Рішення № 138567502, 28.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2-др/741/6/26

Єдиний унікальний номер 741/2220/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 липня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Шабатин Наталії Анатоліївни про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 10 липня 2026 року у справі № 741/2220/25 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором № 19.10.2023-100002303 від 23.10.2023 у розмірі 18196 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто шість) гривень 67 копійок, з яких: 9236,91 гривень 00 копійок заборгованості за основним боргом, 8959,76 гривень 00 копійок заборгованості за процентами; стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

17 липня 2026 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Шабатин Н.А. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслала до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, у якій просила поновити строк на подання до суду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку вказала, що у позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, який складає 8662,40 грн та складається із 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на правову допомогу. Рішення суду сторона позивача отримала через підсистему «Електронний суд» 14 липня 2026 року. У зв`язку з цим представник позивача вважає, що строк на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення пропущений з поважних причин. Також представником позивача в позовній заяві було заявлено, що відповідні документи на підтвердження судових витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом.

Ухвалою судді від 20 липня 2026 року прийнято до провадження заяву представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Шабатин Н.А. про ухвалення додаткового судового рішення та призначено її до судового розгляду на 28 липня 2026 року без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд уважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши письмові докази, робить нижченаведений висновок.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи відносяться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві ТОВ «Споживчий центр» наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат та зроблено заяву, що докази про розмір витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви додано: 1) копію договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ, укладеного 01 квітня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас»; 2) копію додаткової угоди № 6 до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року, датованої 31 грудня 2025 року; 3) копію звіту про виконану роботу відповідно до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року, датованого 15 липня 2026 року; 4) копію платіжної інструкції № СЦ00125424 від 16 липня 2026 року про сплату ТОВ «Споживчий центр» на користь АО «Лекс Верітас» грошової суми в розмірі 6000 грн в рахунок оплати за надання правничої допомоги згідно дод. угоди № 1 до договору № 01/25-СЦ від 01.04.2025 за позовом до ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. ст. 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited проти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Так, відповідач не клопотав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат.

Позивачем доведено співмірність заявлених витрат на правову допомогу, надано детальний розрахунок наданих послуг. На думку суду, заявлений розмір витрат не суперечить складності справи та часу, витраченому на надання послуг. Отже, суд робить висновок про необхідність покладення на відповідача обов`язку компенсувати позивачу судові витрати на правову допомогу в розмірі, пропорційному задоволеній частині позовних вимог (100%), у сумі 6000 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 247, 260, 261, 270, 354 ЦПК України України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Шабатин Наталії Анатоліївни про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Дане додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення суду в справі № 741/1076/25.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст додаткового рішення складено 28 липня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА