Ухвала суду № 138566466, 14.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35665/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024000000000335,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 23.06.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 13 128 Gb голубого кольору, в прозорому силіконовому чохлі, S/N НОМЕР_1 , IMEI 1 - НОМЕР_2 , IMEI 2 - НОМЕР_3 , без SIM карти, який на момент проведення слідчої дії перебував у володінні ОСОБА_5 .

В обґрунтування доводів та вимог клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000335 від 29.02.2024 за підозрою ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 354 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 362 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

В ході досудового розслідування встановлено, крім іншого, встановлено, що службовими особами Державного підприємства «Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр» (ідентифікаційний код юридичної особи 00994207) (далі - ДП «ЛІАЦ») налагоджено схему привласнення бюджетних грошових коштів, шляхом нарахування заробітної плати фізичним особам, які були оформлені працівниками ДП «ЛІАЦ», проте фактично будь-яких робіт не виконували. В подальшому, грошові кошти у вигляді заробітної плати нараховувалися на банківські рахунки, обготівковувалися та розподілялися між учасниками злочинної групи.

Так, установлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи генеральний директором ДП «ЛІАЦ», організував злочинний механізм фіктивного працевлаштування на підприємство ряду осіб з метою заволодіння коштами ДП «ЛІАЦ» у вигляді нарахованої заробітної плати таким працівникам. Останній підписував накази щодо прийняття на роботу, переведення на інші посади, для укриття фіктивного працевлаштування впровадив зазначеним працівникам дистанційну форму роботи. Окрім цього ОСОБА_10 здійснював підписання наказів щодо преміювання фіктивно працевлаштованих працівників у розмірі 200 % від окладу. З метою досягнення злочинної мети, ОСОБА_10 , до вчинення вказаних протиправних дій залучив:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (колишній начальник юридичного відділу, 1-й заступник генерального директора), яка в свою чергу здійснювала допомогу у фіктивному працевлаштуванні довірених працівників, комунікацію з бухгалтерським відділом через ОСОБА_12 , яка є її рідною сестрою. Також ОСОБА_11 залучила до вчинення вказаного кримінального правопорушення свого чоловіка - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який згідно злочинного задуму здійснював зняття коштів у банкоматах з карток окремих фіктивного працевлаштованих працівників ДП «ЛІАЦ».

Крім цього, до вчинення описаних протиправних дій були залучені:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , колишній, заступник головного бухгалтера з фінансових питань та заробітної плати служби бухгалтерського обліку та звітності, в подальшому головний бухгалтер

ДП «ЛІАЦ», яка забезпечувала підписання табелів робочого часу та фактичне нарахування заробітної плати окермі інших, фіктивно працевлаштованим працівникам ДП «ЛІАЦ»;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 колишній начальник відділу кадрів ДП «ЛІАЦ», яка забезпечувала документальне оформлення при працевлаштуванні фіктивних працівників, а також затверджувала табелі робочого часу, серед інших, для фіктивно працевлаштованих працівників.

Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами встановлено, що вказаними «фіктивними» працівниками, являлися:

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - інженер 1 категорії відділу організаційного забезпечення;

- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - провідний юрисконсульт відділу договірної та претензійної роботи управління юридичного забезпечення;

- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - заступник начальника відділу аналізу ринку деревини управління аналітики у лісовій галузі;

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - інженер І категорії відділу технічної та консультативної підтримки супутніх програмних продуктів управління системи моніторингу та підтримки супутніх програмних продуктів;

- ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - інженер І категорії відділу систем моніторингу управління систем моніторингу та підтримки супутніх програмних продуктів;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - інженер І категорії відділу систем моніторингу управління систем моніторингу та підтримки супутніх програмних продуктів;

- ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - провідний юрисконсульт відділу договірної та претензійної роботи управління юридичного забезпечення;

- ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 - інженер І категорії відділу технічної та консультативної підтримки супутніх програмних продуктів управління системи моніторингу та підтримки супутніх програмних продуктів;

- ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 - заступник начальника відділу інноваційного розвитку управління інновацій та технічної підтримки

Вказане підтверджується проведеними службовими розслідуваннями ДП «ЛІАЦ» та аудитом внутрішньої діяльності ДП «ЛІАЦ» проведеним Держліагентством.

Таким чином встановлено, що до вчинення вищеописаних неправомірних дій причетна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, 23.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон iPhone 13 128 Gb голубого кольору, в прозорому силіконовому чохлі, S/N НОМЕР_1 , IMEI 1 - НОМЕР_2 , IMEI 2 - НОМЕР_3 , без SIM карти, який на момент проведення слідчої дії перебував у володінні ОСОБА_5 .

Таким чином, під час проведеного обшуку було виявлено та вилучено речі, які мають важливе значення для подальшого досудового розслідування та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор вимоги визначені у клопотанні підтримав, просить задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечила, просить відмовити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського Суду від 09.06.2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», рішення Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу та мету для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства, яке регулює накладення арешту на майно третьої особи із вказаною метою, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна, відповідність його ознакам речового доказу, наслідки арешту для третіх осіб (в даному випадку - це власник майна), а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

При цьому, обов`язок доведення існування зазначених умов КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Так, майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Дана постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатніх обґрунтувань, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно, відсутні будь-які докази того що вилучене майно містять дані щодо обставин кримінального правопорушення.

Крім того, відсутні докази того, що вилучене майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження.

За таких обставин, клопотання про арешт майна є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024000000000335 - залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1