Ухвала суду № 138570757, 23.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/8855/26

провадження № 1-кс/361/1438/26

23.07.2026

УХВАЛА

23 липня 2026 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні за

№ 12026111130001300, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, громадянину України, зареєстрованому та такому, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, офіційно не працевлаштованому, одруженому, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111130001300, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. У клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення. Особиста порука, домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання та не визначати підозрюваному розмір застави.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити. Заявив, що підозрюваний може продовжити злочинні дії щодо нього та його сім`ї, тому що в нього з ним довготривалий конфлікт. Наголосив, що раніше ОСОБА_6 вже вчиняв щодо нього насильницькі дії, суттєво пошкодивши його руку, але розслідування в цій справі наразі триває і підозрюваний ще непритягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки переховувався від слідства.

Захисник заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник зазначив, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтверджені жодними доказами. Підкреслив, що обвинувачений не спростовує того факту, що вчинив неправильно по відношенню до потерпілого. Зауважив, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, раніше не судимий та має постійне місце проживання. За таких обставин просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що його дії були спровоковані потерпілим, з яким в нього тривалий конфлікт. Зауважив, що собаку він добровільно повернув сусіду власника на наступний день після події.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя по черзі аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст. 186 КПК України суд зазначає таке.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 20 липня 2026 року приблизно о 22 годині 09 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2 , помітив ОСОБА_4 , який вигулював належного йому собаку породи американський стаффордширський тер?єр на кличку «Cara Mia Dominicrich», блакитно-білої масті.

У цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння зазначеним майном з корисливих мотивів та з метою його подальшого незаконного обернення на власну користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 20 липня 2026 року приблизно о 22 годині 11 хвилин, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ, строк дії якого на момент учинення кримінального правопорушення було продовжено в установленому законом порядку, підійшов до ОСОБА_4 .

Далі, діючи з метою відкритого заволодіння чужим майном та подолання можливого опору потерпілого, ОСОБА_6 умисно наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, чим застосував до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я.

Після застосування насильства ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що його дії є очевидними для потерпілого, відкрито заволодів належним ОСОБА_4 собакою породи американський стаффордширський тер?єр на кличку «Cara Mia Dominicrich», блакитно-білої масті.

Надалі, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, унаслідок чого заподіяв потерпілому майнову шкоду.

Отже, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.

22 липня 2026 року, о 00 год. 35 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.

22 липня 2026 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. ст. 2, 9, 28, 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Так, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише те, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що станом на дату розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок слідчого судді підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме:

заявою про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 21.07.2026 року о 06 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 відкрито заволодів належною йому собакою породи американський стаффорширський тер`єр;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 , який надав свідчення, що 20.07.2026 близько 20:00 год. я перебував біля пропускного пункту на територію садового товариства, де спілкувався з охоронцем на ім`я ОСОБА_8 , та в цей час побачив як на велосипеді на територію товариства намагається заїхати ОСОБА_6 , після чого я відразу зателефонував на лінію 102 та повідомив про те, що я його зараз бачу, та що він знаходиться в розшуку поліцією. Після того, я та охоронець ОСОБА_8 не намагались не пропускали його на територію товариства протягом 15-20 хвилин з метою притримати його до приїзду поліції, але поліція в цей час так і не приїхала, внаслідок чого ОСОБА_6 поїхав у невідомому мені напрямку, та після цього я пішов додому. Цього ж дня, близько 21:00 год. я разом зі своєю собакою на прізвисько « Кара », породи американський стаффордширський тер`єр, яку я придбав близько 2,5 років тому, у віці 4-х місяців, за грошові кошти в сумі 1500 Євро, пішли в бік озера, собака «Кара» була пристебнута на повідець. Після відвідування озера, я разом з нею пішов до свого товариша ОСОБА_10 , тел: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де перебували його син ОСОБА_11 , та дівчина ОСОБА_12 на ім`я ОСОБА_13 , з якими ми разом сіли відпочити та розпили горілку в об`ємі 0,7 л. Після відпочинку, близько 22:00 год. я разом із собакою, яка була на повідку пішли до мого місця проживання. Підходячи до металевої хвіртки, я побачив як із сутінок вийшов та почав йти в мій бік ОСОБА_6 , який був одягнений в футболку та шорти темного кольору, який тримав у лівій руці скляну пляшку, з яким напоєм я не бачив. Підійшовши до мене впритул він почав виражатись в мій бік грубою нецензурною лайкою та погрожувати мені фізичною розправою, також в ході погроз, він почав вказувати руками в бік мого домоволодіння та автомобіля, говоривши, що зараз здійснить пошкодження належного мені майна. Я в свою чергу, почав говорити йому, що я зараз натисну тривожну кнопку охорони, та до мого місця проживання приїде поліція охорони, але ОСОБА_6 на мої зауваження не реагував, після чого, зненацька наніс мені один удар правою рукою в область лівої частини обличчя, від якого я якого я відійшов від нього на 4-5 метрів, тримаючи лівою рукою повідець на якому була пристебнута належна мені собака «Кара». Після цього, я побачив, як він зазирнув через металевий паркан на моє домоволодіння та жбурнув скляну пляшку в бік мого домоволодіння. Далі, ОСОБА_6 почав йти в мій бік, тримаючи в правій руці предмет зовні схожий на ніж, лезо якого було близько 30 см., але я почав відходити від нього назад, та так як моя собака залишилась стояти трохи попереду ОСОБА_6 хаотично почав махати в різні сторони ножом, внаслідок чого перерізав повідець на якому була собака «Кара», як він це зробив я не пам`ятаю, та після цього, він взяв до рук перерізану частину повідця на якому була моя собака, та сказав мені, що вона певно дорого коштує, після чого забрав її з собою та пішов у бік озера. Під час того, як ОСОБА_6 йшов з ножем в мій бік я загрози своєму життю не відчував, та розумів, що таким чином він не бажає таким заволодіти належною мені собакою. Після цього, я зайшов до будинку, де побачив, що заднє скло належного мені автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з НОМЕР_2 , було пошкоджене шляхом розбиття, а на території домоволодіння лежала скляна пляшка з під алкогольного напою, після чого пішов шукати ОСОБА_6 який пішов разом з моєю собакою;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого він впізнав ОСОБА_6 , як того, 20.07.2026 року о 22 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 відкрито заволодів належною йому собакою породи американський стаффорширський тер`єр, та 21.07.2026 року близько 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , наніс йому тілесні ушкодження;

протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який надав свідчення, що йому стало відомо про сварку між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , в ході якої ОСОБА_6 забрав собака у ОСОБА_4 з якою вподальшому пішов до свого місця проживання. Надалі 21.07.2026 року до ОСОБА_11 звернувся ОСОБА_14 , який попрохав його сходити разом з ним до місця проживання ОСОБА_6 та спробувати повернути належну йому собаку. Підійшовши разом місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , вони почали стукати у паркан, після чого з домоволодіння вийшов ОСОБА_6 після чого між ним та ОСОБА_4 почалась сварка, в ході якої ОСОБА_6 почав наносити удари лопатою, руками та ногами по рукам, спині, голові ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_11 повідомив про цю подію поліцію та швидку допомогу, після чого ОСОБА_4 було госпіталізовано до «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня»;

протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , який надав свідчення, що він працює в Броварська багатопрофільна клінічна лікарня на посаді лікаря травматолога. Також додав, що 21.07.2026 року до Броварської БКЛ бригадою ШМД був доставлений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями. Під час проведення огляду ОСОБА_4 останньому було поставлено діагноз: рубана рана волосяної частини голови, перелом ДЕМ лівої променевої кістки, садна обличчя, обох кистей та передпліччя;

протоколом огляду відеозаписів з відеокамери, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в ході яких зафіксовано обставини вчиненого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, а саме відкритого викрадення чужого майна від 21.07.2026 року;

протоколом огляду веб-ресурсів за веб посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.07.2026 року.

Отже, перелічені докази є вагомими та об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином, передбаченим ч. 4 ст. 186 КК України, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри.

Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує таке.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Санкція цієї норми КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто цей злочин є тяжким згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Отже, судом може бути призначене покарання за вчинення такого злочину у виді реального позбавлення волі. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення є одним із вагомих факторів, який свідчить про потенційний ризик його переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Однак, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що у підозрюваного наявні стійкі соціальні зв`язки, які могли стримати його від переховування від слідства, але вони недостатні для запобігання його втечі від правосуддя. Тому з огляду на такі обставини та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, суд оцінює ризик, як цілком вірогідний. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд зауважує таке.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрюваний обізнаний з даними осіб, які є свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Відтак, існує ризик, що у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу з покладенням певних обов`язків він зможе безперешкодно незаконно фізично, психологічно або економічно намагатися впливати на цих осіб з метою зміни показань наданих на стадії досудового розслідування.

Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (буде переховуватись чи незаконно впливати), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то цей ризик не доведений прокурором, оскільки обґрунтування його наявності, на переконання суду, фактично дублює аргументацію наявності ризика, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя зазначає таке.

Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства та з огляду на тяжкість інкримінованого йому правопорушення.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.

Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід, як основний, буде недостатнім для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.

Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання, то цей запобіжний захід. на думку суду, не зможе нівелювати ризик переховування підозрюваного від правосуддя та можливість впливу, в тому числі й дистанційного, на ключових свідків обвинувачення.

Тому, у задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 19.09.2026 включно. В клопотанні прокурор не просив визначати підозрюваному розмір застави.

Вирішуючи питання щодо визначення підозрюваному розміру застави суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У силу п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є тяжким злочином у світлі ст. 12 КК України, а тому суд вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави у межах встановлених КПК України, як альтернативного запобіжного заходу. Суд зауважує, що між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, тобто належну поведінку підозрюваного та запобігання доведеним ризикам має існувати розумна пропорційність і застава не повинна стати формальністю - вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою. Проте, в свою чергу застава не повинна бути для підозрюваного надмірним тягарем.

Так. у суду відсутні відомості щодо реального майнового стану підозрюваного. Разом з тим, ОСОБА_6 офіційно непрацевлаштований та не має на утриманні неповнолітніх дітей.

З наведеного, суд дійшов висновку, що слід визначити ОСОБА_6 , розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 грн 00 коп (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп, оскільки такий розмір застави буде достатнім для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки і водночас не буде завідомо непомірним для сплати обвинуваченим.

Отже, клопотання слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 177,178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 331, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, з моменту затримання, до 19.09.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 грн 00 коп (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами : Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)»

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі, установі де особа утримується.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок підозрюваний звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо, так й через інших осіб;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_6 про взяття його під варту.

У задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 14 год. 00 хв. 27 липня 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1