Рішення № 138573265, 21.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2026Справа № 910/4760/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, вул. Іллінська, буд.8, м. Київ, код 20474912)

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «ПРОМВПРОВАДЖЕННЯ» (01015, вул. Князів Острозьких, буд.41/8, кв. 92, м. Київ, код 21697910)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код 33908322)

2) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення грошових коштів у розмірі 107 833,40 грн

Представники сторін:

від позивача: Гусєв П.В. - адвокат, довіреність №1316/18 від 28.11.2025;

від відповідача: Файдюк С.М. - адвокат, ордер мерії АМ № 1120057 від 05.03.2025;

від третьої особи 1: не прибув;

від третьої особи 2: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «ПРОМВПРОВАДЖЕННЯ» стягнення грошових коштів у розмірі 107 833,40 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.07.2023 о 18:45 у м. Києві на Столичному шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «SCANIA» д.н.з. НОМЕР_3 , винним у якій постановою суду визнано водія відповідача; при цьому транспортний засіб потерпілої сторони був застрахований у ПрАТ «СК «АРКС», який на підставі страхового акту здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 381 212,42 грн, з яких частково було компенсовано 273 379,02 грн, а різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою становить 107 833,40 грн, що відповідно до ст. 993, 1187, 1194 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 910/4760/26 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог; позивача зобов`язано надати суду підтвердження вжиття заходів для самостійного отримання вказаних у п.4-7 прохальної частини позовної заяви доказів (відповідні запити та відповіді на них (за наявності). Зобов`язано позивача надати суду обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи із зазначенням підстав такого залучення, а саме: яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки відповідної особи, а також визначенням сторони, на якій вона підлягає залученню (на стороні позивача або відповідача).

04.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2026.

08.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про залучення 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

08.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві проти позову заперечив, посилаючись на те, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212251303 та договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності № 26485/Ц1/19ДГО22 від 29.11.2022, а загальний ліміт страхового покриття у розмірі 460 000,00 грн повністю покривав розмір шкоди. Також відповідач зазначив, що неповна виплата страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» згідно з відповіддю від 10.12.2025 № 101225-9650/К була здійснена внаслідок безпідставного застосування коефіцієнта фізичного зносу, посилаючись на акт огляду транспортного засобу від 17.07.2023 та відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному» від 05.05.2026 № 224/26. Крім того, відповідач вказав, що адвокатський запит № 0009355/ІНС.ЛОУ від 24.03.2026 був направлений не за його адресою, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову та стягнути судові витрати.

08.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

11.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач у відповіді на відзив зазначив, що доводи відповідача не спростовують позовних вимог, оскільки розмір страхового відшкодування підтверджується страховим актом, рахунком, актом виконаних робіт, платіжними документами та звітом AudaHistory. Також позивач послався на статті 993, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, Закон України «Про страхування» та практику Верховного Суду, вважаючи, що різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою підлягає стягненню з відповідача.

12.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач у запереченнях зазначив, що відповідь на відзив не спростовує його доводів, оскільки ґрунтується переважно на посиланні на звіт AudaHistory, який, на думку відповідача, лише свідчить про можливість проведення ремонту, але не підтверджує його фактичне здійснення. Відповідач також послався на поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 212251303, договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності № 26485/Ц1/19ДГО22 від 29.11.2022, відповідь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від 10.12.2025 № 101225-9650/К, акт огляду транспортного засобу від 17.07.2023, відповідь ТОВ «Автосаміт на Столичному» від 05.05.2026 № 224/26, а також на положення статей 74, 76, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, вважаючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами підстав для стягнення заявленої суми.

Ухвалою суду від 19.05.2026 витребувано докази у відповідача, залучено третіх осіб, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 16.06.2026 о 11:15 год.

Ухвалою суду від 27.05.2026 судове засідання призначено на 07.07.2026, 11:20 год.

11.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду.

07.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання з додатками, а саме із доказами надсилання третій особі - ОСОБА_1 , копій позовної заяви та доданих до неї документів. Вказані клопотання та докази долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.07.2026 брали участь повноважні представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. У судовому засіданні оголошено перерву до 21.07.2026 о 12:10 год.

Ухвалою суду від 07.07.2026 третіх осіб повідомлено про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.07.2026 о 12:10 год.

21.07.2026 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли пояснення щодо позовних вимог та відзиву.

21.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява з додатками (додатковими доказами). Так, до цієї заяви відповідачем додано: адвокатський запит від 10.07.2026 на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» щодо обсягу пошкоджень та обсягу і різновидів ремонтних робіт автомобілю «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 ; відповідь на інший адвокатський запит із додатком (Розрахунком коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ на 15.07.2023).

Заява відповідача із додатками прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

21.07.2026 через відділ діловодства господарського суду від третьої особи - ОСОБА_1 , до суду надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог та відзиву.

Так, ОСОБА_1 вказаними письмовими поясненнями просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на такі обставини:

- суть спору зводиться до того, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», з яким погодився позивач, здійснюючи розрахунок страхового відшкодування, виходило з того, що для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 слід враховувати коефіцієнт фізичного зносу;

- при цьому наявні у третьої особи матеріали, у тому числі позовна заява, не містять жодних доказів правомірності застосування коефіцієнту фізичного зносу, а тому ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» мало перерахувати позивачеві усю суму страхового відшкодування; як наслідок, відповідачем у даній справі має бути ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», яке безпідставно не доплатило суму страхового відшкодування;

- за матеріалами відзиву відповідача на позов за Полісом № 212251303 визначено страхову суму у розмірі 320000, 00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, 160000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну;

- Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 29.11.2022 № 26485/Ц1/19ДГО22 додаткова страхова сума за завдані автомобілем «SCANIA» д.н.з. НОМЕР_3 збитки майну потерпілих осіб становить 300000,00 грн.;

- отже, визначена Полісом та Договором сума страхового відшкодування - 460000,00 грн, покриває виплачену відповідачем суму - 381212,42 грн.;

- за пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі за текстом - Методика) значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки;

- за п. 1.5 розділу 1 Методики визначення строку експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки

- досліджуваний легковий КТЗ - автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущений у 2019 році, тобто за 4 роки до дослідження;

- винятком з п. 7.38 Методики є випадок, коли, зокрема, складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень);

- позовна заява та додатки до неї не містять доказів того, що автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущений у 2019 році, відновлювався ремонтом чи мав пошкодження, не спричинені спірною ДТП;

- більше того, долучений до справи відзиву відповідача лист СТО - ТОВ «Автосаміт на Столичному», від 05.05.2026 № 224/26 свідчить про те, що під час огляду та ремонту автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущеного у 2019 році, не було зафіксовано пошкоджень, що були б наслідком ДТП, а сам автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , та його складові на момент проведення огляду та ремонту після ДТП не мали ознак проведення ремонтних робіт пошкоджень, не спричинених вказаною ДТП.

У судовому засіданні 21.07.2026 брали участь повноважні представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

29.11.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження» було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №26485/Ц1/19ДГО22, предметом якого було страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу Scania P380C НОМЕР_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 . За умовами договору страхова сума становила 300 000,00 грн, страховий платіж - 339,00 грн, строк дії договору визначено з 29.11.2022 по 28.11.2023.

Того ж дня між цими ж сторонами було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом №212251303. Поліс діяв з 12:07 29.11.2022 по 28.11.2023. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становила 160 000,00 грн, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, - 320 000,00 грн, франшиза - 2 600,00 грн.

15.07.2023 о 18 год. 45 хв. у місті Києві на Столичному шосе, 3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_2 , та автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Автомобіль Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до постанови суду, що міститься у матеріалах справи, водія автомобіля Scania було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі складеного страхового акта Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 381 212,42 грн.

Згідно з матеріалами справи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 273 379,02 грн. Різниця між сумою виплаченого ПрАТ «СК «АРКС» страхового відшкодування та сумою страхового відшкодування, сплаченою ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», становила 107 833,40 грн.

24.03.2026 представником ПрАТ «СК «АРКС» - адвокатом Гусєвим Павлом Володимировичем, на адресу ТОВ «НВО «Промвпровадження» направлено адвокатський запит №0009355/ІНС.ЛОУ про надання інформації та документів щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15.07.2023.

У зв`язку з тим, що, на думку позивача, різниця між виплаченим ним страховим відшкодуванням та сумою страхового відшкодування, сплаченою страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача, становить 107 833,40 грн та підлягає відшкодуванню відповідачем у порядку регресу, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» 24.04.2026 звернулося до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження».

01.05.2026 позивач подав до суду клопотання, в якому повідомив, що адвокатський запит був направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, однак відповіді на нього отримано не було, а також долучив копію адвокатського запиту та докази його направлення.

05.05.2026 ТОВ «Автосаміт на Столичному Українсько» листом вих. №221/26 повідомило адвоката Файдюка Сергія Миколайовича про те, що автомобіль Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_2 , перебував на сервісному обслуговуванні, після дорожньо-транспортної пригоди від 15.07.2023 виконувалися ремонтні роботи, а в акті огляду транспортного засобу від 17.07.2023 відсутні відомості про пошкодження, не пов`язані із дорожньо-транспортною пригодою від 15.07.2023. До листа додано акт надання послуг від 02.10.2023 №2023009069, рахунок-фактуру від 27.07.2023 №ST230130802 та акт огляду від 17.07.2023.

У матеріалах справи наявні також адвокатський запит адвоката Файдюка Сергія Миколайовича від 10.07.2026 на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» щодо обсягу пошкоджень та обсягу і різновидів ремонтних робіт автомобілю «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 ; відповідь від 10.12.2025 на інший адвокатський запит від 10.12.2025 із додатком (Розрахунком коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ на 15.07.2023).

Відповідно до відповіді ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страховик здійснив розрахунок страхового відшкодування таким чином: 111383,18 грн. (вартість ремонтно-відновлювальних робіт та необхідних для ремонту матеріалів) + 269829,24 грн. (вартість складових, що підлягають заміні) * (1-0,39) - 2600,00 грн. (франшиза за полісом № 212251303) = 273379,02 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» зазначену суму страхового відшкодування перераховано на розрахунковий рахунок ПрАТ «СК «АРКС»: 25.10.2023 у розмірі 157400 грн. (у межах ліміту відповідальності за Полісом № 212251303), 06.11.2023 у розмірі 115979,02 грн. ( відповідно до умов Договору № 26485/Ц1/19ДГО22 - в межах розміру відновлювального ремонту з урахуванням зносу за вирахуванням ліміту відповідальності та франшизи за Полісом № 212251303).

В обґрунтування визначення розміру виплати у листі ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» містяться посилання на положення ч. 1 ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наведених нижче підстав.

Також статтею 27 Закону України "Про страхування" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Toyota RAV4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на момент настання страхового випадку був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту. На підставі документів, складених за результатами огляду транспортного засобу та визначення вартості його відновлювального ремонту, ПрАТ «СК «АРКС» визначило розмір страхового відшкодування та здійснило його виплату.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 381 212,42 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи страховим актом та документами про здійснення страхової виплати.

З матеріалів справи також убачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за полісом № 212251303 та договором добровільного страхування цивільної відповідальності № 26485/Ц1/19ДГО22 від 29.11.2022. У зв`язку з настанням страхового випадку ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило страхове відшкодування у розмірі 273 379,02 грн.

Таким чином, розмір фактично понесених позивачем витрат підтверджується договором добровільного страхування наземного транспорту, страховим актом, документами щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, рахунком-фактурою ТОВ «Автосаміт на Столичному» № ST230130802 від 27.07.2023, актом огляду транспортного засобу від 17.07.2023, а також документами про виплату страхового відшкодування у розмірі 381 212,42 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку зі здійсненням виплати страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу та отриманням від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» часткового відшкодування у сумі 273 379,02 грн, різниця між фактичним розміром виплаченого страхового відшкодування та сумою страхової виплати становить 107 833,40 грн, у зв`язку з чим до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, у зазначеному розмірі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №910/2603/17 виснувала, що перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією. При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначеного статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 Цивільного кодексу України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.

Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 599 та 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм Цивільного кодексу України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

В цілому як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування" йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні.

При цьому при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.

З урахуванням наведеного до позивача, який виплатив страхувальнику страхове відшкодування за Договором страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Отже, згідно положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин) до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом із тим виплата страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (порядок, умови, розмір, тощо) регулюється положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісом.

Заміна кредитора у зобов`язанні жодним чином не може впливати на зміст зобов`язання - права і обов`язки сторін, які виникають у правовідносинах з виплати страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в тому числі на порядок та умови здійснення страховиком цивільно-правової відповідальності страхового відшкодування.

При цьому суд зазначає, що до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що підставою для виникнення різниці між сумою страхового відшкодування, виплаченого позивачем, та сумою страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», стало безпідставне застосування останнім коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу потерпілої особи. На підтвердження зазначених доводів відповідач посилається на лист ТОВ «Автосаміт на Столичному» від 05.05.2026 №221/26, акт огляду транспортного засобу від 17.07.2023, а також відповідь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від 10.12.2025 №101225-9650/К.

Позивач, заперечуючи наведені доводи, посилається на звіт AudaHistory, який, на його думку, підтверджує наявність попередніх страхових випадків щодо транспортного засобу Toyota RAV4, а тому свідчить про правомірність застосування страховиком коефіцієнта фізичного зносу.

В свою чергу, третя особа у справі ОСОБА_1 своїми письмовими поясненнями просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на такі обставини:

- за матеріалами відзиву відповідача на позов за Полісом № 212251303 визначено страхову суму у розмірі 320000, 00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, 160000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну;

- Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 29.11.2022 № 26485/Ц1/19ДГО22 додаткова страхова сума за завдані автомобілем «SCANIA» д.н.з. НОМЕР_3 збитки майну потерпілих осіб становить 300000,00 грн.;

- отже, визначена Полісом та Договором сума страхового відшкодування - 460000,00 грн, покриває виплачену відповідачем суму - 381212,42 грн.;

- за пунктом 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки;

- досліджуваний легковий КТЗ - автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущений у 2019 році, тобто за 4 роки до дослідження;

- винятком з п. 7.38 Методики є випадок, коли, зокрема, складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень);

- позовна заява та додатки до неї не містять доказів того, що автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущений у 2019 році, відновлювався ремонтом чи мав пошкодження, не спричинені спірною ДТП;

- більше того, долучений до справи відзиву відповідача лист СТО - ТОВ «Автосаміт на Столичному», від 05.05.2026 № 224/26 свідчить про те, що під час огляду та ремонту автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущеного у 2019 році, не було зафіксовано пошкоджень, що були б наслідком ДТП, а сам автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , та його складові на момент проведення огляду та ремонту після ДТП не мали ознак проведення ремонтних робіт пошкоджень, не спричинених вказаною ДТП.

Оцінюючи наведені доводи сторін, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України саме сторона, яка посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог чи заперечень, повинна довести їх належними, допустимими та достовірними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для неповного відшкодування шкоди ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» визначило застосування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу потерпілої особи, мотивуючи це наявністю попередніх пошкоджень та проведенням відновлювального ремонту автомобіля до настання дорожньо-транспортної пригоди від 15.07.2023.

Разом із тим сам по собі звіт AudaHistory лише містить інформацію про реєстрацію попередніх страхових подій та проведення розрахунків вартості ремонту транспортного засобу. Вказаний документ не підтверджує факту проведення конкретних ремонтних робіт, їх обсягу, використання нових чи відновлених деталей, а також не містить відомостей про те, що станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 15.07.2023 транспортний засіб мав невідновлені пошкодження або відремонтовані складові, які підлягали врахуванню при визначенні коефіцієнта фізичного зносу.

Більше того, зі змісту листа ТОВ «Автосаміт на Столичному» від 05.05.2026 №221/26 убачається, що після дорожньо-транспортної пригоди від 15.07.2023 автомобіль Toyota RAV4 проходив ремонт саме пошкоджень, отриманих у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді. При цьому товариством прямо зазначено, що під час проведення огляду транспортного засобу 17.07.2023 пошкоджень, не пов`язаних із дорожньо-транспортною пригодою від 15.07.2023, не зафіксовано.

Аналогічні відомості містяться і в акті огляду транспортного засобу від 17.07.2023, у якому відсутні будь-які зауваження експерта щодо наявності попередніх невідремонтованих пошкоджень чи пошкоджень, не пов`язаних із заявленим страховим випадком.

Отже, наявні у матеріалах справи докази не підтверджують, що на момент визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV4 існували обставини, які безумовно свідчили про необхідність застосування коефіцієнта фізичного зносу саме з підстав попереднього відновлювального ремонту або наявності пошкоджень, не пов`язаних із дорожньо-транспортною пригодою від 15.07.2023.

Суд вважає правомірними посилання відповідача та третьої особи ОСОБА_1 на положення п. 7.38 Методики, відповідно до якого значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Дійсно, досліджуваний легковий КТЗ - автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущений у 2019 році, тобто за 4 роки до дослідження.

Винятком з п. 7.38 Методики є випадок, коли, зокрема, складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень), і при цьому позовна заява та додатки до неї не містять доказів того, що автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , випущений у 2019 році, відновлювався ремонтом чи мав пошкодження, не спричинені спірною ДТП

Разом з тим наведені обставини самі по собі не є достатніми для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Водночас суд не може погодитися із доводами позивача про виникнення у відповідача обов`язку сплатити різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України.

За змістом наведеної норми особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, відшкодовує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою лише у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди.

Під недостатністю страхової виплати у розумінні статті 1194 Цивільного кодексу України слід розуміти випадок, коли розмір шкоди перевищує встановлений законом або договором ліміт відповідальності страховика, внаслідок чого страховик не має обов`язку здійснювати виплату понад визначену страхову суму.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №212251303 із лімітом відповідальності за шкоду майну 160 000,00 грн та договором добровільного страхування цивільної відповідальності №26485/Ц1/19ДГО22 із додатковою страховою сумою 300 000,00 грн.

Отже, загальний ліміт відповідальності страховика становив 460 000,00 грн, що перевищує фактичний розмір шкоди, визначений позивачем у сумі 381 212,42 грн.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується недостатність страхового покриття.

Наведене свідчить про те, що різниця між сумою страхового відшкодування, виплаченого позивачем, та сумою, сплаченою ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», виникла не внаслідок недостатності страхової суми, а внаслідок визначення страховиком цивільної відповідальності розміру належного до виплати страхового відшкодування.

Незалежно від того, чи правомірно страховиком було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, така обставина сама по собі не свідчить про виникнення у відповідача обов`язку відшкодовувати різницю між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди, оскільки матеріалами справи підтверджується, що встановлений договорами страхування ліміт відповідальності страховика був достатнім для повного покриття завданої шкоди.

У разі незгоди із визначеним страховиком розміром страхового відшкодування спір підлягає вирішенню саме між особою, яка набула право вимоги в порядку суброгації, та страховиком цивільної відповідальності, який здійснив відповідну виплату, а не шляхом покладення на страхувальника обов`язку компенсувати різницю, яка виникла внаслідок виконання страховиком власних договірних зобов`язань.

Сама лише обставина здійснення страховиком цивільної відповідальності страхової виплати у меншому розмірі, ніж визначений позивачем розмір збитків, не свідчить про виникнення у страхувальника обов`язку відшкодувати відповідну різницю. Такий обов`язок виникає лише за умови встановлення недостатності страхової суми для повного відшкодування шкоди, тоді як у даній справі загальний ліміт відповідальності страховика перевищував розмір заявленої шкоди.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено, що спірна сума виникла саме внаслідок недостатності страхового покриття, а не внаслідок визначення страховиком розміру страхового відшкодування, правові підстави для застосування до відповідача положень статті 1194 Цивільного кодексу України відсутні.

Таким чином, оцінивши подані сторонами докази відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність передбачених законом підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування спірної суми у розмірі 107 833,40 грн.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена як договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, так і договором добровільного страхування цивільної відповідальності, при цьому загальний ліміт відповідальності страховика перевищував фактичний розмір завданої шкоди.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірна сума виникла внаслідок недостатності страхової суми або існування інших передбачених законом підстав для покладення обов`язку з її відшкодування саме на відповідача. Натомість встановлено, що різниця між сумою страхового відшкодування, виплаченого позивачем, та сумою страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», обумовлена визначенням останнім розміру належної до виплати страхової суми, що саме по собі не може бути підставою для застосування до відповідача положень статті 1194 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «ПРОМВПРОВАДЖЕННЯ» про стягнення 107 833,40 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73- 79, 86, 129, 236- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «ПРОМВПРОВАДЖЕННЯ» про стягнення 107 833 (сто сім тисяч вісімсот тридцять три) грн 40 коп. - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА