Ухвала суду № 138566040, 27.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 Справа №607/15986/26 Провадження №1-кс/607/5274/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №12014000000000464 від 09.10.2014, згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/19485/15-к від 05.06.2015 на транспортний засіб «DAF» XF 95.380, сідловий тягач Е, 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 набув право власності на вказаний автомобіль у 2018 році за договором купівлі-продажу та є добросовісним набувачем майна. Постановою слідчого від 22.10.2024 кримінальне провадження №12014000000000464 за ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Підозра у даному кримінальному провадженні власнику майна чи будь-якій іншій особі не пред`являлась. Транспортний засіб з 2021 року перебуває на штрафмайданчику та зазнає значних пошкоджень, що є додатковими майновими втратами для власника майна і свідчить про надмірний та не пропорційний тягар покладений на нього.

Заявник у судове засідання не з`явився, про час та розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення розгляду без його участі та зазначив, що постановою слідчого від 22.10.2024 кримінальне провадження №12014000000000464 закрите, а тому застосовані заходи забезпечення кримінального провадження припинили свою дію. У зв`язку з цим зазначає, що правові підстави для задоволення клопотання відсутні.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

Як видно з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/19485/15-к від 05.06.2015 у кримінальному провадженні за №12014000000000464 від 09.10.2014, було накладено арешт шляхом заборони розпоряджання, на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Колексі» /39335628/, /Стара назва «Делівері Трейд»/, зокрема транспортний засіб DAF, XF 95.380, р.н. НОМЕР_2 , ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-E, XLRTE47XS0E513262.

Водночас, відповідно до постанови слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 22.10.2024 кримінальне провадження №12014000000000464 від 10.10.2014, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4 ст. 132 КПК, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Такий висновок слідчого судді відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 15 квітня 2024 року по справі № 554/2506/22.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження №12014000000000464 від 09.10.2014 закрито постановою слідчого від 22.10.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у слідчого судді відсутні повноваження щодо вирішення питання про скасування арешту майна.

Поряд з цим, слідчий суддя наголошує, що у відповідності до ч. 4 ст. 132 КПК України, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/19485/15-к від 05.06.2015 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12014000000000464, припинила свою дію.

За наведеного, клопотання про скасування арешту майна, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статями 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна накладеного у рамках кримінального провадженні №12014000000000464 від 09.10.2014, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч.4 ст.190 КК України, відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1