Постанова № 138571400, 28.07.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/912/26

Провадження № 3/550/282/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року селище Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання Шукевич Н.В.,

прокурора Пластуна С.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове матеріали, що надійшли від Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «Автотранс-Ойл», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи звільненим 13.11.2023 з посади молодшого інспектора-кінолога відділу охорони державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)», відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України « Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.04.2024), а саме лише о 15 год. 27 хв. 30.05.2025 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з використанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статтею 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та просив накласти штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумі доходів громадян.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав, та вказав, що дійсно вчинив адміністративне правопорушення у зв`язку з тим, що не довго пропрацював в органах поліції та не дуже обізнаний в термінах в які потрібно було подати декларації, умислу на не подачу декларації не мав, просив суворо не карати.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та прокурора, суддя зазначає наступне.

У відповідності зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-« ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст.172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, на яких поширюється дія цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №276 від 02.07.2026; рапортом від 02.07.2026 про виявлення факту порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП; повідомленням НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №151121118-24 від 12.04.2024; копією декларації після звільнення особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 30.05.2025; копією листа ознайомлення; копією листа-попередження; копією попередження; копією пам`ятки; поясненнями правопорушника.

Так, наказом Міністерства юстиції України департаменту з питань виконання кримінальних покарань північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» від 22.02.2022 №26/ОС-22 ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора відділу охорони державної установи «Полтавська виправна колонія (№64) з 23 лютого 2022 року.

Згідно наказу Міністерства юстиції України департаменту з питань виконання кримінальних покарань північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» від 23.02.2022 №27/ОС-22 ОСОБА_1 присвоєно перше спеціальне звання рядового та молодшого начальницького складу: рядовий внутрішньої безпеки.

Згідно наказу Міністерства юстиції України департаменту з питань виконання кримінальних покарань північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» від 31.03.2022 №48/ОС-22 ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання: молодший сержант внутрішньої безпеки.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України департаменту з питань виконання кримінальних покарань північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» від 10.11.2023 №207/ОС-23 ОСОБА_1 звільнено у відповідності до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та ст.. 77. ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Враховуючи вимоги Закону України «Про запобігання корупції», у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію після звільнення за 2023 рік до 00.00 год 01.04.2024, однак ним була подана декларація лише 30.05.2025 року.

У постанові від 11.04.2018 № 804/401/17 Верховний Суд виснував, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Таким чином, дане правопорушення є триваючим, а отже днем вчинення даного правопорушення є подання ОСОБА_1 декларації після звільнення, а саме 30.05.2025 року у зв`язку з чим останній вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке було виявлено 02.07.2026. Враховуючи викладене, строк, визначений ч.4 ст. 38 КУпАП, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не минув.

Доказів поважності причин неподання останнім у визначений законом строк, декларації за 2023 рік (після звільнення), матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять, як і не було їх встановлено під час судового розгляду. Об`єктивних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати декларацію у встановлений строк, не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не був обізнаний про необхідність подання декларації (після звільнення) спростовуються наявними в справі матеріалами, а саме Зобов`язанням від 13.11.2023, підписаним власноручно ОСОБА_1 в якому останнього попереджено про необхідність подати наступного року (з 01 січня 2024 року по 31.03.2024 року) після припинення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації (щорічна Декларація (після звільнення).

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Статтею 5 Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої Україною Законом №251-V від 18.10.2006 року,передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності (п.1). Кожна Держава-учасниця прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їхньої адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею (ч.3).

Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст.1 вказаного Закону).

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.

Враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме що він раніше не притягався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, вважаю необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.172-6, ст.ст.248,251,252,268,280,283, КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (одну тисячу сімсот грн 00 коп.) на (UA138999980313060106000016704, одержувач: ГУК у Полт.обл./тг смт Чутове/21081100, КЗПО: 37959255, банк: Казначейство України (ЕАП).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 665,60 грн на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 285 КУпАП копію постанови, після її оголошення протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Суддя О.І. Михайлюк