Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 688/2778/25
№ 2/688/324/26
Рішення
Іменем України
23 липня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюка О.Г.,
з участю секретаря судових засідань Антонюк І.І.,
прокурора Облог Р.А.,
представника відповідача адвоката Васильченка В.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Шепетівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,
встановив:
19 червня 2026 року керівник Шепетівської окружної прокуратури Олійник Р. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Шепетівської міської ради Хмельницької області, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Шепетівської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,2406 га з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497 на АДРЕСА_1 , в розмірі 361 902,59 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146,3 кв м та нежитлового приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі продажу ВЕХ № 986555 від 20 вересня 2007 року та договору купівлі продажу ВЕХ № 986554 від 20 вересня 2007 року відповідно. Вказані будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,2406 га з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497 та є комунальною власністю Шепетівської міської територіальної громади.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру № HB-6800660292025 від 04 березня 2025 року земельна ділянка з кадастровим номером 6810700000:01:01:010:0497 сформована та зареєстрована Управлінням Держкомзему в м. Шепетівка Хмельницької області 15 липня 2011 року.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена вище земельна ділянка з 15 липня 2011 року перебувала в оренді у ОСОБА_1 . При цьому договір оренди припинив свою дію 08 липня 2014 року у зв`язку із закінченням строку.
Міською радою 16 травня 2025 року проведено обстеження наявності об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці 3 кадастровим номером 6010700000:01:010:0497.
Проведеним на місцевості оглядом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,2406 га по АДРЕСА_1 , наявне нерухоме майно власником якого є ОСОБА_1 . Земельна ділянка, на якій знаходяться вищезазначені будівлі, огороджена.
На даний час відповідач є власником вищевказаних нежитлових будівель, а отже, саме цю земельну ділянку площею 0,2406 га відповідач фактично використовує під вказаним нерухомим майном.
Шепетівська міська рада право власності на вказану земельну ділянку оформила 26 листопада 2024 року, про що свідчить витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідач з 01 травня 2022 року право власності або користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване не оформив, договір оренди вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.
При цьому, Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом від 17 грудня 2024 року повідомило про відсутність декларацій по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ОСОБА_1 та сплати земельного податку та/або орендної плати за період 2021-2024 років.
Шепетівська міська рада 05 вересня 2024 року та 01 травня 2025 року на адресу відповідача за № 03-08/3220 та № 03-08/1968 направила претензії з вимогою сплати орендної плати. Однак, вказані вимоги залишились без реагування, кошти на рахунок міської ради не надійшли.
Таким чином, ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,2406 га 3 кадастровим номером 6810700000:01:010:0497 на АДРЕСА_1 , та зареєстроване на праві власності за вказаним громадянином, не здійснивши державної реєстрації права оренди земельною ділянкою та не сплачуючи орендну плату, використовує вказану земельну ділянку для обслуговування об`єктів нерухомості безоплатно та без достатньої правової підстави, що в свою чергу с підставою для стягнення з відповідача в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
19 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він є власником нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146.3 кв.м. та нежитлового приміщення і прохідної площею 180.9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу BXE №986554 від 20 вересня 2007 року та договору купівлі-продажу ВEX №986554 від 20 вересня 2007 року. Він як власник нерухомого майна, яке розташоване на земельній 8810700000:01:010:0497 на АДРЕСА_1 , ділянці комунальної власності площею 0,2406 га з кадастровим номером та зареєстроване на праві власності за вказаним громадянином, не здійснивши державної реєстрації права оренди земельною ділянкою та не сплачуючи орендну плату, використовує вказану земельну ділянку для обслуговування об`єктів нерухомості безоплатно та без достатньої правової підстави, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2025 року є незаконними виходячи з наступного. 19 липня 2011 року між ним та ОСОБА_2 . укладеного договір дарування, згідно якого ОСОБА_2 від ОСОБА_1 прийняла у дар нежиле приміщення загальною площею 180,9 кв.м., що складається з приміщення прохідної і складу, розташоване в АДРЕСА_1 , яке належить дарувальнику, на підставі договору купівлі-продажу 19 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладеного договір дарування, згідно якого остання прийняла у дар нежитлову будівлю складу, загальною площею 146,3 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 , яке належить дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу. Відповідно до зазначених вище умов Договору дарування, вимог законодавства з 19 липня 2011 року одноосібним власником нежилого приміщення загальною площею 180,9 кв.м., що складається з приміщення прохідної і складу, та нежитлової будівлі складу площею 146,3 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. 26 липня 2025 року ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії №530, №531, №532 на вказані вище об`єкти нерухомого майна та зареєстровано за мною право власності на таке майно. У період з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2025 року відповідач не був власником нерухомого майна, зазначеного вище. Власником такого майна я став 26 липня 2025 року. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
30 вересня 2025 року від керівника Шепетівської окружної прокуратури Кучерявого П. надійшло заперечення на відзив. В обґрунтування прокурор зазначив, що вказані у запереченні на відзив твердження відповідача, є помилковими та не відповідають фактичним обставинам з огляду на наступне. Згідно інформації зазначеної у відзиві, 19 липня 2011 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено два договори дарування, згідно яких нежитлова будівля (склад) загальною площею 146,3 кв м та нежитлове приміщення (прохідна) площею 180,9 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем подаровано для ОСОБА_2 . На підтвердження вказаних відомостей надано договори дарування. Окрім того повідомлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та лише 26 липня 2025 року відповідач отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії № 530, № 531, № 532 на вищевказані об`єкти нерухомості та зареєстрував право власності на майно. Відповідач стверджує, що у період з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2025 року не був власником майна, а отже підстави для стягнення з нього безпідставно збережених коштів за вказаний період відсутні. Водночас, в жодних офіційних реєстрах укладені договори дарування від 19 липня 2011 року зареєстровані не були, а отже про виникнення вказаних правовідносин окружна прокуратура дізналась лише після надходження відзиву на позовну заяву. З 19 липня 2023 року відповідач, як спадкоємець ОСОБА_2 (що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом), є власником нерухомого майна нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146,3 кв м та нежитлового приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, з вказаного періоду використовує земельну ділянку площею 0,2406 га під вказаним нерухомим майном. Однак, відповідач до міської ради не звернувся, незважаючи на те, що до нього неодноразово надходили листи від міської ради з вимогами щодо сплати безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки. Отже, сума, що підлягає сплаті за вказаний період з 19 липня 2023 року по 30 квітня 2025 року становить 232 640,44 грн. Також сума у розмірі 129 262,15 грн має бути стягнута з відповідача, як правонаступника ОСОБА_3 .
В ході судового розгляду в.о. керівника Шепетівської окружної прокуратури Кролєвцов О. надав суду пояснення та просив врахувати їх під час судового розгляду, в яких зазначив, що органами прокуратури заявлено позов в інтересах Шепетівської міської ради до про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з ОСОБА_1 . Водночас, відповідачем надано відзив, у якому останній стверджував, що він не був власником об`єктів нерухомості розташованих на земельній ділянці 3 кадастровим номером 6810700000:01:010:0497, так як 19 липня 2011 року подарував вказане майно своїй матері ОСОБА_3 . Водночас зазначив, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії № 530, № 531, № 532 на вищевказані об`єкти нерухомості та право власності на майно він зареєстрував лише 26 липня 2025 року. Однак, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. Отже, з 19 липня 2023 року відповідач є власником нерухомого майна нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146,3 кв м та нежитлового приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, з вказаного періоду використовує земельну ділянку площею 0,2406 га під вказаним нерухомим майном. Отже, відповідач, як власник нерухомого майна, зобов`язаний заплатити суму боргу за період з 19 липня 2023 року по 30 квітня 2025 року, яка становить 226 347,57 грн. ОСОБА_4 про смерть ОСОБА_3 . Шепетівську міську раду не повідомляв. Після надходження у вересні 2025 року відзиву відповідача учасникам справи, у тому числі до Шепетівської міської ради, остання дізналася про те, що ОСОБА_3 була власником об`єктів нерухомості розташованих на земельній ділянці площею 0,2406 га 3 кадастровим номером 6810700000:01:010:0497 та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Шепетівська міська рада 31 жовтня 2025 року звернулась з вимогою, безпосередньо до спадкоємця ОСОБА_4 , щодо повернення безпідставно збережених коштів у розмірі 83003,15 грн. До цього часу відповідь від ОСОБА_4 до міської ради щодо виконання вимоги чи кошти не надійшли. Згідно спрямованих на адресу окружної прокуратури договорів дарування № 906 від 19 липня 2011 року та №909 від 19 липня 2011 року вартість спадкового майна становить: нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146,3 кв м 38180 грн та нежитлового приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м 49110 грн. Відповідно до позиції викладені у Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №645/3265/13-ц (провадження №61-5552свп18) - Банк вправі вимагати з відповідачів стягнення суми заборгованості за кредитними договорами, оскільки обов`язок спадкоємців боржника перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна та відповідно до розміру часток кожного з них.
Отже, сума заявлена у позові має бути задоволена у межах вартості спадкового майна.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначили, що в межах заявлених предмету і підстав позову (в тому числі, враховуючи заявлений період нарахування заявлених до стягнення сум з 01 травня 2022 року по 31 квітня 2025 квітня), сторона відповідача посилається на наступні обставини і досліджені докази: 15 липня 2011 року було сформовано та зареєстровано земельну ділянку загальною площею 0,2406 га, із кадастровим номером 6810700000:01:010:0497; станом на 01 травня 2022 року власником нежилих приміщень загальною площею 180,9 кв.м (приміщення прохідної та складу) та нежитлової будівлі складу загальною площею 146,3 кв.м, які розташовані у АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, в зв`язку із чим, за заявою ОСОБА_6 від 31 липня 2024 року відкрито спадкову справу №75/2024; 26 листопада 2024 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2406 га, кадастровий номер 6810700000:01:010:0497 за Шепетівською міською радою (код 34175421). Будь-які відомості про реєстрацію права власності до вказаної дати у матеріалах справи відсутні і сторонами не стверджуються; 26 липня 2025 року на ім`я позивача було видано свідоцтва про право власності наспадщину за заповітом та зареєстровано право власності за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти нерухомого майна, розташовані у АДРЕСА_1 ; 31 жовтня 2025 року позивач звернувся із листом №03-08-5185 до відповідача, як до спадкоємця, із листом щодо повернення безпідставно збережених коштів в сумі 83 003,15 грн. Вважають, що у даній справі позивачем не доведено, а судом не встановлено необхідної сукупності обставин (юридичних фактів), визначених підставою стягнення із відповідача заявленої у даному позові суми в порядку, що визначений статтями 1212-1214 ЦК України. Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка із кадастровим номером 6810700000:01:010:0497 площею 0,2406 га, була сформована ще 15 липня 2011 року, однак, речове право на неї (право власності) було зареєстровано за заявою позивача лише 26 листопада 2024 року, тобто по закінченню терміну, визначеного нормою ч.13 ст.79-1 ЗК України датою припинення існування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав. У будь-якому випадку, успадкувавши 26 липня 2025 року об`єкти нерухомого майна загальною площею 327,2 кв.м. позивач ніколи не використовував і не мав наміру використовувати для їх обслуговування земельну ділянку площею 2406 кв.м. і стороною позивача не надано жодного доказу використання земельної ділянки вказаної площі також і попереднім власником. Не спростовано також стороною позивача того факту, що у Кадастровому плані земельної ділянки, який є додатком до наданого прокурором витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04 березня 2025 року № HB-6800660292025, очевидно вказано розташування на земельній ділянці 5-ти (п`яти) різних будівель, що спростовує можливість використання всієї земельної ділянки виключно для обслуговування будівель зазначених прокурором у позові. Не спростовують вказаного також посилання прокурора на Акт обстеження від 16 травня 2025 року, оскільки, по-перше, у наданих документах такий акт відсутній, а по-друге (навіть враховуючи узагальнені посилання наведені у позові), фактичне обстеження земельної ділянки на предмет її використання не проводилось. Як стверджується у заявах по суті та додаткових поясненнях, розрахунок плати здійснено виходячи із нормативно-грошової оцінки. Зокрема, вказуючи її розмір, прокурор посилається на «витяги № НВ-9931750202023 із технічної документації (дати формування 22 серпня 2024 року та 27 березня 2025 року)». Надані суду матеріали не містять жодного належного обґрунтування та посилань на допустимі докази відносно зазначених стороною позивача у розрахунках сум НГО застосованих до відповідних періодів 2022-2023 (а саме, застосованої до періоду 01 травня 2022 року 31 грудня 2022 року суми 1301 297,10 грн. та до періоду 01 січня 2023 року 31 грудня 2023 року суми 1496 491,66 грн). Відносно періодів 2024-2025 років, у долученому до позові аркуші поіменованому «Витяг № НВ-9955875092025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» зазначено наступну інформацію: кадастровий номер земельної ділянки: 6810700000:01:010:0497; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, гривень: 1760 840,73; дата формування витягу: 27 березня 2025 року. У долученому до позові аркуші поіменованому «Витяг № HB-9946667182024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» зазначено наступну інформацію: кадастровий номер земельної ділянки: 6810700000:01:010:0497; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, гривень: 1572 812,74 грн; дата формування витягу: 22 серпня 2024 року. Жоден із вказаних аркушів не підписано, а за вказаними у них QR-кодами міститься повідомлення, надане порталом e.land.gov.ua: «Увага! Витяг не знайдено.» У даній справі жодним чином не встановлено факту прийняття та офіційного оприлюднення Шепетівською міською радою будь-яких рішень щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок (в тому числі таких, які поширювали б свою дію на ділянку 6810700000:01:010:0497). Більше того, і за змістом неведеної у вищезгаданих «документах» інформації, неможливо встановити дату затвердження документацій НВ-9955875092025, HB-9946667182024, а також і періоду часу (року) протягом якого вона підлягала застосуванню. Отже, неведений стороною позивача розрахунок сум, заявлених до стягнення жодним чином належно не підтверджено. Як вбачається зі змісту долучених до матеріалів справи документів, земельну ділянку 6810700000:01:010:0497 віднесено до земель житлової та громадської забудови. Відносно обставин даної справи встановлено та не оспорюється сторонами, що спадкова справа була відкрита не за заявою Відповідача і останній звернувся лише 26 липня 2025 року до нотаріуса із заявою, на підставі якої було видано свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, стороною позивача жодним чином не доведено та не обґрунтовано наведене як обґрунтування заявлених вимог твердження про те, що відповідач протягом заявленого строку (з 01 травня 2022 року по 31 квітня 2025 року) фактично використовує землю комунальної власності для обслуговування своєї нерухомості без оформлення договору оренди та без сплати орендної плати. Натомість, матеріалами справи об`єктивно підтверджується, що відповідач лише після звернення до нотаріуса, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності (що мало місце 26 липня 2025 року) отримав можливість реалізовувати правомочності власника, визначені нормами статей 316, 317 ЦК України. За наслідками судового розгляду даної справи, сторона відповідача констатує, що стороною позивача не жодним чином забезпечено: правильне визначення кола спадкоємців і, як наслідок, такі не залучені до участі у справі як відповідачі,
обгрунтування та доведення дійсного розміру вимог кредитора (про що зазначалось вище); встановлення обсягу спадкового майна та його вартості та визначення, тим самим, меж відповідальності спадкоємців. Враховуючи вищезазначене, вважають, що стороною позивача належним чином не обґрунтовано та не доведено заявлених прокурором вимог про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 361 902,59 грн, як безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,2406 га (6810700000:01:010:0497), а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Представник Шепетівської міської ради Куценко О.О. подала заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що позовні вимоги підтримує та просила їх задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146,3 кв м та нежитлового приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу ВЕХ № 986555 від 20 вересня 2007 року та договору купівлі-продажу ВЕХ № 986554 від 20 вересня 2007 року відповідно. Вказані будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,2406 га з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497 та є комунальною власністю Шепетівської міської територіальної громади.
Однак, з 01 травня 2022 року право власності або користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване ОСОБА_1 не оформив.
Шепетівською міською радою з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2025 року був здійснений розрахунок безпідставно збережених коштів у сумі 361 902,59 грн.
Однак, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він не був власником об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497.
Згідно договорів дарування серії ВРМ №181228 від 19 липня 2011 року та серії ВРМ №181227 від 19 липня 2011 року нежитлове приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м та нежитлову будівлю (складу) загальною площею 146,3 кв м та що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , подарував матері ОСОБА_2 .
З даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20 липня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідоцтва про право на спадщину заповітом серії № 530, № 531, № 532 на вищевказані об`єкти нерухомості та право власності на майно ОСОБА_1 зареєстрував лише 26 липня 2025 року.
Однак, власником нерухомого майна - нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146,3 кв м, та нежитлового приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач є з 19 липня 2023 року а отже, з вказаного періоду використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497, площею 0,2406 га під вказаним нерухомим майном.
Враховуючи, що відповідач є власником нерухомого майна з часу відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_1 , тому зобов`язаний заплатити суму боргу за період з 19 липня 2023 року по 30 квітня 2025 року, яка становить 226 347,57 грн.
Вирішуючи питання правомірності заявленої позовної вимоги суд виходить із такого.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами пункту "в" частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.
У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.
Згідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 липня 2024 року справа № 644/8837/19.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку площею 0,2406 га з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497, без оформлення з її власником Шепетівською міською радою договору оренди землі, тобто без достатньої правової підстави, а тому за рахунок власника цієї земельної ділянки відповідач зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, а відтак ОСОБА_1 зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Враховуючи, що відповідач є власником нерухомого майна нежитлової будівлі (складу) загальною площею 146,3 кв м та нежитлового приміщення (прохідної) площею 180,9 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 липня 2023 року, отже, земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497 площею 0,2406 га використовує з вказаного періоду. Тому, відповідач, як власник нерухомого майна, зобов`язаний заплатити суму боргу за період з 19 липня 2023 року по 30 квітня 2025 року, яка становить 226 347,57 грн.
Вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за період до відкриття спадщини, тобто до дня смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є необгрунтованими та передчасними, оскільки до прийняття спадщини обов`язки померлого не переходять до інших осіб у повному обсязі, а право на стягнення збитків чи неодержаного доходу за життя спадкодавця має вирішуватися в порядку правонаступництва після оформлення спадкових прав.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 5428,50 грн, ціна позову 361902,59 грн, позов задоволено на суму 226347,57 грн, тобто на 62,54%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3394,98 грн судового збору (5428,50/100х62,54%).
Керуючись наведеним та ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шепетівської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810700000:01:010:0497, площею 0,2406 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 226 347 (двісті двадцять шість тисяч триста сорок сім) гривень 57 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 3394 (три тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 98 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач: Шепетівська окружна прокуратура, код в ЄДРПОУ 02911102, місцезнаходження: вул. Сергія Оврашка, 43 м. Шепетівка Хмельницької області;
в інтересах держави в особі Шепетівської міської ради, код в ЄДРПОУ 34175421, місцезнаходження: вул. Соборності, 4, м. Шепетівка Хмельницької області;.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя:
Судове рішення № 138568168, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 23.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 688/2778/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: