Рішення № 138567512, 29.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2357/26

Єдиний унікальний № 742/3144/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

Представник ТОВ «Юніт-Капітал» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10269449 від 20.03.2025 р., укладеним між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем, в розмірі 14 754,30грн, сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 20.03.2025 р. між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10269449, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 8 500,00 грн, строком кредитування до 15.03.2026р., які були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

17.10.2025 р. між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №17102025-МК, за умовами якого право вимоги до відповідача перейшло до останнього.

Посилаючись на те, що відповідач зобов`язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 14 754,30грн, що складається з тіла кредиту та відсотків за користування коштами, у зв`язку з чим і подано позов про стягнення даної заборгованості та судових витрат.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

20.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс кредит» шляхом підписання одноразовим ідентифікатором 45254 укладено договір кредитної лінії №00-10269449. За умовами договору клієнту надано кредит у розмірі 8 500,00 грн, базова відсоткова ставка 0,94% від суми кредиту, строком кредитування 360 днів, тобто до 15.03.2026 року. Кошти перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 9-21).

ОСОБА_1 20.03.2025 р. за допомогою одноразового ідентифікатора 57084 підписав паспорт споживчого кредиті /а.с.27-28/.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується надіслання 20.03.2025 р. на номер телефону ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора 45254 /а.с.29/.

20.03.2025 р. на платіжну карту № НОМЕР_1 ТОВ «Макс кредит» були перераховані кошти у розмірі 8 500, 00 грн, що вбачається з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ОСОБА_1 згідно договору №00-10269449 /а.с.30-33/.

Згідно листа наданого АТ КБ «Приват Банк» вбачається перерахування коштів у період з 20.03.2025-25.03.2025 у розмірі 8 500,00 грн на карту № НОМЕР_2 , що була відкрита банком ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 17.10.2025 р., наданого ТОВ «Макс кредит», за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором №00-10269449 від 20.03.2025 р. у розмірі 18 154,30 грн, яка складається з тіла кредиту 8 500,00 грн, процентів 4 554,30 грн, комісії 1 700,00 грн та штраф 3 400,00 грн /а.с. 51 та зв./.

17.10.2025 року між ТОВ «Макс кредит» таТОВ «Юніт-Капітал» укладений договір факторингу №17102025-МК, за умовами якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Юніт-Капітал» /а.с.43-45/.

Відповідно до реєстру боржників від 17.10.2025 року до Договору факторингу №17102025-МК, до ТОВ «Юніт-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі - 18 154,30 грн /а.с. 46-47/.

Згідно виписки з особового рахунку за договором №00-10269449 від 20.03.2025 р., станом на 15.03.2026 р. заборгованість відповідача становить 18 154,30 грн, яка складається з тіла кредиту 10 200,00 грн, процентів 4 554,30 грн, штраф 3 400,00 грн /а.с. 52/.

V. Оцінка Суду.

Судом установлено, що 20.03.2025 р. ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 уклали електронний договір №00-10269449 шляхом підписання його відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором 45254, що узгоджується із вимогами ст.ст.6,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 8 500,00 грн шляхом перерахунку на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 . Враховуючи, що кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором і надав відповідачу кредитні кошти згідно їх умов, а відповідач зобов`язувався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 17.10.2025 р. заборгованість ОСОБА_1 становить 18 154,30 грн, яка складається з тіла кредиту 8 500 грн, процентів 4 554,30 грн, комісії 1 700,00 грн та штраф 3 400,00 грн.

Разом із тим, позивач, реалізуючи належне йому право на визначення обсягу та меж судового захисту, звернувся до суду з вимогою про стягнення меншої суми заборгованості 14 754,30 грн (тіло, відсотки та комісія, передбачена умовами договору), що свідчить про добровільне зменшення кредитором обсягу майнових вимог до відповідача, у тому числі шляхом не включення частини нарахованого штрафу у сумі 3 400,00 грн.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтями 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та не вправі виходити за їх межі. Тому, незалежно від загального розміру розрахованої заборгованості, предметом судового розгляду у даній справі є саме сума 14 754,30 грн, що складається з тіла, відсотків та комісії, заявлена позивачем до стягнення.

Таке обмеження позовних вимог не суперечить закону, не порушує прав відповідача та фактично спрямоване на зменшення обсягу його грошового зобов`язання, а тому приймається судом до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

Судом встановлено, що за договором факторингу №17102025-МК до ТОВ «Юніт-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 . На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі Реєстру боржників до вказаного договору та Реєстр боржників.

Договір факторингу ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором про надання коштів.

Враховуючи, що відповідач отримав кошти за договором кредитної лінії №00-10269449від 20.03.2025 р., проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Юніт-Капітал» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків у загальному розмір 13 054,30 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1 700,00 грн. є безпідставними, оскільки в кредитному договорі не зазначило та не надано докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог та наданого розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 13 054,30 грн(заборгованість за тілом кредиту та відсотками). У частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією позовна заява задоволенню не підлягає.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (88,5%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 356,22 грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133, ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

На підтвердження понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем подано договір № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 р., додаткову угоду до нього №25771393700 від 21.01.2026, протокол погодження вартості послуг до договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2026 вартість яких становить у загальному розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, суд звертає увагу, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, яка полягала у складенні шаблонної позовної заяв, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді першої інстанції, в розмірі 7 000 грн. є завищеними.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір до 3 000 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,247,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10269449 від 20.03.2025 р. у розмірі 13 054 (тринадцять тисяч п`ятдесят чотири) грн 30 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» судові витрати у розмірі 2 356 (дві тисячі триста п`ятдесят шість) грн 22 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.Г.Павлов