Рішення № 138570388, 17.07.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/799/26

РІШЕННЯ

іменем України

"17" липня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, позивача не з`явився, відповідача не з`явився, представника відповідача адвоката Л.В. Гунько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 94245,82 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 10 серпня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №104179078. 24 лютого 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №104179078 складає 19642,86 грн, з яких: 5478 грн - заборгованість за основною сумою, 2908,41 грн - заборгованість за відсотками, 3256,45 грн - комісія за обслуговування кредиту, 8000 грн -заборгованість за неустойкою.

29 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №8372935. В подальшому, 23.04.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №23/04/26, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №8372935 від 29.05.2025 складає 27039,12 грн, з яких: 6993,35 грн - заборгованість за основною сумою, 6045,77 грн - заборгованість за відсотками, 14000 грн - неустойка.

07 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №71661972. В подальшому, 18.03.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №18/03/26, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №71661972 від 07.07.2025 складає 20883,84 грн, з яких: 4116,00 грн - заборгованість за основною сумою, 9040,80 грн - заборгованість за відсотками, 5927,04 грн заборгованість по процентах за понадстрокове користування кредитом, 1800 грн комісія за надання кредиту.

01 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1167095. 26 лютого 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26022026, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №1167095 від 01.10.2025 складає 26680 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за основною сумою, 11680 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5000 грн - заборгованість за неустойкою.

З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 94245,82 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, що підтверджується, зокрема посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 23.09.2023 та посвідченням офіцера НОМЕР_2 від 10.12.2015 року. На даний час ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу. Відповідно до витягів із наказів начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова № 45 від 25.02.2022 та № 125 від 04.04.2022 солдат ОСОБА_1 , курсант 104 навчальної групи факультету технічних видів розвідки, був відряджений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) для виконання бойових завдань у період з 25 лютого 2022 року по 04 квітня 2022 року. ОСОБА_1 отримано статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.

21.03.2024 прийнято Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX, в якому пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», викладено в такій редакції: "Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів ізабезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, має статус учасника бойових дій, брав участь у заходах із забезпечення оборони України під час дії особливого періоду, на нього поширюються гарантії, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України , якими доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У зв`язку з цим нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами, процентів за понадстрокове користування кредитом (позикою), штрафних санкцій, пені та неустойки за вказаними кредитними договорами є таким, що суперечить вимогам закону та не підлягає задоволенню судом.

Відповідач вважає безпідставними вимоги про стягнення суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та комісії за надання кредиту за кредитним договором № 104179078, Договором позики № 837293, кредитним договором № 71661972, кредитним договором № 1167095 у загальному розмірі 16736,45 грн. (3256,45+1800+11680). , 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» .

Відповідач вважає, що оскільки товариствами не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11 , частини 5 статті споживче кредитування» 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому з відповідача не підлягає стягненню заборгованість суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та комісії за надання кредиту за кредитним договором № 104179078, Договором позики № 837293, кредитним договором № 71661972, кредитним договором № 1167095

Відповідно до умов кредитного договору № 104179078 від 10.08.2025 укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем на загальну суму 5500 грн., Паспорту споживчого кредиту №104179078. та графіку платежів до паспорту споживчого кредиту №104179078 строк дії договору 360 днів, тобто до 05.08.2026 року. Відповідно до кредитного договору № 1167095 від 01.10.2025 укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 , сума наданого кредиту 10000 грн., Додатків №1, №2 до Договору про споживчий кредит №1167095 від 01.10.2025, Паспорту споживчого кредиту №1167095, Графік платежів до паспорту споживчого кредиту №1167095 строк дії договору 360 днів, тобто до 26.09.2026. Тобто на час звернення до суду з позовом, строк дії договорів не закінчився і позивач просить стягнути повністю суми заборгованості за основними зобов`язаннями (тіла кредитів) за кредитними договорами

Стосовно кредитного договору № 104179078 від 10.08.2025 «МІЛОАН» та відповідачем на загальну суму 5500 грн, то відповідач вказує, що відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення загальна сума фактичних сплат становить 4 918,80 грн. (Комісії: 1 237,50 + 407,00 + 407,00 + 407,00 + 406.55 = 2 865,05 грн. Проценти: 406.80 + 406,80 + 406,50 + 406,05 + 405,60 = 2 031,75 грн. Тіло кредиту: 5,50 х 4 = 22.00 грн.)

Не погашена суму заборгованість за основною сумою боргу складає 581,20 грн. (5500-4918,80). Надана виписка про рух коштів МоноБанку відповідача додається до відзиву, що підтверджує сплату коштів ТОВ «МІЛОАН» (суми вказані з урахуванням комісії банку за переказ коштів).

Щодо Договору Позики № 8372935 від 29 травня 2025 р. укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 на суму кредиту 7000 грн. Відповідно наданого позивачем до позову розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», сформованого 24.04.2026, за договором № 8372935 та Паспорту споживчого кредиту до договору кредитної лінії, загальна сума кредиту складає 40213,69 грн, із них 7000 грн. тіло кредиту. Також у вказаному розрахунку зазначено про сплату коштів: Оплата Всього 13174,57 грн. Таким чином, відповідачем сплачено на виконання договору Позики № 8372935 від 29 травня 2025 р. 11 405,67 грн та відповідно сума заборгованості за основною сумою боргу (7000 грн) сплачено в повному обсязі та ПЕРЕПЛАТА за Договором Позики № 8372935 29 травня 2025 р. складає 4 405,67 грн. (11405,67-7000).

Щодо Договору надання коштів у кредит № 71661972 від 07.07.2025 року укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 на суму кредиту 12000 грн., відповідач зазначає таке. Додатковими угодами від 04.08.2025, від 03.09.2025, від 03.10.2025, від 02.11.2025 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71661972 від 07.07.2025 Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 30 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 89 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована)». Позивач вказує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість (основний борг, пеня, проценти, штрафні санкції тощо) перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № 71661972 в розмірі 20 883,84 грн. Відповідно до Додаток № 1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71661972 від 07.07.2025 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит загальна суму кредиту 24058,80 грн., з них чиста сума кредиту (тіло кредиту) 12000 грн, відповідачем сплачено на виконання Договору надання коштів у кредит № 71661972 від 07.07.2025 9102,00 грн. із необхідних 12000 грн. Таким чином не погашена суму заборгованість за основною сумою боргу складає 2 898,00 грн.

Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, де вказав, що відповідно до листа від НБУ від 02.09.2014 року для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів , встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014р. № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Позивач наголошує, що відповідач не подав суду докази того, що перед укладенням, при укладенні кредитного договору або після його укладення він надавав кредитодавцям ці документи або взагалі будь-яким чином повідомляв про наявність своїх пільг стосовно сплати відсотків.

Крім того, позивач звертає увагу на те, у розрахунку за Кредитним договором № 104179078, розрахунку за Кредитним договором № 8372935, розрахунку за Кредитним договором № 71661972 міститься інформація щодо проведення відповідачем оплат, які зараховано на погашення заборгованості, відповідно до умов такого Кредитного договору. Сплати Відповідачем коштів у рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунок Первісного кредитора, є беззаперечним підтвердженням укладення Кредитного договору, погодження з його умовами та отримання коштів.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Інформація надана Відповідачу Первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена у чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора. Отже, підписавши Кредитний договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні Кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в у формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів Позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю, передбачену законодавством інформацію, перед укладанням Кредитного договору. Отже, Кредитний договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Під час укладення договору не було порушено норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Тому, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, заперечує також проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, про які було заявлено відповідачем.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де вказав, що пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) прямо встановлено, що «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення…… - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Зазначена норма є імперативною та не містить умови про попереднє звернення позичальника до кредитора або обов`язкове подання будь-якої заяви для виникнення права на відповідну пільгу. Закон пов`язує звільнення від нарахування відсотків та пені з фактом наявності статусу військовослужбовця, а не з фактом звернення до банку чи отримання від банку якихось «погоджень». Жодна норма закону не містить застереження, що за неповідомлення банку військовослужбовець позбавляється цієї пільги. Посилання позивача на лист Національного банку України №18-112/48620 від 02.09.2014 є безпідставним. Листи міністерств та відомств (НБУ, Міноборони) мають виключно інформаційний, рекомендаційний чи роз`яснювальний характер. Вони не є нормативно-правовими актами і не можуть створювати нових обов`язків для громадян або обмежувати дію Закону.

Крім того, позивач намагається зняти з себе відповідальність, зазначаючи, що він лише стягує суму, яку «на законних підставах» нарахував первісний кредитор до моменту відступлення (факторингу). Позивач зазначає, що він не здійснював нових нарахувань, а лише набув право вимоги у тому обсязі, який існував на момент відступлення. Проте відповідно до ст.514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або Законом . Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Отже, якщо до складу відступленої вимоги були включені проценти, пеня, штрафи у період, коли відповідач уже мав статус військовослужбовця (УБД) та нарахування яких прямо заборонялося Законом, такі вимоги є незаконними незалежно від подальшої зміни кредитора. Передача права вимоги не легалізує неправомірно нараховану заборгованість. Новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний за законом.

Тому, відповідач наполягає на тому, що позов є безпідставним. Крім того, представник відповідача подала клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

У судові засідання представник позивача не з`явився, просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на запереченнях на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 14.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення і відклав ухвалення та проголошення рішення на 17.07.2026.

У судовому засіданні 17.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що

1) 10 серпня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №104179078 в електронній формі , відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в розмірі 5500 грн.

Пунктом 1.1 Кредитного договору, що укладений з відповідачем, передбачено предмет договору - Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі визначеній п.1.2. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п.1.3. кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 10.08.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно з п.1.4. повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 05.08.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що загальні витрати Позичальника за кредитом складають 19454.90 грн. Денна процентна ставка складає: (19454.90 грн. / 5500.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.98%.

Пункт 1.5.2: Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8954.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Пункт 1.5.3: Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Пункт 1.5.4: Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 9263.40 грн.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної генеральним директором ТОВ «Мілоан», відповідач ідентифікований, як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 10.08.2025 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, направленим на номер телефону відповідний договір.

Анкета-заява на кредит №104179078 від 10.08.2025 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан».

Згідно із Платіжним дорученням № 107751954 від 10.08.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача 5500 грн, призначення платежу: кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 104179078.

24 лютого 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №104179078 від 10.08.2025 складає 19642,86 грн, з яких: 5478 грн - заборгованість за основною сумою, 2908,41 грн - заборгованість за відсотками, 3256,45 грн - комісія за обслуговування кредиту, 8000 грн -заборгованість за неустойкою.

2) 29 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №8372935, відповідно до умов якого сума кредиту - 7000 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка - 0,950% фіксована, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту; дата повернення кредиту 23.05.2026, неустойка 350 грн на день.

Вказаний договір разом з паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 15.05.2025 відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було здійснено наступну успішну платіжну операцію: Дата 29.05.2025 року; Номер платежу 7f0a76e9-7ab9-4cfe-ac8e-dc57fd975a17; Сума 7000.00 грн.; Отримувач Поліщук Ілля на карту № НОМЕР_4 ю

23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №23/04/26, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача, що підтверджено реєстром боржників.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №8372935 від 29.05.2025 складає 27039,12 грн, з яких: 6993,35 грн - заборгованість за основною сумою, 6045,77 грн - заборгованість за відсотками, 14000 грн - неустойка.

3) 07 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №71661972, відповідно до умов якого сума кредиту - 12000 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка 0,350% фіксована, комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту; дата повернення кредиту 05.08.2025, проценти за понадстрокове користування кредитом 4%.

Вказаний договір разом з паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Додатковими угодами від 04.08.2025, від 03.09.2025, від 03.10.2025, від 02.11.2025 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71661972 від 07.07.2025 Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 30 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 89 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована)».

В подальшому, 18 березня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №18/03/26, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №71661972 від 07.07.2025 складає 20883,84 грн, з яких: 4116 грн - заборгованість за основною сумою, 9040,80 грн - заборгованість за відсотками, 5927,04 грн заборгованість по процентах за понадстрокове користування кредитом, 1800 грн - комісія за надання кредиту.

4) 01 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1167095, відповідно до умов якого сума кредиту 10000 грн, кредит надається строком на 360 днів, комісія за надання кредиту - 30 грн, комісія за обслуговування кредиту - 32120 грн, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,89% річних.

Вказаний договір разом з паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Платіжним дорученням 46624928 від 01.10.2025 відповідачу перераховано кошти у розмірі 10000 грн за договором №1167095.

26 лютого 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26022026, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача, що підтверджується реєстром боржників.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №1167095 від 01.10.2025 складає 26680 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за основною сумою, 11680 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5000 грн - заборгованість за неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Інше щодо спору між сторонами законом не встановлено.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно зі ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст.12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 , а саме: договори, укладені між первісними кредиторами та відповідачем, договори факторингу, укладені між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», реєстри боржників, платіжні інструкції по оплаті договорів факторингу, які у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Відповідач не оспорює факт отримання кредитних коштів за вищевказаними кредитними договорами, тому тіло кредиту, несплачене ОСОБА_1 , підлягає стягненню

Щодо нарахованих відсотків за кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Матеріалами справи підтверджено, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися первісними кредиторами відповідно до умов договорів та в межах строку дії договору.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, що підтверджується, зокрема посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 23.09.2023 та посвідченням офіцера НОМЕР_2 від 10.12.2015 року. ОСОБА_1 продовжує проходить військову службу. Відповідно до витягів із наказів начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова № 45 від 25.02.2022 та № 125 від 04.04.2022 солдат ОСОБА_1 , курсант 104 навчальної групи факультету технічних видів розвідки, був відряджений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) для виконання бойових завдань у період з 25 лютого 2022 року по 04 квітня 2022 року. ОСОБА_1 отримано статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитними договорами, які укладені 10.08.2025, 29.05.2025, 07.07.2025 та 01.10.2025, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів (неустойки) в особливий період.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, пені, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки та пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу було неправомірно нараховано:

неустойку в розмірі 8000 грн за кредитним договором № 104179078 від 10.08.2025, укладеного з ТОВ «Мілоан»,

неустойку в розмірі 14000 грн за кредитним договором № 8372935 від 29.05.2025, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»,

неустойку в розмірі 5000 грн за кредитним договором № 1167095 від 01.10.2025, укладеного з ТОВ «ФК «Незалежні фінанси».

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Первісними кредиторами ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту чи за надання кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача за кредитними договорами комісії:

у розмірі 3256,45 грн за кредитним договором № 104179078 від 10.08.2025, укладеного з ТОВ «Мілоан»;

у розмірі 1800 грн за кредитним договором № 71661972 від 07.07.2025, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»;

у розмірі 11680 грн за кредитним договором № 1167095 від 01.10.2025, укладеного з ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», також слід відмовити.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків:

по договору №104179078 від 10.08.2025, укладеного з ТОВ «Мілоан», відповідач здійснив оплати в розмірі 4918,80 грн, таким чином, сума кредиту, яка підлягає до сплати становить 581,20 грн;

по договору № 8372935 від 29.05.2025, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»: оплати відповідача становлять 13174,57 грн, таким чином з врахуванням того, що заборгованість по договору становила 7000 грн, переплата становить 4405,67 грн;

по договору № 71661972 від 07.07.2025, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», сума оплат відповідача становить 9102 грн, тому з врахуванням того, що тіло кредиту 12000 грн, сума кредиту, яка підлягає до сплати - 2898 грн;

по договору № 1167095 від 01.10.2025, укладеного з ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», сума тіла кредиту, яка підлягає стягненню становить 10000 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 9073 грн 53 коп (581,20 грн +2898 грн + 10000 грн 4405,67 грн).

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 255,60 грн (9,6%).

Щодо вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, 09 березня 2026 року між відповідачем та адвокатом Гунько Л.В. укладено договір про надання правничої допомоги, до якого додано акт приймання-передачі №2 від 07.07.2026, відповідно до якого адвокатом були надані наступні послуги: аналіз позовної заяви 1000 грн, підготовка, складання та подання до суду відзиву 3000 грн, підготовка, складання та подання до суду заперечення на відповідь на відзив 1000 грн, квитанцію від 12.07.2026, відповідно до якої адвокатом прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 грн.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то витрати на оплату професійної правничої допомоги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг, виходячи з критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з позивача на користь відповідача пропорційно до відмовленої частини вимог підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» на користь відповідача слід стягнути витрати на оплату професійної правничої допомоги пропорційно розміру відмовлених позовних вимог у розмірі 4520 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 9073 грн 53 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 255 грн 60 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4520 грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, 2, м. Бровари; код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 )

Повне судове рішення складено (з урахуванням відпустки головуючого судді)

28 липня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун