Ухвала суду № 138573483, 28.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про продовження строку проведення підготовчого провадження

28 липня 2026 року Справа № 915/692/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ», бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766

до відповідача: Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, буд. 19, 54001, код ЄДРПОУ 03194499

про: стягнення 1 731 719,00 грн.

Акціонерне товариство «УКРТЕЛЕКОМ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою № 0706 від 08.06.2026 (вх. № 8531/26 від 09.06.2026), в якій просить суд:

1. Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах жителям Миколаївської МТГ з грудня 2023 року по грудень 2025 року (включно) в сумі 1 731 719,00 грн.

2. Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» витрати по оплаті судового збору у сумі 20 780,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором електронних комунікацій, предметом діяльності якого, зокрема, є надання послуг зв`язку, а саме, електронних комунікаційних послуг в розумінні Закону України «Про електронні комунікації». Позивач вказує, що АТ «Укртелеком» надає послуги зв`язку споживачам, в тому числі, і фізичним особам, які мають визначені законодавством пільги з їх оплати. Так, за даними позивача, Акціонерним товариством «Укртелеком» з грудня 2023 року по грудень 2025 року (включно) надані послуги зв`язку на пільгових умовах жителям Миколаївської міської територіальної громади, що були включені до Реєстру осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003р. При цьому, витрати позивача, понесені внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах, становлять 1 731 719,00 грн. Позивач вказує, що вказані витрати Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради позивачу не були відшкодовані, чим було і зумовлено звернення позивача до суду з метою захисту своїх майнових прав і законних інтересів.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації», ст.ст. 19, 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 617, 633, 634 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 7, 30, 48, 64, 81-87, 91 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 174, 178, 193, 218 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

11.06.2026 до суду від позивача надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заяви № 80С310/СЦ/ВИХ 474 від 10.06.2026 (вх. № 8643/26 від 11.06.2026), № 80С310/СЦ/ВИХ 475 від 11.06.2026 (вх. № 8645/26 від 11.06.2026), № 80С310/СЦ/ВИХ476 від 11.06.2026 (вх. № 8647/26 від 11.06.2026) про долучення доказів, мотивовані тим, що через технічні обмеження підсистеми щодо загального розміру та кількості файлів, додати весь необхідний обсяг доказів по справі №915/692/26 не виявилося можливим.

Крім того, 12.06.2026 до суду від позивача надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 80С310/ЦС/ВИХ/484 від 12.06.2026 (вх. № 8717/26 від 12.06.2026) про долучення до матеріалів справи копії квитанції про доплату судового збору.

Вказані заяви позивача, разом із доданими до них доказами суд долучив до матеріалів позовної заяви.

У зв`язку тим, що при поданні позовної заяви позивачем не було дотримано вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу від 15.06.2026, якою позовну заяву залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.06.2026 до суду від позивача надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 80СЗ10/ЦС/ВИХ/511 від 24.06.2026 (вх. № 9304/26 від 24.06.2026) про усунення недоліків, до якої долучено, зокрема, позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2026, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/692/26 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 28.07.2026 об 11:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

08.07.2026 до суду від Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надійшов відзив на позовну заяву № 461/08 від 07.07.2026 (вх. № 9949/26 від 08.07.2026), в якому відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, мотивовані, зокрема, тим, що стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачеві за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава. Задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів, на переконання відповідача, може мати місце за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, а тому департамент праці та соціального захисту населення не є боржником за такими зобов`язаннями.

Відповідач зазначає, що перебування споживачів-пільговиків послуг зв`язку на території діяльності відповідача за відсутності доказів надання субвенцій місцевому бюджету щодо фінансування відшкодування витрат оператора зв`язку з надання пільг, встановлених Законами України, не є достатньою підставою для виникнення у відповідача зобов`язання з відшкодування відповідних витрат позивача на надання відповідних пільг. Відповідач вказує, що держава не передбачила видатків та не закріпила головного розпорядника з компенсації витрат позивачеві за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян і саме Кабінет Міністрів України є належним відповідачем у цьому спорі, а тому, на переконання відповідача, Департамент не може бути боржником за таким зобов`язанням, тобто не є належним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови в позові.

27.07.2026 до суду від Акціонерного товариства «Укртелеком» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 80С310/ЦС/ВИХ/589 від 27.07.2026 (вх. № 10771/26 від 27.07.2026), в якій позивач просить суд перенести судове засідання на іншу дату, посилаючись на зайнятість адвоката в судовому засіданні в іншій справі.

28.07.2026 до суду від Акціонерного товариства «Укртелеком» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 80С310/ЦС/ВИХ/590 від 27.07.2026 (вх. № 10800/26 від 28.07.2026), в якій позивач зазначає, що підтримує і просить суд задовольнити раніше подану заяву про перенесення судового засідання. Водночас, за змістом даної заяви заявник зазначає, що у разі відмови в задоволенні заяви про перечення судового засідання, не заперечує проти проведення підготовчого засідання за відсутності позивача.

28.07.2026 до суду від Департаменту правці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 27.07.2026 (вх. № 10803/26 від 28.07.2026), в якій відповідач просить суд підготовче провадження проводити без участі представника Департаменту.

У підготовчому засіданні 28.07.2026 судом було зазначено про надходження до матеріалів справи кореспонденції від відповідача, зокрема, відзиву та заяви про проведення підготовчого провадження без участі представника відповідача.

Суд зауважує, що вказані процесуальні документи підписані від імені Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Гощиною В.М., на підтвердження повноважень якої діяти від імені відповідача до матеріалів справи надано довіреність № 1739/09.01-06/26-2 від 12.01.2026.

Водночас, суд зауважує, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).

Підписання та/або подання до суду відзиву/заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Згідно ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере, участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Подібна (узагальнена) позиція також сформована в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.

Судом враховується правова позиція, наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР ЮО та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР ЮО як на достовірні.

Таким чином, представництво інтересів позивача у даній справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва, і що має підтверджуватись статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

Як уже було наведено, процесуальні документи у справі від імені Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради підписані Гощиною В.М., на підтвердження повноважень якої діяти від імені відповідача до матеріалів справи надано довіреність № 1739/09.01-06/26-2 від 12.01.2026, яка видана Гощиній Вікторії Миколаївні, як головному спеціалісту юридичного відділу департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.

З урахуванням викладеного вище, суд зауважує, що довіреність, за відсутності інших передбачених ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.

За такого, суд вважає за доцільне запропонувати Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надати належні докази на підтвердження повноважень представника відповідача, або пояснення на спростування того, що особа, яка підписала процесуальні документи від імені відповідача, мала такі повноваження.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Таким чином, для належної підготовки справи для розгляду по суті, з урахуванням необхідності встановлення обставин щодо наявності у представника Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради відповідних повноважень на представництво інтересів відповідача у даній справі, з метою надання учасникам справи процесуального часу для можливості реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків, у випадку наявності відповідних намірів, суд дійшов висновку про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Запропонувати Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради у строк до 10.08.2026 включно надати суду належні докази на підтвердження повноважень представника відповідача, або пояснення на спростування того, що особа, яка підписала процесуальні документи від імені відповідача, мала такі повноваження.

2. Продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/692/26 на 30 днів.

3. Відкласти підготовче засідання на 08.09.2026 об 11:30.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук