Ухвала суду № 138567852, 27.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3997/26

Провадження № 2-п/442/20/2026

УХВАЛА

27 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря Сип`як Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич в залі суду цивільну справу № 442/3997/26 за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 01.07.2026 у справі №442/3997/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 01.07.2026 у справі №442/3997/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заяву мотивує тим, що 01 липня 2026 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області під головуванням судді Нагірної О.Б. було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №442/3997/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказаним рішенням позовні вимоги було задоволено частково: стягнуто на користь Позивача заборгованість у розмірі 17 395,00 грн (з яких: 7 000,00 грн - тіло кредиту, 10 395,00 грн -заборгованість за відсотками), а також судовий збір у розмірі 1 597,44 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 800,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог (в частині стягнення штрафу) судом було відмовлено.

Заявник категорично не погоджується із зазначеним заочним рішенням суду, вважає його ухваленим з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного, всебічного та об?єктивного дослідження дійсних обставин справи та первинних доказів.

Щодо поважності причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, Суд виходив з того, Відповідач в судове засідання не з?явився, не повідомивши причини неявки, про розгляд справи був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи у його відсутності не надходило, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав. Відповідно до ч. 1 Заявник не мав реальної процесуальної можливості з?явитися у судове засідання 01 липня 2026 року, а також вчасно подати відзив на позовну заяву, оскільки не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, дату, час і місце судового розгляду. Відсутність фактичного вручення судових повісток. Копію ухвали про відкриття провадження від 08.06.2026 року та судову повістку-виклик Заявник особисто під розписку не отримував.

Суд першої інстанції під час заочного розгляду підійшов до оцінки доказів формально, задовольнивши вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо відсотків на підставі односторонніх розрахунків Позивача. У разі скасування заочного рішення та переходу до загального розгляду, Заявник має намір надати докази, які повністю спростовують заявлений розмір заборгованості. У мотивувальній частині рішення суд зазначає, що досліджує Договір про надання фінансового кредиту № 20271-06/2024 від 18.06.2024 року, укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до Позивача на підставі договору факторингу N? 24092024 від 24.09.2024 року. Проте в резолютивній частині рішення суд ухвалює: «Стягнути з ОСОБА_1 ... заборгованість за кредитним договором № 21041-01/2025 від 10.01.2025 року у розмірі 17395 гривень….» . Суд стягнув 10 395,00 грн відсотків, які були нараховані первісним кредитором станом на дату відступлення права вимоги (24.09.2024). Проте Позивачем не було надано, деталізованого помісячного витягу з особового рахунку боржника із відображенням щоденного балансу, дати виникнення прострочення та алгоритму нарахування. Як вказано в судовому рішенні, договір укладено 18.06.2024 року під 1,5% на день. Відступлення права вимоги відбулося 24.09.2024 року. Між цими датами минуло рівно 98 днів. Розрахунок договірних відсотків за цей період (за умови, що тіло кредиту 7 000 грн не змінювалось) має становити: 7 000 грн. 98 = 10 290 грн. Позивач заявив, а суд беззастережно стягнув 10 395,00 грн. Різниця в сумі вказує на приховане нарахування додаткових комісій, пені або подвійних відсотків, які Позивач завуалював під виглядом «відсотків за користування». Договір кредиту укладений у червні 2024 року, а отже, на нього поширюються норми Закону України «Про споживче кредитування» (з урахуванням змін щодо обмеження денної процентної ставки та сукупної вартості кредиту для споживача).Нарахування відсотків у розмірі, який значно перевищує розмір самого тіла кредиту (7 000 грн тіла проти 10 395 грн відсотків за короткий проміжок часу), свідчить про включення до договору дискримінаційних та несправедливих умов. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору, які є несправедливими та встановлюють непропорційно велику суму компенсації у разі невиконання зобов?язань, є нікчемними з моменту укладення договору. Також, У матеріалах справи міститься лише внутрішній «лист про перерахування коштів», сформований самим кредитором. Проте Позивач не надав належного документального підтвердження реального руху безготівкових коштів: платіжного доручення з банківською печаткою або виписки з меморіального ордера, які б підтверджували факт успішного зарахування 7 000 грн на конкретний картковий рахунок, що належить саме ОСОБА_1 .

Ухвалою від 15.07.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 27.07.2026.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, просить заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, заочне рішення залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали зазначеної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:1) залишити заяву без задоволення;2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Так, згідно з ч.ч.2,3 ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що заочне рішення у даній справі було ухвалено 01.07.2026, відповідач звернувся із заявою про перегляд заочного рішення (шляхом надсилання поштою) 13.07.2026 суд вважає, що така подана у строк, визначений ч. 3 ст. 284 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.

Щодо неналежного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою від 08.06.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 01.07.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Суд на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , направив копію ухвали про відкриття провадження у справі від 08.06.2026 року та судову повістку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації про відстеження поштового відправлення зазначений лист був направлений відповідачу 08.06.2026 року та вручений йому 15.06.2026 року.

Крім того, зазначена обставина підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду та містить розписку про отримання кореспонденції відповідачем, а саме зазначення прізвища « ОСОБА_2 » та особистий підпис одержувача.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень. Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню лише за сукупності таких умов: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а також якщо докази, на які він посилається у своїй заяві, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про розгляд справи, а наведені ним доводи щодо неповідомлення не відповідають фактичним обставинам справи, підстави для скасування заочного рішення, передбачені ст. 288 ЦПК України, відсутні.

Щодо заперечення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Суд у заочному рішенні не стягнув бехззастережно всю заявлену позивачем суму заборгованості. Навпаки, суд встановив, що після укладення договору факторингу позивач продовжив нарахування процентів за користування кредитом, унаслідок чого заявив до стягнення 12 600 грн процентів та загальну суму заборгованості 29 050 грн. Разом із тим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування процентів після відступлення права вимоги у заявленому позивачем розмірі та відмовив у стягненні таких нарахувань, визначивши до стягнення лише суму процентів, що існувала на момент переходу права вимоги, а саме 10 395 грн.

Посилання відповідача на власний арифметичний розрахунок процентів ґрунтується виключно на його припущеннях щодо порядку їх нарахування та не підтверджується жодними належними і допустимими доказами. Сам по собі факт розбіжності між розрахунком, який здійснив відповідач, та розрахунком, який містився у матеріалах справи, не свідчить про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Крім того, твердження відповідача щодо несправедливості умов кредитного договору, порушення вимог Закону України «Про споживче кредитування» та статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не були підтверджені жодними належними доказами, а фактично зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами та правовою оцінкою доказів. Такі доводи могли бути предметом дослідження під час розгляду справи по суті або під час апеляційного перегляду судового рішення, однак самі по собі не є підставою для скасування заочного рішення в порядку статті 288 ЦПК України.

Також безпідставними є доводи відповідача щодо відсутності доказів перерахування кредитних коштів. Як убачається з матеріалів справи, суд під час ухвалення заочного рішення дослідив надані позивачем докази щодо видачі кредиту та встановлено факт виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредитних коштів. Відповідач не подав жодного нового належного та допустимого доказу, який би спростовував установлені судом обставини або свідчив про ненадання кредитних коштів саме йому.

Посилання відповідача на неправильність розрахунку процентів є безпідставними. Так, заявник стверджує, що за період з 18.06.2024 по 24.09.2024 минуло 98 днів, у зв`язку з чим сума процентів мала б становити 10 290 грн. Проте такий висновок є помилковим, оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися починаючи з 18.06.2024 року, тобто з дня видачі кредиту. За такого способу обчислення зазначений період становить 99 календарних днів, а сума процентів у розмірі 10 395 грн відповідає умовам кредитного договору (7 000 грн ? 1,5 % ? 99 днів = 10 395 грн). Отже, твердження відповідача про нібито приховане нарахування комісій, пені чи подвійних процентів ґрунтується на неправильному визначенні кількості днів нарахування та є необґрунтованим.

Отже, наведені у заяві доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже були предметом дослідження суду при ухваленні заочного рішення, та незгоди заявника з висновками суду. Водночас вони не містять нових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому не відповідають критеріям, визначеним частиною першою статті 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів поважності причин неявки в судові засідання, неподання відзиву та не подано істотних доказів, які б впливали на прийняте рішення.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Керуючись статтями 287, 288, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 01.07.2026 у справі №442/3997/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзалишити без задоволення.

Ухвала не оскаржується.

Суддя: Нагірна О. Б.