокатську діяльність, розташоване поруч із приміщенням будівлі Косівського районного суду.

Враховуючи те, що в діях колегії суддів відсутні будь які ймовірні ознаки упередженості суду при розгляді справи, однак зважаючи на сукупність обставин, а саме систематичну професійну діяльність потерпілого як адвоката у розгляді справ під головуванням колегії суддів, у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості колегії суддів під час вирішення справи, та з метою уникнення та виключення у сторін будь-яких сумнівів та обставин в об?єктивності та неупередженості суду, при розгляді даного кримінального провадження, а також з метою збереження та підвищення авторитету судової влади України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, колегія суддів приходить до переконання, про необхідність задоволення заяви.

Що стосується доводів адвоката ОСОБА_8 про повернення до одноособового розгляду справи, то після визначення складу колегії суддів, таке не вирішується колегією суддів при розгляді питання про відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Виходячи з положень кримінального судочинства, завданням якого є охорона прав та законних інтересів сторін, які беруть участь у кримінальному провадженні, з метою забезпечення умов, за яких в учасників судового розгляду та в очах стороннього розумного спостерігача не виникало б будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів Косівського районного суду у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заява прокурора про відвід колегії суддів підлягає до задоволення, а матеріали кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025181010002244 від 14.11.2025 року, відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.127 КК України слід передати до канцелярії Косівського районного суду Івано-Франківської області для вирішення питання про визначення колегії суддів в порядку ст.35 КПК України.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 82, 376 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Заяву прокурора про відвід колегії суддів Косівського районного суду Івано-Франківської області у складі: головуючої судді: ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити та відвести вказаних суддів від розгляду даного кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження , справу №938/671/26 , провадження 1-кп/347/315/26 відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.127 КК України передати до канцелярії Косівського районного суду Івано-Франківської області для вирішення питання про визначення колегії суддів в порядку ст.35 КПК України.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3