Ухвала суду № 138570185, 28.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7834/15-ц

Провадження № 4-с/161/74/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гриня О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шолом С.І.,

боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Львівського міжоегіонального управління Мінстерства юстиції України Блищук Поліни Володимирівни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою.

Скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні у головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. перебуває виконавче провадження № 50538221 по виконанню виконавчого листа № 161/7834/15ц про солідарне стягнення з ТзОВ «Альфа Преміал» та ОСОБА_1 в користь ПАТ «Златобанк» заборгованості в сумі 78 921, 44 грн. та 264 426, 34 грн. Загальна сума заборгованості становить 343 347,78 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2026 року було замінено стягувача у даному виконавчому провадженні з ПАТ «Златобанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс»».

06 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. із заявою щодо надання інформації про подальшу долю арештованого майна та доступу до матеріалів виконавчого провадження, а також 09 червня 2026 року із заявою в якій просив головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. поінформувати його із результатом вирішення попередньої заяви від 06 травня 2026 року.

Вказує, що станом на дату звернення до суду із цією скаргою, 09 липня 2026 року від головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. жодної відповіді не отримав.

Через, що ОСОБА_1 просить визнати таку бездіяльність головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. неправомірною та зобов`язати головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. розглянути вказані заяви у порядку та спосіб передбачені законом і надати йому вмотивовані письмові відповіді по суті кожного із постановлених в таких заявах питань.

Також ОСОБА_1 вказує, що ним під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження не було виявлено документів, які б підтверджували подальшу долю значної частини арештованого майна, щодо якого виникли обґрунтовані питання через, що просить зобов`язати головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. разом із письмовими відповідями надати йому копії всіх наявних в матеріалах виконавчого провадження № 50538221 документів, що підтверджують подальшу долю арештованого майна, щодо якого ОСОБА_1 звертався до державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. У разі відсутності таких документів, письмово повідомити про їх відсутність із зазначенням причин.

В судовому засіданні посилаючись на викладені у скарзі мотиви ОСОБА_1 скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Головний державний виконавець ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. в судове засідання не прибула, від головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Недумової А.О. надійшла заява про перенесення розгляду скарги у зв`язку із перебуванням головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П.В. у відпустці.

Судом відмовлено у задоволенні такого клопотання з мотивів його безпідставності, оскільки в судове засідання мала змогу з`явитися головний державний виконавець ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Недумова А.О. також скарга у даній справі надійшла до суду 09 липня 2026 року у той час, як головний державний виконавець ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П.В. знаходиться у відпустці з 22 липня 2026 року та мала достатньо часу на подання письмових заперечень на скаргу ОСОБА_1 .

Також суд врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши письмові матеріали скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Щодо вимог скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П.В. неправомірною та зобов`язання головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. розглянути заяви ОСОБА_1 від 06 травня та 09 червня 2026 року у порядку та спосіб передбачені законом і надати йому вмотивовані письмові відповіді по суті кожного із постановлених в таких заявах питань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06 травня та 09 червня 2026 року звернувся до головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. із письмовими заявами про надання йому інформації про подальшу долю арештованого майна та доступу до матеріалів виконавчого провадження та про його інформування щодо стану розгляду вказаної заяви.

В судове засідання головний державний виконавець ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ суду доказів надання відповіді Городю К.Р. на вказані заяви станом на дату його звернення до суду, 09 липня 2026 року не надано, при огляді матеріалів ВП шляхом повного доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження наявності таких (їх направлення) відповідей судом також не встановлено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання

Закон України «Про виконавче провадження» не визначає строки розгляду заяв сторін інформаційного змісту тобто таких, які не пов`язані із вчиненням певних виконавчих дій, а отже до таких заяв слід застосовувати загальні строки їх розгляду визначені Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

В судове засідання головним державним виконавцем ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. суду не було направлено жодного належного та допустимого доказу того, що нею у місячний строк було надіслано чи надано наручно ОСОБА_1 у строки визначені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» відповідь на його заяви від 06 травня та 09 червня 2026 року.

При огляді матеріалів ВП шляхом повного доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження наявності таких (їх направлення) відповідей судом також не встановлено.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 42/158/17 (провадження № К/9901/24644/18) зроблено висновок про те, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 332/1242/15-ц (провадження № 61-921св17), від 09 липня 2020 року у справі № 363/2359/19 (провадження № 61-7354св20) та від 28 вересня 2023 року у справі № 824/202/2018 (провадження № 61-1602ав23).

Враховуючи вищевикладене скарга ОСОБА_1 у цій частині підлягає до задоволення шляхом визнання бездіяльність головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В., яка полягала у не розгляді заяв ОСОБА_1 від 06 травня та 09 червня 2026 року неправомірною та зобов`язати головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. розглянути вказані заяви у порядку та спосіб передбачені законом і надати йому вмотивовані письмові відповіді по суті кожного із постановлених в таких заявах питань.

Щодо вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. надати йому копії всіх наявних в матеріалах виконавчого провадження № 50538221 документів, що підтверджують подальшу долю арештованого майна, щодо якого ОСОБА_1 звертався до державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук П. В. У разі відсутності таких документів, письмово повідомити про їх відсутність із зазначенням причин.

Суд зазначає, що згідно абз. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

При цьому варто також зауважити, що положення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», «Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців» не містять обов`язку державного виконавця виготовляти та надавати копії матеріалів виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження, однак зобов`язані надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

В своїй скарзі ОСОБА_1 вказує, що при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження ним не було виявлено документів, які б підтверджували подальшу долю значної частини арештованого майна, щодо якого виникли обґрунтовані питання.

При цьому скаржник у своїй скарзі не зазначає, відносно, якого саме майна у нього виникли питання і у чому саме вони полягають.

Суд зазначає, що порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника регулюється ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Так при зверненні до суду із вказаною скаргою ОСОБА_1 не зазначає, якого саме майна стосується скарга тобто вимога ОСОБА_1 є не конкретизованою.

Тобто для визначення протиправності дій державного виконавця щодо відсутності в матеріалах виконавчого провадження документів, які підтверджують подальшу долю арештованого майна ОСОБА_1 слід визначитися у чому саме полягає така протиправність (нереалізація майна, реалізація у спосіб не передбачений законом, реалізація майна не у відповідності до черговості тощо.), а також стосовно якого саме майна така вимога стосується (найменування, кількість тощо).

Враховуючи вищевикладене скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.255, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Львівського міжоегіонального управління Мінстерства юстиції України Блищук Поліни Володимирівни - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Львівського міжоегіонального управління Мінстерства юстиції України Блищук Поліни Володимирівни, яка полягала у не розгляді заяв ОСОБА_1 від 06 травня та 09 червня 2026 року неправомірною та зобов`язати головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮУ Блищук Поліну Володимирівну розглянути заяви ОСОБА_1 у порядку, спосіб та строк передбачені законом і надати ОСОБА_1 вмотивовані письмові відповіді по суті кожного із постановлених в таких заявах питань.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

У відповідності до приписів ст.261 ЦПК України, ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний тест ухвали складено та підписано 29 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь