Ухвала суду № 138563572, 08.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37291/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026000000000600 від 12.05.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

У клопотанні вказано, що наприкінці березня 2026 року ОСОБА_7 , після самовільного залишення ним служби, прийняв рішення про повернення до Збройних сил України з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Спілкуючись зі своїми знайомими, які проходять службу в ЗСУ, ОСОБА_7 став консультуватися стосовно можливості повернення до військової служби.

Після цього, дізнавшись про намір ОСОБА_7 повернутися до військової служби, у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 16.06.2026, у ОСОБА_5 , який є товаришем ОСОБА_7 , усвідомлюючи про наявність зв`язків з особами, які займають керівні посади в одній із військових частин, розташованих на території Білоцерківського району Київської області, та уповноважені на прийняття рішення щодо прийняття ОСОБА_7 та призначення його на тилову посаду, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за прийняття рішення службовими особами військової частини в його інтересах.

В подальшому про свій умисел, направлений на протиправне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повідомив службових осіб та керівників 1129 зенітно ракетного Білоцерківського полку в/ч НОМЕР_1 , які погодилися на спільне вчинення протиправних дій, таким чином вступивши в попередню змову. При цьому, відповідно до досягнутої змови після передачі ОСОБА_7 неправомірної вигоди ОСОБА_5 , службові особи потрібної ним військової частини через декілька днів після отримання грошових коштів повинні скласти та видати відповідний рекомендаційний лист (відношення), яке підтверджує готовність конкретної частини прийняти особу на військову службу до своєї частини, а також здійснювати подальше супроводження та сприяння у закритті кримінального провадження щодо обставин самовільного залишення служби, за результатами чого зобов`язуються прийняти ОСОБА_7 до своєї частини для подальшого несення служби.

16.06.2026 реалізуючи спільний злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , який розміщений за кадастровим номером - 3210300000:06:006:0040, діючи відповідно до раніше розробленого плану, в межах спільного злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, висловив вимогу ОСОБА_7 про необхідність надання грошових коштів у розмірі 20 000 доларів США пояснивши, що лише в разі передачі коштів останній зможе отримати «відношення» та сприяння у призначення до відповідної тилової військової частини.

ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправність вимоги ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів на вказану пропозицію погодився.

Отримавши згоду від ОСОБА_7 , ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, під час чергових розмов, які відбувалися з періодичністю протягом червня місяця, став наполягати на необхідності термінового надання та передачі ним грошових коштів, мотивуючи це конспіративністю осіб, які взяли на себе зобов`язання прийняти ОСОБА_7 до своєї військової частини, та видачі відношення лише після повної передачі коштів.

Після цього, 03.07.2026 під час чергового спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повідомив про необхідність зустрічі у м. Білій Церкві Київської області 06.07.2026 для передачі коштів.

06.07.2026 близько 10 год. під час чергової телефонної розмови, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що зустріне його, як той повернеться до м. Біла Церква Київської області.

06.07.2026 приблизно о 10.00 приблизно об 11 год. 50 хв., перебуваючи на прилеглій території занедбаної АЗС, що по вул. Сквирське шосе, 227, розміщеної на околиці м. Біла Церква Київської області, під час раніше узгодженої зустрічі, доводячи спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 повторно повідомив про необхідність передачі коштів за прийняття його до військової частини на тилову посаду. Після цього ОСОБА_7 , продовжуючи діяти під контролем правоохоронних органів передав ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США як неправомірну вигоду за прийняття раніше обумовленого рішення керівника військової частини. Після цього ОСОБА_9 повідомив про те, що відношення, за яке йому було надано грошові кошти він отримає після передачі коштів службовій особі відповідної військової частини, найближчими днями.

Таким чином, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами військової частини НОМЕР_1 отримали від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 20 000 доларів США, що відповідно до курсу 44,57 грн. за 1 долар США станом на 06.07.2026 становить 891 400 грн та є особливо великим розміром, за вчинення в його інтересах дій з використанням свого службового становища.

07.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Необхідність застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою обумовлюється необхідністю забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду - обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, суспільний інтерес до кримінального провадження та бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, на цей час існують ризики, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень - обґрунтовується тим, що місцезнаходження усіх речей і документів, що можуть мати значення для кримінального провадження, на даний час не встановлено, а також не встановлені усі особи, що можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, тому з метою перешкоджання досудовому розслідуванню ОСОБА_5 зможе самостійно або шляхом повідомлення інших можливих співучасників кримінальних правопорушень знищити або спотворити речі і документи, а також засоби вчинення кримінального правопорушення. Обрання щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може призвести до спілкування його з іншими, не встановленими на даний час учасниками, розробляння стратегії дій, спрямованих на приховування слідів злочинів, уникнення від кримінальної відповідальності, спотворення речей та документів, які його викривають, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а саме:

- з метою приховання слідів злочину, може вчиняти дії щодо видалення та спотворення інформації та документів, які містять сліди кримінального правопорушення;

- продовжити знищення чи спотворення мобільних телефонів, які використовувалися в тому числі для з`єднання через мобільний додаток «WhatsApp» та спілкування з іншими учасниками вчинення злочинів;

- знищити інші речі та документи, які можуть підтверджувати причетність підозрюваного та інших невстановлених на даний час учасників до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також інших кримінальних правопорушень, до яких останній може бути причетний;

Існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та інших осіб, які причетні до вчинення злочинів у цьому ж кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на свідків та інших осіб, шляхом висловлення погроз, умовлянням чи переконанням, з метою примушування їх відмовитися від дачі показань або до дачі завідомо неправдивих показань для уникнення ним та можливими іншими співучасниками кримінального правопорушення кримінальної відповідальності.

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_5 з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими останній перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому підстави, а також просить клопотання задовольнити.

Захисник та підозрюваний заперечували щодо задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 176, 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , за вчинення тяжкого злочину, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та беручи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 267 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 888 576 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із за межі міста Біла Церква та Білоцерківського району Київської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілою особою, інших підозрюваних з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 03.09.2026 включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 267 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 888 576 (вісімсот вісімдесят вісім тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із за межі міста Біла Церква та Білоцерківського району Київської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілою особою, інших підозрюваних з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03.09.2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1