Рішення № 138563410, 07.01.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/18680/25

провадження № 2/753/14261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року до суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі по тексту - ПАТ «АК «Київводоканал», позивач) до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 2, а разом відповідачі) про солідарне стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальному розмірі 64 803,63 грн станом на 30.06.2025, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами наданих позивачем житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідачі не повноцінно виконували зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг, у зв`язку із чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.

22.09.2025 до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідачів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.09.2025 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано у Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації відомості про осіб, які у період з 01.02.2018 по 30.06.2025 були зареєстровані та/або проживали/перебували за адресою: АДРЕСА_1 , з зазначенням їх відомостей, зокрема ПІБ, дата народження, РНОКПП (за наявності таких).

18.11.2025 до суду на електронну пошту від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, клопотання про витребування доказів, заява про застосування строків позовної давності, письмові пояснення з додатками. 08.12.2025 аналогічні документи надійшли до суду поштовими засобами зв`язку.

Вирішуючи питання про прийняття відзиву, суд приходить до наступного висновку.

Так, вимоги до відзиву встановлені ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України).

Частиною 3 вказаної статті визначено, що відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (ч.ч. 4, 5 ЦПК України).

В порушення вказаних норм, зокрема, до відзиву не додано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

За таких обставин, підстави для його прийняття відсутні, відзив підлягає поверненню відповідачу.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів, у якому вона просить витребувати у позивача повний помісячний розрахунок боргу за 2018-2025 роки, документи щодо фактичного надання послуг, тарифи на кожен місяць, копію договору/заяви-приєднання, акти обстеження, а також витребувати у ДПСУ дані про перетин кордону трьома особа з березня 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Ознайомившись із вказаним клопотанням про витребування доказів, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки стороною відповідача не зазначено обставини, які може підтвердити вказані докази, а також вжиті стороною відповідача заходи для отримання цього доказу самостійно.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Також відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, у якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині за 2018-2021 роки у зв`язку зі спливом трьох річного строку позовної давності.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

26.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.

Статтею. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

05.08.2014 р. в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення щодо публічного договору (оферти) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.

Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.

У відповідності до п. 1.1 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати Боржнику відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а Боржник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу.

З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Встановлено, відповідачі з 01.02.2018 по 30.06.2025 отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу позивача - ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідачів не надходило.

Відповідачі є споживачами послуг позивача за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією на виконання ухвали суду інформацією про те, що відповідачі мають зареєстроване місце проживання за вказаною адресою.

В порушення вимог вищезазначеного договору, відповідачі не виконують належним чином свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих в період з 01.02.2018 по 30.06.2025 послуг з водопостачання та водовідведення.

Слід зауважити, що в процесі розгляду справи відповідачами не заперечувалась наявність у останніх заборгованості за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Як вбачається з довідки, наданої ПрАТ «Київводоканал» після подання уточненої позовної заяви, заборгованість відповідачів перед ПрАТ «Київводоканал» за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення становить 43 740,98 грн., з яких: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 43 645,94 грн., плата за абонентське обслуговування - 95,04 грн. Також, позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 3 282,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 17 233,20 грн., пеню 546,73 грн.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень стст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зобов`язання з оплати вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Отже, як встановлено судом, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.02.2018 по 30.06.2025 послуг з водопостачання та водовідведення відповідачі не виконували належним чином у повному обсязі, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку, який не викликає у суду сумніву, у відповідачів внаслідок невиконання зобов`язань по сплаті за надані позивачем ПрАТ «АК «Київводоканал» за період з 01.02.2018 по 30.06.2025, наявний борг за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 43 740,98 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також суд вважає, що у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов`язані сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 3 282,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 17 233,20 грн., пеню 546,73 грн.

Щодо застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач ПАТ «АК «Київводоканал» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2018 по 30.06.2025.

Водночас, з наданого позивачем розрахунку судом встановлено, що останній платіж відповідачами було здійснено у травні 2025 року, тобто відбулось визнання боргових зобов`язань, а ПрАТ «АК «Київводоканал» звернулось до суду 03.09.2025, відтак в межах строку позовної давності. У зв`язку з наведеним, у вказаній справі клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 1 514 грн. судових витрат, а також по 20,50 грн витрат на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 7, 9, 11, 12, 13, 76 - 81, 141, 229, 235, 247, 259, 263 - 265, 272, 273, 274 - 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРПОУ03327664) заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2018 по 30.06.2025 у розмірі 43 740,98 грн, 3% річних у розмірі 3 282,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 17 233,20 грн., пеню 546,73 грн., а також судові витрати, зокрема, судовий збір у розмірі по 1 514 грн з кожного та витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі по 20,50 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО

Дата складання повного тексту рішення 28.05.2026.