Рішення № 138563415, 28.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5438/26

Справа №754/2262/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В. В.

за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа: Управління (Центру) надання адміністративних послуг Деснянського району м. Києва про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити реєстраційні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити реєстраційні дії.

Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивує тим, що одноособовим рішенням засновника про створення ТОВ «ЕкспБудПро» від 24.12.2019, він був призначений директором ТОВ «ЕкспБудПро». Жодного робочого дня він не відпрацював на посаді директора ТОВ «ЕкспБудПро» та не отримував заробітну плату. У січні 2020 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що у нього склались важкі сімейні обставини, та він не може виконати вимоги Статуту Товариства, внести статутний капітал у розмірі 50000,00грн, та відмовлявся заключити з позивачем трудовий договір. Також повідомив, що він має намір розпочати процедуру ліквідації Товариства. Однак згодом одноосібний засновник ОСОБА_3 виїхав з родиною до США не вчинивши жодних з обіцяних дій. У грудні 2025 ОСОБА_1 прийняв участь в конкурсі на заміщення вакантної посади директора підприємства та виграв цей конкурс, але в січні 2026 року власник підприємства йому повідомив, що він не може обійняти цю посаду, оскільки він зазначений в реєстрі як директор ТОВ «ЕкспБудПро». Позивач звернувся із письмовою заявою про звільнення за власним бажанням до засновника Товариства ОСОБА_3 , відправивши її за адресою місця реєстрації засновника. Також у цій заяві позивач повідомляв засновнику про проведення загальних зборів учасників Товариства. Однак поштові відправлення не були вручені адресату. Учасником товариства було проігнороване прохання, викладене у заяві про звільнення. На підставі викладеного позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини між ТОВ «ЕкспБудПро» та ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Зобов`язати Управління (Центр) надання адміністративних послуг Деснянського району м. Києва вчинити реєстраційні дії, а саме виключити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 , як директора ТОВ «ЕкспБудПро» у графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у томі числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо».

25.02.2026 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

01.04.2026 та 17.04.2026 до суду від Управління (Центру) надання адміністративних послуг Деснянського району м. Києва надійшов відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначено, що ЦНАП не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень про будь-які реєстраційні дії та внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. А в структурі ЦНАП відсутні посади державних реєстраторів. На підставі викладеного просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач - Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація в судове засідання свого представника не направили. Причину неявки суду не повідомлено.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з`являвся. Суд повідомляв відповідача про розгляд справи в суді за адресою зазначеною в позовній заяві, як адреса його реєстрації, що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру.

Однак конверти із копіями ухвал про відкриття провадження та позовною заяву з додатками до неї, і з судовими повістками, адресовані відповідачу, повернулися до суду з поштовим зазначення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Третя особа - Управління (Центр) надання адміністративних послуг Деснянського району м. Києва в судове засідання свого представника не направили. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення по справі у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Суд установив такі факти та їх правовідносини.

24.12.2019 Рішенням № 1 Засновником ТОВ «ЕкспБудПро» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕкспБудПро». ОСОБА_3 є єдиним учасником (засновником) Товариства. Призначено директором Товариства ОСОБА_6. з правом підпису фінансових документів.

24.12.2019 Рішенням одноособового учасника № 1 ТОВ «ЕкспБудПро» було затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкспБудПро».

Згідно із п. 2.1 Статуту, Товариство створене у формі товариства з обмеженою відповідальністю та є юридичною особою, самостійним господарюючим суб`єктом.

Пунктом 3.1. Статуту визначено, що основною метою створення та діяльності товариства є одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками в результаті здійснення товариством як самостійним суб`єктом господарювання господарської діяльності, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у продукції, товарах, роботах та послугах.

Відповідно до п. 2.7. Статуту, Товариство самостійно згідно із законодавством України визначає форми, розміри та види оплати праці, установлює технічно обґрунтовані норми праці, надає працівникам додаткові відпустки, визначає трудових порядок.

Згідно із п. 8.1. Договору, трудові відносини робітників товариства регулюються трудовим договором.

Згідно із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕкспБудПро» зареєстровано в реєстрі 09.01.2020. Ідентифікаційний код юридичної особи 43440515. Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Радистів, буд. 64. Прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи-підприємця: ОСОБА_1 .

16.01.2026 ОСОБА_4 на ім`я директора ОСОБА_3. надіслав заяву про звільнення його з посади директора ТОВ «ЕкспБудПро» за власним бажанням з 02.02.2026. Одночасно повідомляв, що для прийняття такого рішення, відповідно до п. 9.10. Статуту, скликає загальні збори ТОВ «ЕкспБудПро» на 02.02.2026 на 10 годину за місцем реєстрації засновника, а саме: АДРЕСА_1 . В якості додатка до заяви надав також проект рішення засновника.

Згідно із накладною поштового відправлення АТ «Укрпошта» та трекінгом поштового відправлення, ОСОБА_3 було направлено поштове відправлення за адресою: АДРЕСА_2 , яке станом на 20.01.2026 прибуло до відділення.

Інших відомостей про отримання/повернення поштового відправлення, матеріали справи не містять.

02.02.2026 ОСОБА_1 - директором ТОВ «ЕкспБудПро», ОСОБА_8 громадянкою України та ОСОБА_5 громадянином України, було складено та підписано АКТ про не проведення загальних зборів учасників у зв`язку з їх відсутністю.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 312 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на вибір роду занять і використання примусової праці забороняється.

Згідно із ст. 51 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Статтею 3 КЗпП України визначено, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ст. 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Пунктом 4 частини першої статті 36 КЗпП України встановлено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 99 ЦК України визначено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

За нормами пункту 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до частини третьої статті 65 ГК України, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.

Питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить до компетенції загальних зборів.

Згідно із п. 9.5.6. Статуту ТОВ «ЕкспБудПро», до компетенції загальних зборів належить обрання директора Товариства, встановлення розміру винагороди директора товариства.

Відповідно до п. 9.10, 9.12. Статуту, загальні збори скликаються директором товариства. Директор товариства скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення про це з зазначенням часу і місця проведення кожному учаснику товариства у строк не менше ніж за 20 календарних днів до запланованої дати проведення загальних зборів. Зазначене повідомлення надсилається рекомендованим листом або вручається особисто під розпис.

Отже, відповідно до норм ст. 38 КЗпП України, ст. 28, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондується обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Керівник товариства (директор) як будь-який інший працівник має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту його прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими, визнання керівника звільненим.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_6 було порушено порядок скликання загальних зборів (п. 9.10, 9.12. Статуту).

Оскільки як убачається із заяви з повідомленням про скликання загальних зборів від 16.01.2026, проведення яких заплановано на 02.02.2026, ОСОБА_6 було направлено вищевказану заяву ОСОБА_3 за 16 календарних днів, замість визначених статутом 20 днів.

При цьому позивач ОСОБА_1 направляючи заяву про своє звільнення та скликання загальних зборів, направив її за неправильним місцем реєстрації засновника ТОВ «ЕкспБудПро» ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 , не зазначивши номер квартири, що підтверджується накладною поштового відправлення.

Також позивачем ОСОБА_1 не було надіслано повідомлення ОСОБА_3 про скликання загальних зборів за офіційним місцезнаходження юридичної особи ТОВ «ЕкспБудПро»: м. Київ, вул. Радистів, буд. 64.

До того ж ОСОБА_1 не було зроблено інших повідомлень, зокрема в офіційних друкованих виданнях, про скликання загальних зборів ТОВ «ЕкспБудПро», заздалегідь знаючи про те, що засновник ОСОБА_7 проживає за межами України, зокрема в США.

Частиною тринадцятою статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що за змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.

Статтею 31 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» , частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Положенням частин другої - п`ятої та одинадцятої статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» , за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Так, Велика Палата Верховного Суду, у справі № 127/27466/20 від 06.09.2023 дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Отже, аналізуючи норми зазначених вище законів та Статут ТОВ «ЕкспБудПро» вбачається, що позивачем недотримані приписи Закону та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з власної ініціативи, що не дає суду підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора Товариства з незалежних від нього причин.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем ОСОБА_1 в якості відповідача у справі залучений ОСОБА_3 , саме як фізична особи та Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація. Юридична особа - ТОВ «ЕкспБудПро» з якою у позивача і виникли трудові правовідносини до справи не залучена в статусі відповідача.

Під час розгляду справи позивач не скористався своїм правом відповідно до ст. 51 ЦПК України поставити питання щодо заміни неналежного відповідача на належного або залучення співвідповідачем ТОВ «ЕкспБудПро».

А тому очевидним є те, що позивач звернув вимоги до неналежного відповідача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У відповідності до п. 8 ПП ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 N 2, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК ( 1618-15 ). У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Отже аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити реєстраційні дії, не підлягають задоволенню, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 76-79 та 81 ЦПК України.

Відповідно ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Стаття 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові покладається на позивача.

Таким чином, оскільки судом в позові відмовлено, сплачений судовий збір позивачу не повертається, а витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, статтями 3, 21, 22, 36, 38, 51 КЗпП України, статтею 65 ГК України, Законом України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю», суд,

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Управління (Центру) надання адміністративних послуг Деснянського району м. Києва про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити реєстраційні дії - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, адреса місцезнаходження: м.Київ, проспект Червоної Калини, буд. 29, код ЄДРПОУ 37415088.

Третя особа: Управління (Центр) надання адміністративних послуг Деснянського району м. Києва, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, буд. 29, код ЄДРПОУ 42728560.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В. В. Бабко