Рішення № 138574644, 29.07.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5912/26

2/212/4927/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Борис О.Н., секретаря судового засідання Попової Ю.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (далі ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», позивач) через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) в якому просив стягнути з останнього заборгованість у розмірі 50 630,00 гривень, судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що 08.11.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту №4154481. Відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000,00 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 29/10-2025 (далі- «Договір факторингу-1»).

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-31102025 (далі- «Договір факторингу-2»).

Згідно Договору факторингу - 1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4154481 від 08.11.2020.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025, сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» становить 50 630,00 гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 000,00 гривень; заборгованість за відсотками становить 40 630,00 гривень.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Роз`яснено учасникам справи щодо строків подання письмових заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року розгляд справи відкладений через неявку відповідача. Крім того, клопотання представника позивача задоволено та витребувано доказу у АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року розгляд справи відкладено через неявку відповідача та не отримання витребуваних доказів за ухвалою суду від 08.06.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, встановленим наступне.

Судом встановлено, що 08.11.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 4154481, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором надати Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.7. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн, що підтверджується договором про надання кредиту № 4154481 від 08.11.2020 (а.с.18-20)

Договір про надання кредиту укладено з ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS4154481, що підтверджено Договором та Додатком №1 до Договору про надання кредиту № 4154481 від 08.11.2020. (а.с. 18-21)

ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» виконав умови договору про споживчий кредит та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 (а.с.41).

Крім того, на виконання Ухвали суду від 08.06.2026 АТ КБ «Приватбанк» дав інформацію з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Згідно наданої виписки по картковому рахунку вбачається, що 08.11.2020 було зарахування коштів у розмірі 10 000,00 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 29/10-2025 (далі- «Договір факторингу-1»).

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-31102025 (далі- «Договір факторингу-2»).

Згідно Договору факторингу - 1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4154481 від 08.11.2020.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025, сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» становить 50 630,00 гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 000,00 гривень; заборгованість за відсотками становить 40 630,00 гривень.

На підтвердження суми заборгованості ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» надано детальний розрахунок заборгованості за Договором про надання кредиту №4154481 від 08.11.2020 (а.с.14-16).

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 526,530,610, ч.1 ст.612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пунктом 1 ч.1 статті 512 ЦК України передбаченого, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Таким чином, суд вважає, що позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, що заявлені позивачем в розмірі 6 000,00 грн. суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: Договір № 43657029/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, акт від 27 березня 2026 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» щодо стягнення кредитної заборгованості, докази про перерахування гонорару в розмірі 6 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 512,526,541,549,610,612,1049-1054 ЦК України, ст.141,223,229,247,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість по Договору про надання кредиту № 4154481 від 08.11.2020 в загальному розмірі 50 630,00 гривень (п?ятдесят тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 29 липня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис