Ухвала суду № 138570509, 29.07.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 281/411/26

Провадження по справі № 2-о/281/41/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Данчука В. В.,

за участю секретаря судового засідання Миколайчук Н. М.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лугинського районного суду Житомирської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лугинська селищна рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року заявник звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області із заявою в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 02.09.1989 року по 23.11.1989 рік, з 04.04.2012 року по 24.04.2012 рік в АДРЕСА_1 та з 24.06.1994 року по 03.10.1994 року в АДРЕСА_2 . Зазначає, що він є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3 категорії, перебуває на обліку в ГУПФУ в Житомирській області. На даний час офіційно зареєстрований та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в АДРЕСА_1 . Однак в період з 02.09.1989 року по 23.11.1989 рік, з 04.04.2012 року по 24.04.2012 рік та з 24.06.1994 року по 03.10.1994 року він проживав за зазначеними адресами без реєстрації. Встановлення даного факту необхідно йому для внесення до ЄДДР зазначених відомостей, що є необхідним для отримання надбавки до пенсії у зв`язку з забрудненням населеного пункту села Запілля радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, який відноситься до третьої зони - зони гарантованого добровільного відселення.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 01.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

У судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги та суду пояснив що встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заінтересована особа про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена до суду не з`явилася. Надіслала заяву, в якій просить розглянути справу без представника селищної ради. В заяві зазначає, що проти позову заперечують, оскільки документи, додані до позовної заяви, не підтверджують наявність усіх законодавчо визначених умов для підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_1 в період з 02.09.1989 року по 23.11.1989 рік, з 04.04.2012 року по 24.04.2012 рік та з 24.06.1994 року по 03.10.1994 року в с. Запілля Коростенського району Житомирської області.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З позовної заяви ОСОБА_1 та пояснень які ним дані у судовому засіданні вбачається, що встановлення факту постійного проживання протягом періоду з 02.09.1989 року по 23.11.1989 рік, з 04.04.2012 року по 24.04.2012 рік та з 24.06.1994 року по 03.10.1994 року йому необхідне для реалізації права на виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний населений пункт віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже у судовому порядку встановлюються факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, сформульовано висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18) вказано, що «перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині першій статті 256 ЦПК України у редакції, що діяла на момент звернення до суду із заявою. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

За змістом статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на забруднених територіях, є довідка про період проживання на цих територіях. Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник. Відтак, ОСОБА_1 має можливість одержати документ, що засвідчує цей факт, звернувшись до відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування. Рішення (відмова) відповідного органу може бути оскаржене в судовому порядку.

Слід зауважити, що у разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди, насамперед, перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 255 ЦК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, таке правило стосується як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №333/6816/17).

За таких обставин справи провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лугинська селищна рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Данчук