Рішення № 138570154, 29.07.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1013/26

Провадження №2/155/822/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Фактичні обставини справи

16 червня 2026 року до Горохівського районного суду через систему «Електронний суд» надійшла справа за позовом ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що 24.10.2025 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №24.10.2025-100001461, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн. на строк - 217 днів, дата повернення кредиту 28.05.2026 року, продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена, процентна ставка «Стандарт» фіксована не змінна - 1,00% за 1 день користування кредитом, процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 день користування, комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 270 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 270 грн.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредиту не повернув, проценти за користування ним не сплатив, у зв`язку з чим у нього станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 9405,00 грн., що складається з: тіла кредиту 3000,00 грн, процентів 3720,00 грн, відсотків, додаткові комісії 540,00 грн, % нараховані по 625 ст. ЦК України 2145,00 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.

Позиції учасників справи, їхні заяви та клопотання

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позивач подав клопотання (включив його в текст позовної заяви) про розгляд справи за відсутності його представника. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду письмову заяву в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, позовну вимоги визнав повністю.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 11 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 24.10.2025 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №24.10.2025-100001461, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору(оферти), розміщеної на вебсайті кредитодавця в загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця, та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаному при його ідентифікації на сайті (E994).

Відповідно до умов кредитування кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Сума кредиту: 3000 грн. на строк - 217 днів, дата повернення кредиту 28.05.2026 року, продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена, процентна ставка «Стандарт» фіксована не змінна - 1,00% за 1 день користування кредитом, процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 день користування, комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 270 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 270 грн. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України відсотки становлять 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення.

Сторони вказали свої реквізити, зокрема відповідачем було зазначено свої анкетні та паспортні дані, РНОКПП, та номер особистого електронного платіжного засобу 4323-34XX-XXXX-4296, на який в подальшому було перераховано кредитні кошти в розмірі 3000 грн.

Факт перерахування коштів підтверджується квитанцiєю до платіжної інструкції №20385-1391-307119066 від 24.10.2026 року, відповідно до якої сума переказу: 3000.00 грн, платник: ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: Видача за договором кредиту №24.10.2025-100001461, ІД операції: 1697346240.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 24.10.2025-100001461 від 24.10.2025 року, станом на 12.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 9045,00 грн, що складається з тіла кредиту 3000,00 грн, процентів 3720,00 грн та відсотків, комісії 540,00 грн, нараховані по 625 ст. ЦК України 2145,00 грн.

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

Застосоване судом законодавство та висновки суду

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 7, 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №24.10.2025-100001461 від 24.10.2025 року який за правовою природою є кредитним договором.

Кредитний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Отже, ОСОБА_1 ознайомився із умовами та порядком надання кредиту та підтвердив свою згоду на приєднання до умов кредитування та отримання кредитних коштів.

На підставі цього договору відповідач отримав кредитні кошти в загальній сумі 3000 грн., взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак свої зобов`язання належним чином не виконав, після закінчення строку кредитування не повернув у повному обсязі кредит та не сплатив відсотки за користування ним.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

За розрахунками позивача заборгованість ОСОБА_1 становить 9045,00 грн, що складається з тіла кредиту 3000,00 грн, процентів 3720,00 грн та відсотків, комісії 540,00 грн, нараховані по 625 ст. ЦК України 2145,00 грн.

Із вказаного розрахунку заборгованості також встановлено, що відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання кредитного договору, зокрема 12.12.2025 року здійснила платіж на суму 2055,00 грн, що свідчить про його усвідомлення та розуміння необхідності виконання своїх зобов`язань перед кредитором.

Досліджений розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Водночас позивач заявив вимогу про стягнення 2145,00 грн відсотків відповідно до ст.625 ЦКУ.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі №572/2515/15-ц вказано, що «відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Враховуючи дату укладення договору, відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ нараховані позивачем в період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, таких нарахувань.

Отже, в задоволенні позовної вимог про стягнення відсотків відповідно до ст.625 ЦКУ слід відмовити.

Окрім того, із дослідженого розрахунку заборгованості встановлено, що із здійсненого 12.12.2025 року ОСОБА_1 платежу в розмірі 2055,00 грн кредитодавцем 855,00 грн зараховано в погашення відсотків нарахованих по ст.625 ЦПК України.

Враховуючи висновок суду про звільняється від обов`язку сплати відповідачем нарахувань за ст. 625 ЦК України сплачені останнім 855,00 грн слід зарахувати в погашення нарахованих відсотків.

Таким чином, суд всебічно, повно, об`єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №24.10.2025-100001461 від 24.10.2025 року в розмірі 6405,00 грн, що складається з тіла кредиту 3000,00 грн, процентів 2865,00 грн, комісії 540,00 грн, а тому позов підлягає до часткового задоволення

Розподіл між сторонами судових витрат

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено частково (68,10%), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1813,09 грн.

На підставі ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №24.10.2025-100001461 від 24.10.2025 року в розмірі 6405 (шість тисяч чотириста п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) гривня 09 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення в повному обсязі складено 29.07.2026 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв