Ухвала суду № 138567776, 28.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 337/6700/24 2-п/335/71/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року місто Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьмич Ю.В.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.05.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1801622 від 04.01.2022 року у розмірі 24 000 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривню 40 копійок.

10.07.2026 представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 26.05.2025, яка мотивована тим, що відповідач не був присутній при проголошенні заочного рішення суду та не знав про відкриття даного судового провадження. Хоча процесуальні документи могли були направлені до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» відповідно до вимог процесуального законодавства, відповідач фактично не користувався зазначеним електронним кабінетом, у зв`язку з чим не був обізнаний про відкриття провадження та розгляд справи. Про існування заочного рішення відповідачу стало відомо лише на стадії його примусового виконання. Після ознайомлення з матеріалами справи представник відповідача отримав можливість встановити обставини розгляду справи, зміст заочного рішення та належним чином підготувати заяву про його перегляд. Таким чином, відповідач одразу після того, як фактично дізнався про існування заочного рішення та отримання можливості ознайомитися з матеріалами справи, без невиправданих зволікань реалізував своє право на звернення до суду із цією заявою, а тому просить поновити строк на її подання.

У позовній заяві зазначено, що 04.01.2022 між сторонами укладено договір про споживчий кредит № 1801622 від 04.01.2022 в електронній формі (далі кредитний договір).

Позивач вказує, що за умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 8 000 вісім тисяч) гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.3. Договору, як зазначено у позові, встановлено, що позика надається строком на 30 (тридцять) днів.

Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем.

Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується повідомленням № 1073/11 від 21.11.2024 ТОВ «Платежі Онлайн», яке надає ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.

Згідно п. 1.5.1 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 0.95 (нуль цілих дев`ять десятих) процентів від суми позики, але не менше ніж 50 (п`ятдесят гривень) 00 копійок за перший день користування позикою; 0.95 (нуль цілих дев`ять десятих) процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованість за договором про споживчий кредит № 1801622 від 04.01.2023, остання станом на 20.11.2024 становить 24 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 16 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Доказами, на які посилається відповідач, на виконання ст. 288 ЦПК України, і які мають істотне значення для вирішення справи є вже долучені у матеріали справи кредитний договір, розрахунок.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 352/1950/15- ц (провадження № 61-2973св22) вказувалося, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Твердженням позивача, сторони обумовили строк кредитування тривалістю 30 днів. Таким чином, навіть за умови доведеності факту укладення кредитного договору, розмір заявленої позивачем заборгованості викликає обґрунтовані заперечення, оскільки проценти за користування кредитом могли бути нараховані лише протягом погодженого сторонами строку кредитування - 30 календарних днів.

За таких умов, розрахунок заборгованості: сума кредиту 8 000,00 грн; строк кредитування 30 календарних днів; процентна ставка 0,95 % на день. Нараховані проценти за користування кредитом становлять: 8 000,00 грн * 0,95 % * 30 днів = 2 280,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості (тіло кредиту та проценти за 30 днів користування кредитом) становить 10 280,00 грн.

Отже, заявлені позивачем до стягнення проценти у сумі 16 000 грн. майже у сім разів перевищують суму процентів, що підлягали нарахуванню протягом погодженого сторонами строку кредитування (2 280 грн.), що свідчить про необхідність перевірки правильності здійсненого позивачем розрахунку.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Навіть якщо суд дійде висновку про можливість нарахування процентів у розмірі, передбаченому договором, їх сума повинна бути співмірною умовам договору та принципам цивільного законодавства. Нарахування 16 000,00 грн процентів за кредитом у сумі 8 000,00 грн за договором, укладеним строком на 30 днів, свідчить про очевидну непропорційність заявлених вимог.

Таким чином, відповідач не був обізнаний про розгляд даної справи, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати відзив, надати свої докази та заперечення, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені ЦПК України. Наведені у цій заяві доводи та докази мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки свідчать про необхідність перевірки як правових підстав заявлених позовних вимог, так і правильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості. Їх дослідження під час розгляду справи за участю сторін може призвести до ухвалення судом іншого рішення у справі.

Посилаючись на викладене, представник відповідача просить поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.05.2025 та скасувати його.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, представник відповідача подав заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за відсутності відповідача та його представника.

Згідно з ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності сторін.

Дослідивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що обставини, викладені у заяві про перегляд заочного рішення та наведені представником відповідача, мають істотне значення для вирішення справи, крім того, встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, тому є підстави для скасування заочного рішення суду, та, враховуючи зміст позовних вимог, призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження.

Крім того, оскільки у суду відсутні відомості про те, що відповідач отримував копію заочного рішення від 26.05.2025 у день його проголошення, тому суд, з урахуванням приведених вище положень ЦПК України, вважає можливим поновити пропущений строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 284, 287, 288, 258, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26 травня 2025 року.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Заочне рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити справу до розгляду в судове засідання на 10 годину 00 хвилин 29 вересня 2026 року в приміщенні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня вручення даної ухвали, роз`яснивши, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, із одночасним надісланням копії відзиву та доданих до нього документів позивачеві. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача 5 днів з дня отримання відзиву, роз`яснивши, що відповідь на відзив має відповідати вимогам частини третьої п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.

Встановити відповідачу строк для подання заперечення щодо наведених у відповіді позивача на відзив 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, роз`яснивши, що заперечення має відповідати вимогам частини третьої п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/gromadyanam/csz/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В.Геєць