Рішення № 138571757, 29.07.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 572/1699/26

Провадження № 2/572/1760/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Ведяніна Т.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК « Позика» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 23038,12 грн., та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 у формі електронного документу було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1881106 відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в порядку та строки, визначені договором.

28 серпня 2025 року права грошової вимоги за вказаними кредитним договором відступлені ТОВ «ФК «Позика» на підставі договору факторингу №28082025.

Відповідач умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого допустила заборгованість у розмірі 23038,12 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 3553,04 грн., заборгованості за відсотками 7485,08 грн., заборгованість за штрафами 12000 грн.

Зазначаючи про те, що відповідач порушив умови договору по поверненню коштів та посилаючись на ст.ст. 526, 509, 626, 628, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано. Відзив на позов відповідач не подав .

Суд дослідивши надані докази, дійшов до наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 07 листопада 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1881106 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» , за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 3000 грн. (п. 1.2 договору) строком на 350 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Графіку платежів для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Стандартна процентна ставка становить 1.0% в день та застосовується в межах строку кредитування. Загальна вартість кредиту 13500 грн.

09 листопада 2024 року між сторонами була укладена Додаткова угода до Договору № 1881106 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 07.11.2024 року. За умовами додаткової угоди сторони домовились збільшити суму кредиту на 3 000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: 1.1. Викласти п.1.2. Договору в новій редакції: «1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6000 гривень. Тип кредиту кредит.». загальна вартість кредиту 26910 грн.

Даний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт товариства або відповідний мобільний додаток.

Згідно п.2.1 Кредитного договору позичальнику надаються кредитні кошти безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .

Позивач на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти в сумі 6000 грн., які були перераховані 07.11.2024 року та 09.11.2024 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , номер якої був зазначений в кредитному договору, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек».

Підтвердженням укладення відповідачем договору є також паспорт споживчого кредиту, графік платежів , який є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту №1881106 від 07.11.2024 року, який є додатком до даного договору, датою платежу є 07.11.2024 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 350 днів, проценти за користування кредитом - 20910 грн., загальна вартість кредиту 26910 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1881106 від 07.11.2024 року станом на 28.08.2025 року за відповідачем рахується заборгованість заборгованості за тілом кредиту 3553,04 грн., заборгованості за відсотками 7485,08 грн., заборгованість за штрафами 12000 грн.

28 серпня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ ФК «Позика» уклали Договір факторингу №28082025, згідно умов якого ТОВ ФК «Позика» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Селфі Кредит».

Згідно реєстру боржників до договору відступлення до ТОВ ФК «Позика» перейшло право вимоги за кредитним договором №1881106 від 07.11.2024 року укладеного з ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 23038,12 грн.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Позика», як правонаступника ТОВ «Селфі Кредит» становить 23038,12 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 3553,04 грн., заборгованості за відсотками -7485,08 грн., заборгованість за штрафами 12000 грн.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Із наведеного вище порядку при укладенні договору ОСОБА_1 здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і вона має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.

Із досліджених доказів наданих позивачем вбачається, що нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування.

При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «ФК «Позика» перейшли права ТОВ «Селфі Кредит», і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 12000 грн., суд виходить з наступного.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що Кредитний договір №1881106 укладений 07 листопада 2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу.

Тому суд, у стягненні з відповідача 12000 грн. штрафу , відмовляє.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 11038,12 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують сплату позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1881106 від 23.03.2026 та надання позивачу правової допомоги ОСОБА_2 в розмірі 6000 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №39493634/03 від 02 січня 2026 року, детальний опис виконаних робіт, актом наданих послуг від 17.03.2026 року.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000,00 грн.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1275,62 грн.(11038,12х2662,40:23038,12=1275,62), витрати на правничу допомогу в розмірі 1437,37 грн. (11038,12х 3000:23038,12=1437,37).

На підставі наведеного, ст.ст.11, 553, 554, 627, 628, 1054, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ТОВ «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживанн: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (місце знаходження: (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за кредитним договором №1881106 від 07.11.2024 року в розмірі 11038 (одинадцять тисяч тридцять вісім) гривень 12 копійок; суму сплаченого судового збору в розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) гривень 62 копійок , та витрати на правничу допомогу в розмірі 1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 37 копійок.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: