Рішення № 138567178, 28.07.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1873/25

Провадження № 2/515/228/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Олійника К. І.,

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (далі ПрАТ «СК «ЕТАЛОН») звернулось до Татарбунарського районного суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» обґрунтовано тим, що постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 лютого 2023 року (справа № 515/120/23) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. У справі № 515/120/23 судом встановлено, що 09.01.2023 о 18 год. 00 хв. на автодорозі М-05 Роздільнянського району Одеської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим причепом - платформою марки «КНОТТ 96А», реєстраційний номерАО1686XF, перед виїздом не перевірив технічний стан транспортного засобу та буксував причіп з технічно несправним зчіпним пристроєм для буксування, внаслідок чого останній відірвався від транспортного засобу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номерВІ2557НІ, що належить ТОВ «Техніка-2018» та перебуває у володінні ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. п. 2.3 «б», 23.1. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, обставини, зазначені у адміністративному протоколі не заперечив.

Між ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу автомобіля марки «MercedesBenz E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 (поліс № ЕР-210477660, строк дії полісу з 10.08.2022 по 09.08.2023).

ТОВ «Техніка-2018», якій належить транспортний засіб марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який постраждав у вищезгаданому ДТП, звернулось до страховика (ПрАТ «СК «ЕТАЛОН») із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно із страховим актом ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» № 235/01/50/2023/1 від 11 вересня 2023 року, сума виплаченого страхового відшкодування ТОВ «Техніка-2018» склала 156 800,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 3086 від 11.09.2023, № 3162 від 14.09.2023, №3572 від 17.10.2023, № 3594 від 18.10.2023, № 3648 від 24.10.2023, № 3777 від 03.11.2023, № 3791 від 06.11.2023, № 3830 від 08.11.2023, № 3844 від 09.11.2023, № 3864 від 10.11.2023, № 3886 від 13.11.2023.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування у сумі 156 800,00 грн, та понесені судові витрати.

Рух справи

27 листопада 2025 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.

04 грудня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви та роз`яснено спосіб їх усунення.

09 грудня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

20 січня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що не заперечує щодо задоволення майнових вимог ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», однак у розмірі 108 101,38 грн, посилаючись на те, що страхова компанія здійснила завищену страхову виплату, так як не врахувала знос транспортного засобу, безпідставно нарахувала ПДВ та франшизу.

Разом з цим, ОСОБА_3 має інвалідність другої групи, тому, просить звільнити його від сплати судового збору, а також просить відмовити у стягненні з нього витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн посилаючись на неспівмірність таких витрат.

У судовому засіданні ОСОБА_3 надав ідентичні пояснення.

Представник ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», адвокат Горбенко К. О., у письмових пояснення зауважив, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу становила 172 252,58 грн. З урахуванням ліміту, встановленого в полісі №ЕР-210477660 (160 000,00 грн) та враховуючи франшизу (3200,00 грн), сума, що підлягає стягненню, становить 156 800,00 грн. Разом з цим, адвокатом Горбенком К. О. надано до суду докази надання правничої допомоги (детальний опис робіт, акт про надані послуги).

Представник ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», адвокат Горбенко К. О., не приймав участі у судових засіданнях.

У зв`язку з тим, що розгляд справи 28 липня 2026 року відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 лютого 2023 року (справа № 515/120/23) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.6).

Під час розгляду справи № 515/120/23 місцевим судом встановлено, що 09 січня 2023 року об 18:00 год, на автодорозі М-05 Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим причепом - платформою марки «КНОТТ 96А», реєстраційний номерАО1686XF, перед виїздом не перевірив технічний стан транспортного засобу та буксував причіп з технічно несправним зчіпним пристроєм для буксування, внаслідок чого останній відірвався від транспортного засобу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Техніка-2018» та перебуває у володінні ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. п. 2.3 «б», 23.1. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, обставини, зазначені у адміністративному протоколі не заперечив.

09 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу марки «MercedesBenz» E220 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 (поліс № ЕР/210477660). Строк дії полісу № ЕР/210477660 - з 10.08.2023 по 09.08.2023. Страхову сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн. Франшиза 3 000,00 грн (а.с.18)).

Відповідно до відповіді НПУ № 3023010461621291, учасниками ДТП, яке мало місце 09 січня 2023 року є: 1-й учасник ДТП - транспортний засіб марки «Mercedes-Benz E220 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_1 застрахований у страхова компанія «Еталон»; 2-й учасник ДТП - транспортний засіб марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ТОВ «Техніка-2018», водій ОСОБА_2 , застрахований у страховій компанії ПрАТ «СК «ПРОВІДНА»; 3-й учасник ДТП - напівпричіп «КНОТТ 96А», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 . Винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , який порушив п.2.3.б ПДР України (а.с.8-10).

06 березня 2023 року до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» від ТОВ «Техніка-2018» надійшла заява про виплату страхового відшкодування (а.с.11).

Згідно страхового акту ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» №235/01/50/2023/1 від 11 вересня 2023 року, сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_1 становить 156 800,00 грн, які було перераховано ТОВ «Техніка-2018» (платіжні інструкції № 3086 від 11.09.2023, № 3162 від 14.09.2023, №3572 від 17.10.2023, № 3594 від 18.10.2023, № 3648 від 24.10.2023, № 3777 від 03.11.2023, № 3791 від 06.11.2023, № 3830 від 08.11.2023, № 3844 від 09.11.2023, № 3864 від 10.11.2023, № 3886 від 13.11.2023 (а.с.14, 20-25)).

Згідно ремонтної калькуляції № 235/01/50 від 29.03.2023 вартість ремонту транспортного засобу марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після вирахувань (вирахування зношення запчастин, ПДВ) становить 175 494,26 грн. (а.с. 12-13).

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За загальним правилом, передбаченим статтею 1166 ЦК України, шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченою відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі Закон № 1961-IV, який був чинний на момент ДТП та здійснення страхового відшкодування).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.2 статті 36.2 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик i потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування i не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Закону № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

За правилами підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подавати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Отже, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Таким чином, потерпілий має право вимоги до страховика в договірному зобов`язанні згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Страховик здійснює виплати відповідно до умов договору, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде визнана страховим випадком, виключно в межах страхової суми.

У цій справі ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» порушує питання про стягнення з відповідача у порядку регресу грошових коштів, які були виплачені ним як відшкодування матеріальної шкоди.

Під час розгляду справи судом встанолено, що відповідач керував автомобілем марки «Mercedes-Benz E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим причепом - платформою марки «КНОТТ 96А», реєстраційний номерАО1686XF, перед виїздом не перевірив технічний стан транспортного засобу та буксував причіп з технічно несправним зчіпним пристроєм для буксування, внаслідок чого останній відірвався від транспортного засобу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Техніка-2018» та перебуває у володінні ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з вини відповідача, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», яке здійснило виплату страхового відшкодування ТОВ «Техніка-2018» у розмірі 156 800,00 грн (у межах ліміту страхового відшкодування).

За вказаних обставин ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» відповідно до положень статті 38 Закону № 1961-IV набуло права зворотної вимоги до відповідача у межах суми страхового відшкодування.

Доводи відповідача про те, що страхова компанія здійснила завищену страхову виплату, так як не врахувала знос транспортного засобу, нарахувала ПДВ та франшизу є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Висновки за результатами розгляду справи

З огляду на обставини справи цієї справи, суд дійшов висновку, що ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» відповідно до положень п.п. 38.1.1 п.38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набуло права зворотної вимоги до відповідача у межах суми страхового відшкодування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 156 800,00 грн.

Розподіл судових витрат

Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних, то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн судового збору за подання позовної заяви до суду, однак останній має інвалідність ІІ групи, а тому, відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору.

За вказаних обставин, згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір має бути компенсовано за рахунок держави.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 703/686/15-ц, від 31 травня 2017 року у справі № 6-3077цс16 та у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 726/490/21.

Разом з цим, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: договір про надання правової допомоги № б/н від 15.11.2023 року, укладений між АО «Аспект» та ПрАТ «СК «ЕТАЛОН».

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є диференційованою та залежить від суми позову та складає фіксований гонорар: а) до 10000 грн. суми позову 6000 грн.; б) від 10000 до 19999 грн. суми позову - 8000 грн.; в) від 20000 до 39999 грн. суми позову 10000 грн.; г) від 40000 до 69999 грн. суми позову 18000 грн.; д) 70000 грн та більше суми позову - 20000 грн.

У клопотанні про стягнення (розподіл) судових витрат, представник ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» вказав, що у вартість послуг з надання правничої допомоги в суді першої інстанції включається: надання консультацій 1 год, підготовка та подання позову 4 год, підготовка та подання відповіді на відзив 2 год, участь в судових засіданнях без обмежень.

Згідно детального опису робіт, наданого адвокатом Горбенком К. О. у межах надання професійної правничої допомоги ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» у справі № 515/1873/25, останнім виконано наступні роботи:

- аналіз матеріалів страхового випадку, документів щодо виплати страхового відшкодування, правових підстав регресної вимоги, формування правової позиції 1,5 години;

- підготовка та складення позовної заяви до Татарбунарського районного суду Одеської області з додатками 3,0 години;

- формування та систематизація доказової бази (договір страхування, страховий акт, платіжні документи, документи компетентних органів) 1,0 година;

- підготовка процесуальних документів та подання позовної заяви до суду 0,5 години;

- аналіз клопотання Відповідача від 19.01.2026 року та підготовка письмових пояснень/заяви щодо розподілу судових витрат 2,0 години;

- процесуальний супровід справи, комунікація з клієнтом, моніторинг руху справи, підготовка до судового розгляду 2,0 години.

Загальний обсяг витраченого часу: 10 (десять) годин.

Відповідно до акту про надані послуги, у межах зазначеної справи адвокатом здійснено наступні дії:

- аналіз матеріалів страхового випадку та правових підстав регресної вимоги;

- формування правової позиції;

- ??підготовка та подання позовної заяви з додатками;

- ??формування та систематизація доказової бази;

- ??підготовка процесуальних документів;

- ??аналіз клопотань Відповідача та підготовка письмових пояснень;

- ??процесуальний супровід справи.

Вартість наданої професійної правничої допомоги у суді першої інстанції за цією справою становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, що відповідає фіксованому гонорару, визначеному пунктом 5.3 Договору про надання професійної правничої допомоги від 15.11.2023.

Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та висновки за результатами розгляду клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

У письмових поясненнях, відповідач посилався на неспівмірність витрат на правничу допомогу зі складністю справи.

За правилами частин першої, другої статті 141 ЦПК України судові витрати та витрати, пов`язані з розглядом справи (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу), покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є:договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

Чинне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази щодо надання правової допомоги.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що така послуга, як «процесуальний супровід справи, комунікація з клієнтом, моніторинг руху справи, підготовка до судового розгляду», неможливо розцінити як надання професійної правничої допомоги у справі, що була надана клієнту, оскільки не містить детальної інформації наданих послуг.

Разом з цим, виокремлення адвокатом «аналіз матеріалів страхового випадку та правових підстав регресної вимоги/формування правової позиції/??підготовка процесуальних документів та подання позовної заяви з додатками/??формування та систематизація доказової бази», як самостійного виду адвокатської послуги, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовка процесуальних документів та подання позовної заяви до суду», тому має бути виключено, як окремі самостійні дії, із загальної вартості наданих послуг правничої допомоги

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тому, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Аналізуючи позовну заяву, заяви адвоката Горбенка К. О. від 30 січня та 03 березня 2026 року на предмет складності, обсягу та часу, витраченого для їх складання, обсяг виконаних робіт, приймаючи до уваги той факт, що адвокат Горбенко К. О. особисто не приймав участі у судових засіданнях, на відміну відповідіча, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу у суді першої інстанції є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

До такого висновку суд доходить, виходячи з таких підстав.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За результатами розгляду справи заявлені майнові вимоги задоволено повністю.

Разом з цим, взявши до уваги доводи (заперечення) відповідача щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, врахувавши, що відповідач має інвалідність ІІ групи, зважаючи на складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), а також критерію розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде зменшення розміру витрат стягувача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у місцевому суді, до 5 000,00 грн від попередньо заявленої суми, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 156 800,00 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот) грн.

Компенсувати приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ЕТАЛОН» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН», код ЄДРПОУ: 20080515, місцезнаходження: 03067, вулиця Гарматна, 8, прим.6 місто Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя К. І. Олійник

Повний текст судового рішення виготовлено 29 липня 2026 року