Рішення № 138567429, 28.07.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/628/26

Єдиний унікальний №733/971/26

Рішення

Іменем України

28 липня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді - Вовченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Ічнянського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 03.10.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір №03.10.2025-100002486 від 03.10.2025 року, зобов`язання за яким останній належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 17.06.2026 року становить 23 440,00 грн., що складається з: 8 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 440,00 грн. - заборгованість по процентах, 720,00 грн. - додаткова комісія та 7 280,00 грн. - відсотки по ст. 625 ЦК України, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь разом з судовими витратами.

Ухвалою судді від 25.06.2026 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Жодна із сторін клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла.

10 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Сакун І.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 800 грн, вказуючи на те, що відповідач є військовослужбовцем і призваний на військову службу, починаючи з 11 листопада 2024 року несе службу у Збройних Силах України по сьогоднішній день. Тобто, на момент укладення кредитного договору 03.10.2025 року ОСОБА_1 був військовослужбовцем, про що він повідомляв позивача. А тому на відповідача, як на військовослужбовця, поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову. Згідно п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за

договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Крім того, на виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 на користь позивача було сплачено 02.11.2025 року - 1000 грн., 06.11.2025 року - 2680 грн., 05.12.2025 року - 3440 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 7120 грн. Однак ТОВ «Споживчий центр»безпідставно зарахував їх у погашення відсотків, котрі були нараховані неправомірно. Враховуючи те, що тіло кредиту становить 8000,00 грн., то відповідно для повного виконання зобов`язання відповідач повинен доплатити позивачу тіло кредиту в розмірі 880,00 грн. Що стосується додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 720,00 грн., такі вимоги є також безпідставними і такими, що не підтверджені фактом наданих послуг. Будь-яких послуг відповідач не отримував, докази отримання теж відсутні. На підставі викладеного, вважає, що позов є необґрунтованим, а тому відсутні підстави для його повного задоволення. Витрати, які відповідач, очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складаються із витрат на правничу допомогу адвоката, які будуть становити 10 000,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 03.10.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 03.10.2025-100002486 (а.с. 18-24).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про видачу коштів від 03.10.2025 року, на строк, вказаний в заявці на картковий рахунок споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов кредитного договору № 03.10.2025-100002486 від 03.10.2025 року.

Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

Дата надання/видачі кредиту 03.10.2025;

Сума Кредиту: 8 000 грн. 00 коп.

Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання

Дата повернення (виплати) кредиту 07.05.2026;

Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 720,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п. 3.1 Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором).

Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для

задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60ХХ-ХХХХ-6549.

Виходячи з положень п. 4.3 Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісій - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову 12.06.2026 року, утворилась заборгованість у розмірі 23 440,00 грн., що складається з: 8 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 7440,00 грн. заборгованість по процентах, 720,00 грн. комісії та 7280,00 грн. неустойки, відповідно до ст.625 ЦК України (а.с. 26-28).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Варто зазначити, що Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих

послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.

ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 03.10.2025 року підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8 000 грн., а отже, акцептовано умови Договору.

Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом -

одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Що стосується стягнення з відповідача відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України в сумі 7 280,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином з відповідача не підлягають стягненню відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України в сумі 7 280,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача комісії 720, 00 грн. то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав

споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.

Як вбачається з наданих представником відповідача документів, а саме: довідки військової частини НОМЕР_2 від 09.07.2026 року та Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.11.2024 року ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу з 11.11.2024 року по теперішній час.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи (ТОВ «споживчий центр») під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом). Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів у розмірі 7440 грн., за кредитним договором № 03.10.2025-100002486 від 03 жовтня 2025 року, задоволенню не підлягають.

Також з позовної заяви вбачається, що на виконання умов кредитного договору, відповідачем на користь позивача було сплачено 1000 грн. - 02.11.2025 року, 2680 грн. - 06.11.2025 року, 3440 грн. - 05.12.2025 року. Загальна сума сплачених коштів 7120 грн.

Враховуючи те, що тіло кредиту становить 8000,00 грн., то відповідно для повного виконання зобов`язання відповідач повинен доплатити позивачу тіло кредиту в розмірі 880,00

грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, на суму 880 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховуючи ст. 141 ЦПК України вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 99,84 грн. пропорційно до розміру суми задоволених позовних вимог, які задоволено в розмірі 3,75 % від суми заявлених позовних вимог.

Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі у розмірі 120,18 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Відтак, для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.

Позивач зазначає, що докази понесення судових витрат на оплату правничої допомоги у відповідності до ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України будуть надані ним протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Сакун І.В. просить стягнути на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження витрат надала Договір про надання правничсої допомоги від 06.07.226 року, додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги відж 06.07.2026 року з назвою послуги, наданої адвокатом, Акт здачі-приймання наданих послуг від 10.07.2026 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатсмькою діяльністю, копія ордера.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями , визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд вважає ,що на користь відповідача з позивача необхідно стягнути 3 000,00 грн., що буде достатнім.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 612, 1050 ЦК України, ст. 258 - 260 , 263 - 265, 280, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ТОВ «Споживчий кредит» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), мешканця АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 03.10.2025-100002486 від 03.10.2025 року у розмірі 880 грн. та судовий збір в сумі 99,84 грн., а всього 979 (дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 84 коп.

Стягнути з ТОВ "Споживчий центр" (код за ЄДРПОУ: 37356833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 28 липня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко