Ухвала суду № 138573101, 21.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.07.2026Справа №910/6395/26Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С.М., при секретарі судового засідання Кот О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

За позовом Заступника Генеральної прокуратури в інтересах держави

в особі Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Мотор", м. Київ

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 1 016 398,94 грн

За участю представників сторін:

від прокуратури: Баклан Н.Ю. (службове посвідчення №076611 від 01.03.2023);

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Тоцький Б.А. (адвокат за ордером АІ№2262932 від 20.07.2026).

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генеральної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації (позивач) із позовною заявою про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 29.09.2025 №1 до Договору про закупівлю від 25.04.2025 №3, укладену між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Мотор" (відповідач);

- стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 016 398,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.07.2026.

19.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду.

20.07.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення щодо заявленого відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та письмові пояснення.

В підготовче засідання 21.07.2026 позивач не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином.

Дослідивши в підготовчому засіданні матеріали справи, заяву відповідача про залишення позову без розгляду, пояснення відповідача та заперечення прокурора, суд постановив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Даного висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Крім того, у Постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Так, Заступник Генеральної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації (позивач) із позовною заявою про визнання недійсною додаткової угоди від 29.09.2025 №1 до Договору про закупівлю від 25.04.2025 №3, укладеної між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бас Мотор" (відповідач) та стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 016 398,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 №418 затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на безперешкодний доступ до якісної освіти - шкільні автобуси.

Головним розпорядником субвенції є Міністерство освіти і науки України. Використання субвенції здійснюється на засадах співфінансування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №;1518 здійснено розподіл обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на безперешкодний доступ до якісної освіти - шкільні автобуси у 2025 році та виділено обласному бюджету Волинської області 112 105 000, 00 грн.

15.04.2025 Управлінням освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації опубліковано оголошення про проведення закупівлі товару «Шкільний автобус» у кількості 24 штуки очікуваною вартістю 92 400 000, 00 грн (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2025-04-15-000450-а).

Переможцем вищевказаних торгів стало ТОВ «Бас Мотор» з ціновою пропозицією 92 399 904, 00 грн.

25.04.2025 між Управлінням освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації (позивач, покупець) та ТОВ «Бас Мотор (відповідач, продавець) було укладено договір №3 (договір) на постачання мототранспортних засобів для перевезення 10 і більше осіб (шкільний автобус, що відповідає вимогам ДСТУ 7013 (з двома місцями для школярів з обмеженою здатністю пересування)) «БОГДАН» А224 у кількості 24 одиниці на суму 92 399 904, 000 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено, що термін поставки товару - до 30.09.2025 включно. Поставка товару може здійснюватися однією партією у обсязі (кількості), визначеному умовами специфікації або декількома партіями за умови погодження обома сторонам кількості товару в партії.

Відповідно до п. 7.2 договору, за порушення строків поставки товару згідно з п. 5.1 договору стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого/несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

Відповідач звернувся до позивача із листом від 24.09.2025 №472 у якому просив підписати додаткову угоду №1 з перенесенням строку постачання шкільних автобусів до 31.10.2025 включно, оскільки ним отримано від виробника машкомплектів «ASHOK LEYLAND», на базі якого виготовляються шкільні автобуси «БОГДАН А22412» листа щодо вимушеної затримки відвантаження на його адресу. Затримка у постачанні SKD машкомплектів призвела до коригування виробництва автобусів майже на 1,5 місяця.

У зв`язку з чим позивач та відповідач 29.09.2025 підписали додаткову угоду №1 до договору та п. 5.1 договору виклали у новій редакції:

« 5.1. Термін поставки товару: до 31 жовтня 2025 року включно. Поставка товару може здійснюватися однією партією у обсязі (кількості), визначеному умовами специфікації або декількома партіями за умови погодження обома сторонам кількості товару в партії.».

Станом на 30.09.2025 відповідач здійснив поставку 12 шкільних автобусів загальною вартістю 46 199 952, 00 грн.

Решта автобусів була поставлена кількома партіями 17.10.2025, 23.10.2025 та 29.10.2025.

29.12.2025 Офісом Генерального прокурора у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу позивача запит №24/3-30953-25 про надання інформації та документів, пов`язаних з укладенням договору від 25.02.2025 та додаткової угоди №1 до нього від 29.09.2025 та викладено виявлені органами прокуратури можливі порушення вимог чинного законодавства при укладенні вищевказаних правочинів.

Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації у листі №167/01-09/2-26 від 14.01.2026 надало витребувані документи та повідомило про те, що з урахуванням позиції прокуратури щодо можливості застосування штрафних санкцій до відповідача, вважає за доцільне звернутися до управління внутрішнього аудиту Волинської обласної державної адміністрації щодо надання правової оцінки укладеній додатковій угоді та діям сторін у межах виконання договору. У разі встановлення ознак порушення законодавства або необхідності захисту інтересів держави в судовому порядку, позивач готовий самостійно ініціювати відповідне звернення до суду в межах наданих повноважень та з урахуванням позиції прокуратури та управління внутрішнього аудиту.

У відповідь на вищевказаний лист Офіс Генерального прокурора скерував на адресу позивача лист №24/3-18666ВИХ-26 від 26.02.2026, де викладено виявлені органами прокуратури порушення вимог законодавства при укладенні додаткової угоди №1 від 29.09.2025 до договору №3 від 25.04.2025. Також запропоновано позивачу вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права держави шляхом подання позову про визнання додаткової угоди №1 від 29.09.2025 недійсною та стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

В свою чергу, позивач у листі №1133/01-11/2-26 від 23.03.2026 повідомив Офіс Генерального прокурора про те, що продовження терміну поставки не вплинуло на організацію освітнього процесу в закладах освіти, які отримали шкільні автобуси від місцевих органів управління освітою територіальною громадою. Також зазначено про те, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства вищевказаної закупівлі, в ході якої порушень щодо проведення публічних закупівель Управлінням освіт і науки Волинської обласної державної адміністрації не виявлено.

В подальшому, Офіс Генерального прокурора повідомив позивача у листі №24/3-30953-25 від 21.05.2026 про те, що ним відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації шляхом звернення до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Мотор" про визнання недійсною додаткової угоди від 29.09.2025 №1 до договору про закупівлю від 25.04.2025 №3, укладеної між Управлінням освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бас Мотор", та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Мотор" на користь Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації пені у розмірі 1 016 398,94 грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, п. 45, 47; від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, п. 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, п. 8.56, 8.57).

У даній справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації, проте як у позові так і в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації не здійснює захист своїх прав; здійснює його неналежним чином; не має можливості звернутися до суду.

Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації є юридичною особою публічного права, наділеною повноваженнями щодо розпорядження землями територіальної громади та має повну процесуальну можливість самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав, у випадку їх порушення.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор не може звертатися до суду лише з підстав наявності порушення інтересів держави, якщо уповноважений орган може самостійно здійснювати захист своїх прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуто. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Суд не погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру з огляду на наступне.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Також суд не погоджується з неналежним здійсненням позивачем своїх функцій, оскільки, як вбачається з листів позивача, останній не вказував про небажання здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а навпаки наголосив, що ним буде подано до суду відповідний позов у разі наявності порушень.

Зокрема позивач у листі №1133/01-11/2-26 від 23.03.2026 повідомив Офіс Генерального прокурора про те, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства вищевказаної закупівлі, в ході якої порушень щодо проведення публічних закупівель Управлінням освіт і науки Волинської обласної державної адміністрації не виявлено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що, прокуратурою не підтверджено бездіяльності Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації щодо захисту інтересів держави, що виключає можливість представництва інтересів прокурором, з огляду на що наявні правові підстави для залишення позовної заяви Заступника Генеральної прокуратури без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою. (клопотанням).

В спірному випадку, на момент постановлення ухвали суду про залишення позову без розгляду прокурором не подано до суду клопотання про повернення судового збору, а отже у суду відсутні підстави для повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 183, 185, п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Заступника Генеральної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Мотор" про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 1 016 398,94 грн залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено 27.07.2026

Суддя Сергій МОРОЗОВ