Рішення № 138568866, 28.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6155/26

Провадження № 2-а/202/64/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ст. 286 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 4534317 від 09.06.2026, винесеною інспектором з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Ротарем Андрієм Володимировичем, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за те, що 09.06.2026 о 12 год. 46 хв. у м. Одеса на вул. Велика Арнаутська, 32 водій транспортного засобу Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі (не позначеному відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками), чим, на думку інспектора з паркування, порушив пп. «б» п. 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР).

Позов мотивовано тим, що за загальним правилом стоянка на тротуарах заборонена, проте пп. «в» п. 15.10 ПДР допускає стоянку легкових автомобілів та мотоциклів на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри. Позивач зазначає, що належний йому автомобіль Volkswagen Jetta є легковим у розумінні п. 1.10 ПДР, був поставлений саме на краю, а не посеред тротуару, і для руху пішоходів залишено більше 2 м, що підтверджується фотографіями, зробленими на місці стоянки в день складання постанови. З огляду на викладене вважає, що автомобіль припарковано у відповідності до вимог пп. «в» п. 15.10 ПДР, а тому подія і склад адміністративного правопорушення відсутні.

Враховуючи викладене просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 4534317 від 09.06.2026; справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно нього закрити; стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 23.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

24.06.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позов, у якому проти позову заперечував та зазначив, що інспектором за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що транспортний засіб Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 , у зв`язку з чим складено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Відповідач наголошував, що правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) відповідно до ст. 142 КУпАП, що з наданих фотознімків убачається розміщення автомобіля на тротуарі, а також що автомобіль не був припаркований у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5, у спосіб, передбачений п. 15.6 ПДР. Посилаючись на визначення тротуару як елемента дороги, призначеного для руху пішоходів, а також на приписи ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» і ст. 19 Конституції України, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 4534317 від 09.06.2026, винесеною інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Ротарем Андрієм Володимировичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за те, що 09.06.2026 о 12 год. 46 хв. у м. Одеса на вул. Велика Арнаутська, 32 водій транспортного засобу Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі (не позначеному відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками), чим порушив пп. «б» п. 15.10 ПДР. Зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) в порядку ст. 142 КУпАП.

Той факт, що транспортний засіб Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 , сторонами не оспорюється, а відтак останній є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 142 КУпАП.

Звертаючись до суду, позивач як фактичну підставу позову зазначив, що належний йому автомобіль було припарковано з дотриманням вимог пп. «в» п. 15.10 ПДР, а саме на краю тротуару із залишенням для руху пішоходів щонайменше 2 м, а відтак у його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення. З огляду на це для правильного вирішення справи суду у цій справі необхідно з`ясувати, чи поширюється на спірні правовідносини виняток, передбачений пп. «в» п. 15.10 ПДР.

Згідно з п. 15.10 ПДР стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів; є) на газонах.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що загальне правило про заборону стоянки на тротуарах супроводжується винятком, передбаченим пп. «в» п. 15.10 ПДР, згідно з яким стоянка легкових автомобілів та мотоциклів на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри, є дозволеною.

Відповідно до п. 1.10 ПДР легковий автомобіль - це автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки. За своїми технічними характеристиками транспортний засіб Volkswagen Jetta належить до легкових автомобілів, що сторонами не оспорюється.

Отже, стоянка легкового автомобіля позивача на тротуарі не є безумовно забороненою; така стоянка є правомірною за умови, що автомобіль поставлено на краю тротуару та для руху пішоходів залишено щонайменше 2 метри.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

На підтвердження обставин справи до матеріалів справи позивачем та відповідачем долучено фотознімки: фотофіксацію розміщення транспортного засобу, виконану із зазначенням дати, часу (09.06.2026, 12 год. 46 хв.) та геолокаційних координат, а також оглядові фотознімки місця стоянки.

Дослідивши зазначені фотознімки в сукупності з іншими матеріалами справи, суд встановив таке.

На всіх фотознімках зафіксовано один і той самий транспортний засіб - легковий автомобіль Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , що відповідає наведеному в постанові опису та підтверджує поширення на спірні правовідносини винятку, передбаченого пп. «в» п. 15.10 ПДР, який стосується саме легкових автомобілів.

З фотознімків убачається, що автомобіль розміщено правим боком уздовж краю тротуару з боку проїзної частини - поряд із бордюром, деревом та рекламною конструкцією, тоді як решта ширини тротуару з протилежного (прибудинкового) боку залишається вільною. Наведене свідчить, що транспортний засіб поставлено на краю тротуару, а не посеред нього.

Зі співвідношення габаритів автомобіля та ширини вільної частини тротуару, зафіксованих на фотознімках, убачається, що для руху пішоходів залишено смугу, ширина якої перевищує ширину самого транспортного засобу, тобто явно є більшою за 2 метри. На окремих фотознімках зафіксовано пішоходів, які вільно рухаються тротуаром, що додатково свідчить про відсутність створення транспортним засобом перешкод для руху пішоходів у розумінні пп. «д» п. 15.10 ПДР.

Наявність поблизу знаку, що позначає зону платного паркування, наведених висновків не спростовує, оскільки такий знак стосується умов стоянки транспортних засобів на проїзній частині та сам по собі не виключає передбаченої пп. «в» п. 15.10 ПДР можливості стоянки легкового автомобіля на краю тротуару із залишенням для руху пішоходів щонайменше 2 метрів.

Натомість відповідач, на якому лежить обов`язок доказування правомірності свого рішення, кваліфікував дії позивача виключно за пп. «б» п. 15.10 ПДР і по суті не надав оцінки застосовності до спірних правовідносин винятку, передбаченого пп. «в» п. 15.10 ПДР. Належних і допустимих доказів того, що стоянку здійснено не на краю тротуару або що для руху пішоходів залишено менше 2 метрів, відповідачем суду не надано, а долучені ним фотознімки таких обставин не підтверджують.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у недодержанні водієм відповідних правил; за відсутності факту порушення таких правил склад адміністративного правопорушення відсутній.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З огляду на те, що відповідач не довів невідповідності стоянки автомобіля позивача вимогам пп. «в» п. 15.10 ПДР, суд доходить висновку, що обставини, які виключають протиправність такої стоянки, у ході провадження не спростовані.

За таких обставин суд доходить висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме: скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 4534317 від 09.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (місцезнаходження: 65004, Одеська обл., м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 23987115) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суддя склала 28.07.2026 року.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО