Рішення № 138566878, 28.07.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 28.07.2026

Справа № 501/476/26

2/501/1264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»

до

відповідача ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі позивач) через систему «Електронний суд» 06.02.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 9 174,84 грн., інфляційні нарахування у розмірі 927,32 грн. та 3% річних у розмірі 232,72 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за фактом споживання електроенергії.

Позивач постачав електричну енергію на об`єкт побутового споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Для проведення розрахунків ТОВ «ООЕК» на ім`я побутового споживача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким за період з листопада 2022 по серпень 2024 спожито 3424 кВт.год. електричної енергії на суму 9171,84 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості спожитої електричної енергії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач 20.04.2026 надав до суду заяву про належне сповіщення, в якій заявник вказує, що у відділенні «УКРПОШТА» нею отримано конверт з відмітками та маркуванням, відправник Чорноморський міський суд Одеської області, у якому смислове навантаження конверта визначити неможливо (а.с.37).

Також, відповідач 20.04.2026 надав до суду заяву про надання документів, що підтверджують процесуальний статус, в якому заявник просить повідомити про (а.с.35-36):

- наявність чи відсутність присвоєного їй процесуального статусу та у разі присвоєного процесуального статусу надати пред`явлення доказу позивача про порушення нею закону (норми права), які спричинили порушення його прав, свобод та інтересів;

- повідомити про причини та підстави наданого їй процесуального статусу;

- надати допустимі достовірні докази, які лягли в основу надання процесуального статусу;

- надати документи, які підтверджують юридичну значущі процесуальні дії позивача, встановлені чинним законодавством та у випадку відсутності документів і присвоєння процесуального статусу, повідомити про причини їх відсутності, тощо.

Відповідач також вказує в заяві, що відсутність у неї позовної заяви та доданих до неї документів, у тому числі про дотримання обов`язкового досудового (претензійного) врегулювання спору, вказує на подання позивачем заяви без дотримання вимог, встановлених ст.ст.2, 12, 16, 177, 185 ЦПК України, та на відмову суду сприяти у реалізації прав відповідача, тощо.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу від 09.02.2026 цивільну справу розподілено судді Петрюченко М.І. (а.с.29).

Ухвалою судді від 05.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.32-33).

Ухвалою суду від 17.06.2026клопотання ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення (а.с.45-46).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що між ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за фактом споживання електроенергії.

Позивач постачав електричну енергію на об`єкт побутового споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Для проведення розрахунків ТОВ «ООЕК» на ім`я побутового споживача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким за період з листопада 2022 по серпень 2024 було спожито 3424 кВт.год. електричної енергії на суму 9171,84 грн.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.633 Цивільного кодексу України публічним договором є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться; умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім споживачів пільгових категорій.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, серед інших, послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

На підставі ч.1 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно абз.5 п.13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно з п.5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів та дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбачених договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Вартість спожитої споживачем електричної енергії за відповідні розрахункові періоди розраховується на підставі отриманих від оператора системи розподілу даних комерційного обліку щодо обсягів спожитої електричної енергії та зазначається в рахунках.

Пунктом 5.12 Договору передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

Судом встановлено, що між ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за фактом споживання електроенергії.

Позивач постачав електричну енергію на об`єкт побутового споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Для проведення розрахунків ТОВ «ООЕК» на ім`я побутового споживача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким за період з листопада 2022 по серпень 2024 було спожито 3424 кВт.год. електричної енергії на суму 9171,84 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості спожитої електричної енергії, вимоги позову є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, слід зазначити таке.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Відтак, ураховуючи положення ч.2 ст.25 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Відповідачка не виконувала вищевказані грошові зобов`язання, а тому відповідно до ст.625 ЦК України з відповідачки підлягає стягненню інфляційні нарахування у розмірі 927,32 грн. та 3% річних у розмірі 232,72 грн.

Враховуючи, наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі ТОВ «ООЕК» до Іллічівського міського суду Одеської області заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних втрат та трьох відсотків річних по справі № 501/34606/25 було сплачено судовий збір в розмірі 302,80 грн. (а.с.16).

Відповідно до ухвали Іллічівського міського суду Одеської області у видачі судового наказу відмовлено, судовий збір не повертався.

Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

За подачу до суду позовної заяви майнового характеру на підставі п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», необхідно сплатити - 1,5 % відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 028,00 грн.

ТОВ «ООЕК» зареєстроване у підсистемі «Електронний суд», в зв`язку з чим користується гарантованим правом ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» на зниження суми судового збору при подання процесуальних документів через вказану систему, а саме: застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже судовий збір за подання позовної заяви про стягнення заборгованості складає: 3028,00 грн. - 0,8% = 2 422,40 грн.,

Згідно ч.2 ст.164 ЦПК України та п.1.ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2119,60 грн. про що свідчить платіжна інструкція від 17.06.2026 (а.с.1).

Отже, у зв`язку з тим, що позов задоволено на користь позивача, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12-13,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 509, 553, 554, 559, 598, 611, 612, 628, 629, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційні нарахування та 3 % річних - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДПРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 9 174,84 грн., інфляційні нарахування у розмірі 927,32 грн. та 3% річних у розмірі 232,72 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко