Рішення № 138568170, 27.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2855/26

№ 2-о/688/91/26

Рішення

Іменем України

27 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря судових засідань Антонюк І.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Спеціального С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Спеціальний Сергій Павлович, заінтересована особа Шепетівська міська рада Хмельницької області, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Спеціальний С.П., звернулася до суду з даною заявою та просить встановити факт її постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , протягом більш ніж п`ятьох років до часу відкриття спадщини, а саме з липня 2020 року по дату її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя, 05 грудня 2016 року, померлий вчинив заповіт, яким належний йому на праві особистої власності житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , заповів заявнику.

Після його смерті заявник оформила частку спадкового майна за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частка належала його дружині ОСОБА_2 , яка є особою з ІІ групою інвалідності. У липні 2020 року останній стало гірше по здоров`ю та за нею потрібно було здійснювати постійний догляд. Заявник переїхала до ОСОБА_2 і з того часу до моменту смерті вони проживали разом, готували їжу, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, заявник здійснювала лікування та викликала лікарів, а після смерті ОСОБА_2 здійснила її поховання. Незважаючи на те, що зареєстрованим місцем проживання заявниці є інша адреса, з липня 2020 року її фактичним та постійним місцем проживання було домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживала разом із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла. 27 квітня 2026 року, заявник звернулася до Першої Шепетівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавці, однак їй було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину, так як вона не являється спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом. Інші спадкоємці відсутні, сини подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно у квітні 2009 року, останні не перебували у шлюбі та дітей не мали. Спір про право між заявницею та іншими особами відсутній. На даний час у заявника виникла необхідність у встановленні факту факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавицею не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини, що необхідно для подальшого оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Тому, заявник звернулася до суду з цією заявою та просить встановити факт постійного її проживання з ОСОБА_2 , протягом більш ніж п`ятьох років до часу відкриття спадщини, а саме з липня 2020 року по дату її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити, посилаючись на мотиви такої.

Представник Шепетівської міської ради Куценко О.О., в судове засідання не з`явилися, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у вирішення заяви покладалася на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона проживала по сусідству із заявницею та покійною ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, з липня 2020 року вели спільне господарство, заявниця здійснювала догляд за померлою, забезпечувала побутові потреби. Після смерті ОСОБА_2 організацією її поховання займалася ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала суду аналогічні покази.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас ч. 1 ст. 5 ЦПК України зазначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 293 ЦПКУ країни передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України встановлений перелік фактів, що мають юридичне значення, які встановлюються у судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Вислухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Шепетівка Хмельницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 30.

За життя, 05 грудня 2016 року, померлий вчинив заповіт, яким зробив таке розпорядження належну йому на праві особистої власності житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , заповів заявнику ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 травня 2026 року заявник оформила частку спадкового майна за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частка належала його дружині ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 , з м. Шепетівка Хмельницької області ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 19.

Відповідно до довідки квартального громадського комітету №16 виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 92 від 13 травня 2026 року, ОСОБА_1 з липня 2020 року проживала без реєстрації та здійснювала догляд за психічно хворою ОСОБА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Поховання ОСОБА_2 здійснила ОСОБА_1 , що підтверджується накладною № 29 від 07 січня 2026 року щодо придбання необхідних речей для поховання.

27 квітня 2026 року заявник звернулася до Першої Шепетівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавці, однак їй надано довідку про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину, так як заявник не являється спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом.

Після смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу №106/2026. Інші спадкоємці відсутні, сини подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно у квітні 2009 року (останні не перебували у шлюбі та дітей не мали).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовляє в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 21 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином заявником та її представником доведено, що встановлення факту постійного проживання однією сім`єю, породжує для неї юридичні наслідки, у зв`язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву та встановити факт постійного проживання заявника та ОСОБА_2 протягом більш ніж п`ятьох років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, отримує незначні доходи, не має достатніх коштів для сплати судового збору, тому суд відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 36 ЦПК України враховуючи її матеріальний стан вважає, що заявника слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 36, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом більш ніж п`ятьох років до часу відкриття спадщини, а саме з липня 2020 року по дату її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 .

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 18 вересня 2001 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області;

представник заявника адвокат Спеціальний Сергій Павлович, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, оф.322;

заінтересована особа Шепетівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: м. Шепетівка, вул. Соборності, 4, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 34175421.

Суддя: