Рішення № 138574727, 28.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 235/1396/24

провадження № 2/208/305/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А. С.

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Покровськвугілля», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Красноармійського міськрайонного суду Донецької області пред`явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Метінвест Покровськвугілля» матеріальну шкоду у розмірі 82202,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 11.08.2023 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 на перехресті вулиця Захисників України - проспект Шахтобудівельників в м. Покровську Донецької області, керуючи автобусом ЛИАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля», не витримав безпечної швидкості та дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку спереду (знизив швидкість, пропускаючи пішоходів на переході). В результаті ДТП автомобіль Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.09.2023 року, яка набрала законної сили 29.09.2023 року водія ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_2 на момент ДТП, керуючи вказаним транспортним засобом, здійснював роботу за трудовим договором з Приватним акціонерним товариством «Метінвест Покровськвугілля» як водій.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автобуса ЛИАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО». Відповідно до страхового полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №215375550 від 27.06.2023 року ПрАТ «СК «ВУСО», який мав строк дії до 26.12.2023 року включно, на забезпечений транспортний засіб ЛИАЗ номерний знак НОМЕР_3 , ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становив 160000 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю на одного потерпілого - 320000 грн., розмір франшизи складає 0 грн.

Відповідно до висновку експерта №069 від 10.09.2023 року, за результатами проведення автотоварознавчого дослідження судовим експертом Дегтярем В.О. було встановлено, що вартість матеріальних збитків (з технічної точки зору), заподіяної власнику автомобіля марки Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_2 , на момент проведення дослідження становить 53755,83 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_2 складає 135 958,05 грн.

29.09.2023 року страховиком потерпілому ОСОБА_1 було відшкодовано вартість матеріальних збитків в розмірі 53755,83 грн.

12.12.2023 року ОСОБА_1 до ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» було спрямовано вимогу про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням в результаті ДТП його транспортного засобу - автомобіля Honda CR-V реєстраційний номер НОМЕР_2 , у сумі 82 202,22 грн., що є різницею між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та вартістю матеріальних збитків (з технічної точки зору), визначеними висновком експерта.

Відповіддю від 23.01.2024 року № 08/08-18 відповідачем було відмовлено відшкодування шкоди позивачу у добровільному порядку.

Таким чином, підлягає відшкодуванню сума шкоди в розмірі 82 202,22 грн., в зв`язку з чим позивач і звернувся до суду.

Представником відповідача 20.03.2024 року було надано відзив на позов. Не погоджуючись з позовними вимогами в повному обсязі, посилався на те, що Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Всупереч вимогам Методики, зокрема п.8,6, Висновок експерта від 10.09.2023 року № 069 містить зазначення про вартість матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1 пошкодженням належного йому автомобіля, що становить 53755,83 грн., вартість відновлювального ремонту 135958,05 грн. Величину втрати товарної вартості (ВТВ) транспортного засобу експерт вказує рівною 0,00 грн., проте іншої величини втрати товарної вартості зазначене експертне дослідження не містить. Зазначає, що матеріальні збитки в сумі 53755,83 грн. повністю відшкодовані страховою компанією. Також звертає увагу на те, що, всупереч вимог п.5.2. Методики, представники ПРАТ «МЕТІНВЕСТ ПВ» не викликались для проведення огляду, а тому у останнього не було можливості реалізувати свої права на належний захист. Вважає, що цей висновок не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом проведення ремонтних робіт та їх вартості.

Посилається на висновки Верховного Суду, викладені ним у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/625/17, де зазначено, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а тому необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотехнічної експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на який проводився ремонт автомобіля. Проте, позивачем не надано жодного доказу здійснення ремонтних робіт транспортного засобу HONDA CR-V, номерний знак НОМЕР_2 , загальна вартість робіт 135958,05 грн. Акту виконаних робіт з відновлювального ремонту ТЗ позивача також матеріали справи не містять. Тому, враховуючи, що вказаний в дослідженні розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 в сумі 53755,83 грн. в повному обсязі відшкодовано страховою компанією, зазначає, що у відповідача відсутні правові підстави для сплати визначеної суми позивачем.

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2024 року заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

19.03.2024 року відповідачем було надано клопотання про залучення в якості третьої особи ОСОБА_2 .

Ухвалою від 25.03.2024 року ОСОБА_2 було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

16.07.2024 року представник третьої особи, Крайній О.В., надав пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Прат «СК «ВУСО» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 215375550 вже покрив повністю всі витрати матеріальних збитків у сумі 53755,83 грн. Не погоджується з наданим позивачем Висновоком № 069 від 10.09.2023 року, оскільки він проведений з зацікавленості тільки однієї сторони, складений з грубим порушенням: відсутності правових підстав проводити огляд (надання послуг); відсутність під час огляду зацікавленої сторони, відсутність підтвердження сповіщення про наміри огляду для подальшого складання висновку; завищена ринкова вартість цін як на запчастини так і на роботи. Навів для прикладу оголошення з торгівельних інтернет-майданчиків для придбання покоджених частин транспортного засобу та підсумував, що виплаченого страховою компанією відшкодування цілком достатньо для повного відновлення транспортного засобу Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_2 .

Ухвалою від 16.07.2024 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 року територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 02.09.2024 року визначено за Заводським районним судом міста Дніпродзержинська, Дніпропетровської області.

16 грудня 2024 року в провадження судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. було передано вищезазначену цивільну справу.

Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду.

09.02.2026 року представник відповідача надав суду заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи виписку з ЄДР щодо зміни назви підприємтсва (форми власності) з ПРАТ на ТОВ Метінвест Покровськвугілля .

22.06.2026 року представник треьої особи, Крайній О.В., надав суду клопотання про долучення доказів, зазначив, що третя особа у справі ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надав копію свідоцтва про смерть.

В судове засідання представник позивача, адвокат Онілов В.Л. не з`явився, просив провести судове засідання без його та позивача участі, позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, Єгорова О.Ю., в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відстуності, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник третьої особи надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11.08.2023 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 на перехресті вулиця Захисників України - проспект Шахтобудівельників в м. Покровськ Донецької області, керуючи автобусом ЛИАЗ. номерний знак НОМЕР_1 . яке належить ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля», не витримав безпечної швидкості та дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Honda, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку спереду (знизив швидкість, пропускаючи пішоходів на переході). В результаті ДТП автомобіль Honda, номерний знак НОМЕР_2 . який належить ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.09.2023. яка набрала законної сили 29.09.2023. водія ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.12)

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автобусу ЛИАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО». Відповідно до страхового полісу обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №215375550 від 27.06.2023 ПрАТ «СК «ВУСО», який мав строк дії до 26.12.2023 року включно, на забезпечений транспортний засіб ЛИАЗ номерний знак НОМЕР_3 , ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становив 160000 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю на одного потерпілого - 320000 грн., розмір франшизи складає 0 грн (а.с.19).

Відповідно до технічного паспорту НОМЕР_4 , власником транспортного засобу ЛИАЗ номерний знак НОМЕР_3 є ПРАТ «Метінвест ПВ» (а.с.20-21)

05.09.2023 року позивач звернувся до судового експерта Дегтяра В.О. із замовленням на проведення авто товарознавчого дослідження автомобіля, поставивши на вирішення наступні питання : - Яка вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки Honda, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок пригоди, що сталась 11.08.2023 року станом цін на дату дослідження? ; - Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda, номерний знак НОМЕР_2 , на момент складання дослідження? (а.с.37)

Відповідно до висновку експерта №069 від 10.09.2023 року, за результатами проведення автотоварознавчого дослідження судовим експертом Дегтярем В.О. було встановлено, що вартість матеріальних збитків (з технічної точки зору), заподіяної власнику автомобіля марки Honda, номерний знак НОМЕР_2 , на момент проведення дослідження становить 53755,83 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda, номерний знак НОМЕР_2 складає 135 958,05 грн.(а.с.23-28)

Згідно ремонтній калькуляції №069, вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda, номерний знак НОМЕР_2 складає 135 958,05 грн., з яких загальна сума запчастин 119 780,37 грн.; загальна сума вартості робіт 4785,00 грн.; загальна сума фарбування 11 392,68 грн. (а.с.33-34)

Відповідно до квитанції від 29.09.2023 року, страхова компанія ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», відшкодувала позивачу вартість матеріальних збитків в розмірі 53755,83 грн. (а.с.39).

12.12.2023 року ОСОБА_1 до ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» було спрямовано вимогу про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням в результаті ДТП його транспортного засобу - автомобіля Honda CR-V реєстраційний номер НОМЕР_2 , у сумі 82 202,22 грн., що є різницею між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та вартістю матеріальних збитків (з технічної точки зору), визначеними висновком експерта (а.с.40-41).

Відповіддю від 23.01.2024 року № 08/08-18 відповідачем було відмовлено відшкодування шкоди позивачу у добровільному порядку (а.с. 42-44).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Стаття 22 Цивільного кодексу передбачає, щоособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно змісту Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент скоєння ДТП, до сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5). Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Статтею 28 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Статтею 28 Закону № 1961-IV передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року №754/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - виходячи із витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страховою відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України. Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності. У зв`язку із зазначеним, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України), і особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 21.02.2018 року по справі 760/19377/15-ц (провадження № 61-2211 св 18).

За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-ІУ страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягай згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як слідує з наданих позивачем доказів, страхова компанія сплатила позивачу на відшкодування матеріальної шкоди 53755,83 гривні. Проте, не відшкодованою залишилась шкода у сумі 82 202,22 грн., що є різницею між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та вартістю матеріальних збитків.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6- 691 цс 15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Суд критично відноситься до твердження відповідача про те, що висновок №069 від 10.09.2023 року, за результатами проведення автотоварознавчого дослідження судовим експертом Дегтярем В.О., не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом проведення ремонтних робіт та їх вартості, оскільки відповідач не був позбавлений замовити проведення повторного автотоварознавчого дослідження, маючи ті самі вихідні дані стосовно події, яка відбулась 11.08.2023 року, що і позивач. Проте, відповідач цим не скористався та не спростував позицію позивача.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_2 , який на момент ДТП, керуючи вказаним транспортним засобом, здійснював роботу за трудовим договором з Приватним акціонерним товариством «Метінвест Покровськвугілля» як водій, і дана обставина відповідачем не оспорюється, було пошкоджено належний позивачу автомобіль, та відповідач у добровільному порядку завдану позивачу майнову шкоду не відшкодовує, суд вбачає підстави для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11 серпня 2023 року, оскільки позивачу відшкодовано страхове відшкодування за шкоду, що спричинена внаслідок ДТП, у розмірі лише 53755,83 грн., в той час як вартість відновлювального ремонту становить 135958,05 грн. Враховуючи зазначене, позивач має право на отримання різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 82 202,22 грн., що є різницею між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та вартістю матеріальних збитків (з технічної точки зору).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ч.1 ст.1166 ЦК України, ст. ст. 81, 247, 263-265, 268, 273, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Покровськвугілля», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди- задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Покровськвугілля», код ЄДРПОУ 01236070, на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, в сумі 82202 (вісімдесят дві тисячі двісті дві) гривні 22 (двадцять дві) копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Покровськвугілля», код ЄДРПОУ 01236070, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28.07.2026 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Онілов Вячеслав Леонідович, м.Мирноград, вул. Коршункова 2, прим.15.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Покровськвугілля», Донецька область м.Покровськ, вул. Захисників України 31, ЄДРПОУ 01236070.

Представник відповідача: Єгорова Олена Юріївна, АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», місцезнаходження м.Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052.

Суддя А.С. Кузнєцова