Рішення № 138572702, 23.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Справа № 904/2567/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ ІНВЕСТ ПАРТНЕР", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м.Дніпро

про зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

Від Позивача: Прохоров О.О., адвокат, ордер серія АЕ № 1391548, свідоцтво №2352

Від Відповідача: представник не з`явився

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ ІНВЕСТ ПАРТНЕР" (далі-Позивач) 06.05.2026 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі-Відповідач), в якому просить суд:

припинити податкову заставу (номер запису про обтяження: 62986021, дата реєстрації обтяження: 27.05.2025 року, обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393), належного Товариству з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Кредит Інвест Партнер» на праві власності нерухомого майна окремо розташованої нежитлової будівлі А-2 розміром 13,2 ? 32,43 м., загальна площа по внутрішніх вимірах 664,0 кв.м, за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, розташованої на земельній ділянці за кадастровим номером 1211000000:02:160:004, цільове призначення « 03.15 Для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови», реєстраційний номер об`єкта: 3262069212060, шляхом її виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ВП ЄДРПОУ 44118658, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Інвест Партнер» (ЄДРПОУ 44586746, 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мистецька, буд. 2, оф. 208) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що обтяження нерухомого майна за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, у вигляді податкової застави, застосованої Відповідачем, порушують права Позивача як власника вказаного нерухомого майна щодо розпорядження цим майном, обмежуючи його у такому праві, і що станом на момент звернення з цим позовом до суду фактично податкова застава забезпечує виконання податкових зобов`язань іншого суб`єкта господарювання, що не відповідає меті її застосування.

За подання позову Позивачем сплачено судовий збір на суму 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1646 від 27.04.2026 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

08.05.2026 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 12.05.2026 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 04.06.2026 о 10:45год.

03.06.2026 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ ІНВЕСТ ПАРТНЕР" звернулося до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

04.06.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.06.2026 о 15:00 год.

15.06.2026 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ ІНВЕСТ ПАРТНЕР" звернулося до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

16.06.2026 через підсистему "Електронний суд" Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало клопотання (арк.с. 97), в якому представник просить суд відкласти судове засідання для надання заперечень.

16.06.2026 ухвалою суд відклав підготовче судове засідання на 14.07.2026 о 14:30 год.

09.07.2026 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ ІНВЕСТ ПАРТНЕР" з звернулося до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.07.2026 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.07.2026 о 15:30год.

Відповідач в судове засідання 23.07.2026 року не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений в попередньому судовому засіданні 14.07.2026 року, що підтверджується розпискою (в порядку ст. 216 ГПК України) (арк.с. 121).

Відповідно до ч.1, пп.1, 2 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи неявку Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 23.07.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

28.05.2026 через підсистему "Електронний суд" Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало відзив на позовну заяву (арк.с. 50-51), в якій представник вказує на таке:

згідно п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

ПП "Рів`єра" перебуває на обліку в ГУ ДПС (Криворізька ДПІ) як платник за основним місцем обліку;

на дату складання акту опису майна 19.05.2025 по ПП "Рів`єра" обліковується заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у розмірі 29 104,36 грн;

відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПКУ з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. З урахуванням положень п.89.2 ст.89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому з подальшою реєстрацією обтяження у відповідних реєстрах;

пунктом 89.3 ст. 89 ПКУ визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи);

на виконання вищезазначеної норми законодавства, ГУ ДПС прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та здійснено опис майна ПП «Рів`єра» актом опису від 19.05.2025 №567/30001658/484;

в Державному реєстрі речових прав 27.05.2025 внесено запис про обтяження, предмет обтяження: Нежитлова будівля. Адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Тбіліська, будинок 13. Загальна площа (кв.м): 664,0. Загальна вартість нерухомого майна (грн): 1277574,0. Технічний опис майна: Окремо розташована нежитлова будівля А-2 розміром 13,2 х 32,43 м., загальна площа по внутрішнім вимірам 664,0 кв.м. Реєстраційний номер майна: 10953177;

відповідно до п. 90.1 ст. 90 ПКУ встановлено пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави);

тому використати заставне майно як джерело погашення податкового боргу, яке перебуває в іпотеці, можливо лише в порядку черговості, як це визначено в ст.18 Закону України від 02.10.1992 № 2654-ХІІ «Про заставу», а саме: вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів;

відповідно до п.п 93.1.1, 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;

підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (п. 93.2 ст. 93 ПКУ);

станом на 27.05.2026 згідно інформаційно - комунікаційних систем органів ДПС по ПП "Рів`єра" продовжує обліковуватися заборгованість та має тенденцію до зростання. Так, згідно даних інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС, станом на 27.05.2026 за ПП "Рів`єра" обліковується податковий борг у загальній сумі 76 460,16 грн., у т.ч. у розрізі податків: по податку на прибуток приватних підприємств (ККДБ 11021000) - 9 646,00 грн.; по орендній платі з юридичних осіб (ККДБ 18010600) 32 232,01 грн.; по податку на додану вартість (ККДБ 14060100) - 7 838,65 грн.; по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (ККДБ 18010401) - 26 743,5грн.

податковий борг по орендній платі за земельну ділянку у розмірі 32 232,01грн. виник у зв`язку з несплатою нарахувань по декларації №9038773624 вiд 20.02.2025, поданій ПП "Рів`єра" за 2025р. Також, борг по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 26 743,5грн. виник у зв`язку з несплатою нарахувань по податкової декларації № 9038804905 вiд 20.02.2025, поданій ПП "Рів`єра" за 2025р.;

враховуючи наявність у ПП "Рів`єра" податкового боргу, у ГУ ДПС відсутні законні підстави для припинення податкової застави.

08.06.2026 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ ІНВЕСТ ПАРТНЕР" подало відповідь на відзив на позовну заяву (арк.с.71-73), в якій Позивач зазначив про таке:

у своєму відзиві ГУ ДПС зазначає, що відповідно до п. 90.1 ст. 90 ПКУ нібито встановлено пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави). З цього Відповідач робить хибний висновок про те, що заставне майно, яке перебуває в іпотеці, може бути використане для погашення податкового боргу в порядку черговості. Проте, Позивач вважає, що таке твердження є прямим перекручуванням норм права. Зокрема, п. 90.1 ст. 90 ПКУ містить іншу норму права, аніж наведено Відповідачем, а саме: пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону;

Відповідач ігнорує положення пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, який чітко встановлює, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

Державна реєстрація іпотеки Позивача відбулася 05.08.2024р.;

натомість, акт опису майна у податкову заставу складено лише 19.05.2025р., а державна реєстрація обтяження (податкової застави) здійснена 27.05.2025р.;

відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку», якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогами іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до державної реєстрації іпотеки. Таким чином, право податкової застави не має пріоритету над правом іпотеки Позивача, оскільки воно було зареєстровано значно пізніше;

також можна дійти висновку, що згідно з положеннями пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України майно Третьої особи, передане нею в заставу іншій особі до моменту виникнення права податкової застави не може бути використане як джерело погашення податкового боргу;

Позивач звертає увагу на положення статті 89.2 ст.89 Податкового кодексу України, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому з подальшою реєстрацією обтяження у відповідних реєстрах;

оскільки спірне нерухоме майно вже не перебуває у власності Третьої особи, право податкової застави вже не може поширюватися на таке майно;

вказані обставини підтверджують необґрунтованість та безпідставність перебування майна, належного на праві власності Позивачу, для забезпечення податкових зобов`язань іншої особи;

податкова застава виникає та поширюється виключно на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні);

у зв`язку з невиконанням ПП "Рів`єра" своїх зобов`язань, Позивач правомірно звернув стягнення на предмет іпотеки та 29.12.2025р. набув право власності на нежитлову будівлю А-2 площею 664,0 кв.м. З цього моменту вказане нерухоме майно більше не належить платнику податків (ПП "Рів`єра"), що має податковий борг. Забезпечення погашення грошових зобов`язань платника податків за рахунок майна, яке йому вже не належить, суперечить суті податкової застави;

застосування обмеження у вигляді податкової застави до майна, яке на законних підставах перейшло у власність іпотекодержателя, порушує права нового власника. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2026 р. у справі № 924/377/25: податкова застава вчинена з порушенням вимог закону та прав позивача на розпорядження спірним майном є підставою для задоволення позову про її припинення. Крім того, Верховний Суд у постанові від 14.04.2020р. у справі №803/3853/15 наголошував на необхідності дотримання співмірності та належності майна при описі його в податкову заставу;

щодо вартості спірного нерухомого майна, набутого Позивачем в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, слід відзначити, що станом на дату звернення стягнення заборгованість Третьої особи перед Позивачем становила 3 138 098,61 грн;

в той же час станом на 22.12.2025р. оціночна вартість спірного нерухомого майна становила 2 947 496,00 грн, згідно Звіту про оцінку від 22.12.2025р.;

за таких обставин, вартість майна, на яке було звернуто стягнення Позивачем, є навіть меншою, ніж заборгованість Третьої особи перед Позивачем за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 27/002 від 05.08.2024 року;

падіння вартості нерухомості у м. Кривий Ріг має об`єктивне макроекономічне та регіональне обґрунтування. За даними Держстату, інфляція за 11 місяців 2025 року склала 7,7%, а у річному вимірі споживчі ціни зросли на 9,3%. Дніпропетровська область зафіксувала один із найвищих показників закриття підприємств через безпекові ризики та близькість до лінії фронту;

об`єкт нерухомості розташований поблизу комбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг" і його комерційна привабливість залежала від підрядних організацій цього гіганта. Однак ГМК України зазнав катастрофічних втрат: втрата 66% внутрішнього ринку коксівного вугілля через зупинку видобутку в Покровську, скорочення персоналу майже вдвічі (зі 122 тис. до 62 тис. осіб), та локальні зупинки потужностей;

враховуючи ці фактори, вартість комерційної нерухомості зазнала значного коригування, що робить ще більш критичним для Позивача зняття безпідставних обтяжень для вільного розпорядження активом, який стрімко втрачає ліквідність.

18.06.2026 через підсистему "Електронний суд" Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало заперечення (на відповідь на відзив) (арк.с. 107-109), в яких Відповідач посилається на таке:

відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом;

згідно з ч.1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону;

згідно з ч.1 та ч.2 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

частина 5 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя;

отже, державна реєстрація за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» сама по собі не є безумовною підставою для припинення податкової застави або скасування запису про таке обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

податкова застава є самостійним способом забезпечення виконання податкового обов`язку та припиняється виключно з підстав, прямо визначених Податковим кодексом України;

таким чином, реалізація іпотекодержателем свого переважного права на задоволення забезпечених вимог свідчить лише про встановлення черговості задоволення вимог кредиторів щодо відповідного майна. Сам факт переходу права власності до іпотекодержателя не усуває необхідності дотримання встановленого законом порядку припинення податкової застави та не створює самостійної правової підстави для скасування відповідного запису в державному реєстрі;

також варто зазначити, що після державної реєстрації права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель стає новим власником майна, яке на момент переходу права власності було обтяжене, зокрема, податковою заставою. Сам по собі перехід права власності не припиняє існуючих обтяжень;

більше того, законодавство не передбачає можливості набуття права власності на предмет іпотеки без урахування прав та законних інтересів інших кредиторів, вимоги яких забезпечені відповідними обтяженнями. Переважне право іпотекодержателя стосується виключно черговості задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки та не звільняє нового власника від правових наслідків існування інших зареєстрованих обтяжень;

таким чином, у зв`язку з переходом до позивача права власності на предмет іпотеки, останній набув статусу власника майна разом з усіма існуючими щодо такого майна правами та обмеженнями. Відповідно, на нового власника покладається обов`язок враховувати права інших кредиторів, вимоги яких забезпечені таким майном, а також здійснити їх погашення;

інше тлумачення фактично призвело б до безпідставного припинення забезпечення вимог інших кредиторів лише внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, що суперечило б принципу рівності кредиторів, положенням Закону України «Про іпотеку» та Податкового кодексу України;

щодо вартості спірного нерухомого майна, Відповідач вказує, що: Станом на 22.12.2025 оціночна вартість спірного нерухомого майна становила 2 947 496,00 грн, згідно Звіту про оцінку від 22.12.2025. За таких обставин, вартість майна, на яке було звернуто стягнення Позивачем, є навіть меншою, ніж заборгованість Третьої особи перед Позивачем за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 27/002 від 05 серпня 2024 року";

відповідно до позовної заяви Позивачем надано кредит у сумі кредит у сумі 2200000,00 грн., строком погашення 04.08.2025 року;

таким чином, вартість предмета іпотеки перевищує суму наданого кредиту на 747496,00 грн;

тож у даному випадку набуття права власності на нерухоме майно, вартість якого перевищує розмір забезпечених вимог, дозволяє іпотекодержателю фактично отримати майновий актив, за рахунок якого можуть бути забезпечені також права інших кредиторів боржника, в тому числі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

скасування податкової застави фактично призведе до порушення принципу рівності кредиторів, положенням Закону України «Про іпотеку» та Податкового кодексу України;

щодо правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 17.03.2026 по справі №924/377/25: за фактичним обставинами справи №924/377/25 через невиконання ПП "КФ "Прометей" кредитних зобов`язань, за заявою позивача вчинено виконавчий напис від 22.06.2020 №1239 про звернення стягнення на нерухоме майно, цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Хмельницька обл., Полонський р., м.Полонне, вулиця Матросова, будинок 1 (предмет іпотеки). Натомість податкова застава зареєстрована 31.03.2023. За даними справи №904/2567/26 податкова застава зареєстрована 27.05.2025, а 29.12.2025р. приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Стюрко О.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за індексним номером 82667686 від 29.12.2025;

таким чином обставини справи №924/377/25 не є тотожними обставинам справи №904/2567/26, а тому висновки Верховного суду викладені у справі №924/377/25 не можуть бути застосовані у справі №904/2567/26.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

05.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер" (далі Кредитодавець) та Приватним підприємством "Рів`єра" (далі Позичальник) укладено Іпотечний договір № 27/002-І (далі Іпотечний договір).

Відповідно до умов Іпотечного договору:

1.1. Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 27/002 від 05 серпня 2024 року, зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені (далі Кредитний договір), укладеного між ТОВ «НЬЮ БУД» (ЄДРПОУ 44639064, юридична адреса: 02121, м. Київ, вул. Декабристів, буд. 3, офіс 82 (надалі - ПОЗИЧАЛЬНИК), та ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ, відповідно до якої ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ надає ПОЗИЧАЛЬНИКУ кредит у сумі 2 200 000,00 (Два мільйони двісті тисяч) грн., строком погашення 04 серпня 2025 року, з нарахуванням процентів, комісій та всіх інших платежів відповідно до умов Кредитного договору.

1.3. Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у Кредитному договорі зобов`язань Іпотекодавця, є нерухоме майно: окремо розташована нежитлова будівля А-2 розміром 13,2 х 32,43 м., загальна площа по внутрішніх вимірах 664,0 кв.м, за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 1211000000:02:160:004, цільове призначення « 03.15 Для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови».

Право власності підтверджено: Договір купівлі-продажу ВСС №838096/01.07.2005р., приватний нотаріус Криворізького міського округу Кульбіда Н.М., зареєстровано за №2865; договір купівлі-продажу від 28.04.1999р. Право власності зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ» 21.04.2008р., записи 2798, 60350, книга № 7H-198; 254-298.

1.4. Станом на дату укладення цього Договору ринкова вартість Предмету іпотеки складає 6 762,180,00 грн (Шість мільйонів сімсот шістдесят дві тисячі сто вісімдесят гривень), заставна вартість Предмету іпотеки становить 3 381 000,00 грн. (ринкова варіть Предмета іпотеки, визначена у звіті про оцінку Предмету іпотеки від СОД ФОП Мамедов А.Х. сертифікат №525/2022 від 02.11.2022р., помножена на розмір заставного дисконту, який становить 0,5 (проставляється розмір заставного дисконту)). В подальшому заставна вартість Предмету іпотеки змінюється з урахуванням положень пп.2.1.10 цього Договору.

1.7. У випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем відповідних положень Кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем відповідних положень цього Договору, Іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно переді іншими кредиторами.

1.12. За домовленістю сторін на момент укладання цього Договору перевіряється обтяження іпотекою предмета іпотеки та в день укладення цього Договору здійснюється державна реєстрація обтяження іпотекою предмета іпотеки за цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

6.2. Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ, яким також вважається застереження про задоволення вимог ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ, зазначеного в пунктах 6.3, 6.4 цього Договору. Застереження про задоволення вимог ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ, зазначене в пункті 6.3 цього Договору є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки відповідно до вимог ст.37 ЗУ «Про іпотеку». Застереження про задоволення вимог ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ, зазначене в пункті 6.4 цього Договору є правовою підставою для вчинення від свого імені дій щодо продажу Предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу відповідно до вимог ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

05.08.2024 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Стюрко О.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію іпотеки, індексний номер: 74434931 від 05.08.2024р. Строк виконання зобов`язання: до 04.08.2025р., розмір основного зобов`язання: 2 200 000,00 грн, правочин, на підставі якого встановлено основне зобов`язання: кредитний договір, серія та номер: 27/002 від 05.08.2024р., видавник ТОВ "ФК "Кредит Інвест Партнер" та ПП "Рів`єра" (арк.с. 11).

Відповідно до довідки ТОВ "ФК "Кредит Інвест Партнер" вих.№49 від 04.06.2026 року (арк.с. 90), заборгованість ТОВ "НЬЮ БУД" за договором про надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту№27/002 від 05.08.2024 року станом на 23.12.2025 року склала: за кредитом 2 200 000,00 грн; за відсотками 674 641,08 грн; пеня 263 457,53 грн. Всього 3 138 098,61 грн.

Так, у зв`язку із невиконанням ТОВ "НЬЮ БУД" зобов`язань з повернення коштів, отриманих в позику, в тому числі і на умовах кредиту, згідно з умовами Кредитного договору № 27/002 від 05 серпня 2024 року, Позивачем було ініційовано та реалізовано процедуру позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки із використанням застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого умовами Іпотечного договору, зокрема, п. 6.2.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав від 29.12.2025р., за індексним номером 458818083 (арк.с. 10), 29.12.2025р. приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Стюрко О.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за індексним номером 82667686 від 29.12.2025р., щодо реєстрації за Позивачем права власності на нежитлову будівлю А-2, загальна площа 664,0 кв.м, за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, на підставі іпотечного договору від 05.08.2024р. із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, документів про підтвердження надсилання іпотекодержателю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання від 21.11.2025р., довідки іпотекодержателя про суму боргу та вартість предмету іпотеки.

Відповідно до п. 1.4 Іпотечного договору, станом на дату укладення цього договору ринкова вартість предмету іпотеки склала 6762180,00 грн.

Згідно зі звітом про оцінку майна, а саме висновку про вартість об`єкту оцінки (арк.с. 75-81) ринкова вартість об"єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 664,0 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Тбіліська, 13, з урахуванням округлення на дату оцінки становить: 2947496,00 грн без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 29.12.2025р., за індексним номером 458755399, Позивачу стало відомо, що в Державному реєстрі міститься запис про обтяження щодо вказаного нерухомого майна за номером: 62986021, акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави: серія та номер 567/30001658/484, виданий 19.05.2025р. Дата державної реєстрації: 27.05.2025р. Вид обтяження: податкова застава.

Так, відповідно даних інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС (арк.с. 60), станом на 27.05.2026 за ПП "Рів`єра" обліковується податковий борг у загальній сумі 76460,16грн., у т.ч. у розрізі податків :

по податку на прибуток приватних підприємств (ККДБ 11021000) - 9 646,00грн.;

по орендній платі з юридичних осіб (ККДБ 18010600) - 32 232,01грн.;

по податку на додану вартість (ККДБ 14060100) - 7 838,65грн.;

по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (ККДБ 18010401) - 26 743,5грн.

Відповідно до Акту 567/30001658/484 опису майна від 19.05.2025 року (арк.с. 52), податковим керуючим проведено опис майна ПП "Рів`єра", а саме:

нежитлова будівля. Адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Тбіліська, будинок 13. Загальна площа (кв.м): 664,0. Загальна вартість нерухомого майна (грн); 1277574,0. Технічний опис майиа: Окремо розташована нежитлова будівля А-2 розміром 13,2 х 32,43 м., загальна площа по внутрішнім вимірам 664,0 кв.м. Реєстраційний номер майна: 10953177.

Не погоджуючись із застосованим обтяженням, Позивач звернувся до Державної податкової служби України із листом від 05.02.2026р. № 13/266 (арк.с. 20) з проханням зняти податкову заставу з нерухомого майна: нежитлової будівлі А-2, загальна площа 664,0 кв.м, за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, який належав Третій особі, ПП "Рів`єра".

Листом від 02.03.2026р. № 4499/7/99-00-13-0107 (арк.с. 21) Державна податкова служба України повідомила, що передала звернення Позивача на розгляд Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, оскільки податковий керуючий призначається за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, та виконує функції та повноваження щодо податкової застави.

Листом від 09.03.2026р. № 17574/6/04-36-13-10-16 (арк.с. 17-18) Відповідач відмовив у припиненні податкової застави нерухомого майна: нежитлової будівлі А-2, загальна площа 664,0 кв.м, за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, у зв`язку із відсутністю будь яких підстав для звільнення майна платника податків з-під податкової застави.

Позивач повторно звернувся до Відповідача з листом від 11.03.2026р. № 22/276 (арк.с. 19) з проханням зняти податкову заставу з об`єкта нерухомого майна за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13. Відповідь станом на момент звернення із цим позовом до суду, Позивачем не отримана.

Тож, Позивач вважає, що обтяження нерухомого майна за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, у вигляді податкової застави, застосованої Відповідачем, порушують речові права Позивача на вказане нерухоме майно.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Предметом позову є вимоги Позивача про припинення податкової застави на спірне майно.

Тож, предметом доказування у справі є наявність або відсутність підстав для скасування податкової застави на спірне майно.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом. Відповідно до частини 2 статті 577 Цивільного кодексу України, застава нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 статті 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частиною 3 статті 575 ЦК України, правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як передбачено частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частиною 7 статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з пп. 14.1.155 статті 14 Податкового Кодексу України податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Стаття 93 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 статті 93 ПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України, яка визначена правовою підставою позову, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння.

В силу положень статей 1, 3, 7 Закону України «Про іпотеку», Позивач мав зареєстроване належним чином право іпотеки. Державна реєстрація права іпотеки Позивача відбулася 05.08.2024р., в той час як реєстрація обтяження у виді податкової застави була здійснена 27.05.2025р. Таким чином, згідно з приписами частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку», право податкової застави не має пріоритету над правом іпотеки, оскільки було зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», Позивач реалізував своє право звернути стягнення на майно, що перебувало в нього в іпотеці, і він є добросовісним набувачем нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13.

Водночас Позивач як іпотекодержатель, що звернув стягнення на предмет іпотеки, не може належним чином реалізувати своє право.

Податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.

Матеріали справи свідчать про те, що податкова застава не пов`язана з особою Позивача; стосується майна, на яке позивач звернув стягнення в порядку передбаченому законом та договором іпотеки; іпотека була зареєстрована раніше дати реєстрації податкової застави; отже, така податкова застава вчинена з порушенням вимог закону та прав позивача на розпорядження спірним майном.

Наявність правових підстав для задоволення позову у цій справі узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові КГС ВС від 17.03.2026р. у справі № 924/377/25.

В той же час, суд вважає, що позовні вимоги сформовані помилково, оскільки ототожнюють припинення податкової застави, що передбачено саме у податкових правовідносинах, із відновленням становища, яке існувало до порушення, що передбачено статтею 16 ЦК України як спосіб захисту саме цивільних прав та інтересів.

Належним способом захисту в даному випадку буде виключення майна із акту опису та скасування державної реєстрації податкової застави.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), як указує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975, заява № 4451/70, § 36). Проте, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не нівелює сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) від 17.01.2012, заява № 36760/06, § 230).

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Сутність гарантованого Конвенцією права позивача на суд і на ефективний засіб юридичного захисту не буде нівельованою, якщо він матиме реальну можливість доступу до суду для захисту цивільних прав та інтересів, які вважає порушеними.

Враховуючи викладене, оскільки факт порушення прав Позивача доводиться матеріалами справи, суд вбачає підстави для задоволення позову частково із зазначенням правильного способу захисту порушеного права відповідно до суті спірних правовідносин.

Часткове задоволення позову у зв`язку з неправильним обранням способу захисту при наявності доведеного факту порушення прав позивача узгоджується з практикою Верховного Суду на прикладі справи №311/3135/20 (постанова ВС від 16.11.2022).

Крім того, відповідно до ч.3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення відповідні права чи обтяження припиняються в силу закону.

Аргументи Відповідача про те, що ринкова вартість іпотеки перевищує суму основного боргу позичальника перед Позивачем, суд відхиляє, оскільки положення Закону Укрхани "Про іпотеку" в такому випадку не встановлюють речові права на предмет іпотеки інших кредиторів.

Зокрема, частиною 5 статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково через приведення позовних вимог у відповідність із характером спірних правовідносин.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ ІНВЕСТ ПАРТНЕР" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Мистецька, буд. 2, оф. 208, код ЄДРПОУ 44586746) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) задовольнити частково.

Виключити з акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія, номер 567/30001658/484 виданий 19.05.2025, видавник ГУ ДПС України у Дніпропетровській області - нежитлову будівлю А-2 розміром 13,2 Х 32,43 м., загальна площа по внутрішніх вимірах 664,0 кв.м, за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, реєстраційний номер майна 10953177.

Скасувати державну реєстрацію податкової застави на нерухоме майно, яку вчинено рішенням приватного нотаріусу Стюрко О.О., Криворізький районний нотаріальний округ Дніпропетровська області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62986021 від 27.05.2025 щодо майна (предмет іпотеки): нежитлова будівля А-2 розміром 13,2 Х 32,43 м., загальна площа по внутрішніх вимірах 664,0 кв.м, за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 13, реєстраційний номер майна 10953177, розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 1211000000:02:160:004, цільове призначення "03.15 Для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови", реєстраційний номер об`єкта: 3262069212060.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ВП ЄДРПОУ 44118658, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Інвест Партнер" (ЄДРПОУ 44586746, 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мистецька, буд. 2, оф. 208) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) грн.

Видати наказ після набрання законної сили рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 29.07.2026

Суддя Н.Б. Кеся