Рішення № 138562446, 23.07.2026, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 702/394/26

Провадження №2/141/377/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 702/394/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 57148,00 грн,

У С Т А Н О В И В:

01.06.2026 до Оратівського районного суду Вінницької області з Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (цивільна справа № 702/394/26).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 32582-07/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, на умовах визначених кредитним договором, на строк 360 днів, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, які визначені укладеним кредитним договором.

12.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 12122023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Однак, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань, у неї утворилась заборгованість за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 в розмірі 57148,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 50148,00 грн - заборгованість за процентами, яку позивач просить суд стягнути на свою користь, а також 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2026 відкрито провадження у справі № 702/394/26 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 23.07.2026, зобов`язано позивача в порядку ст. 83 ЦПК України надати суду докази сплати відповідачем коштів за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023, а також зобов`язано відповідача надати суду докази погашення боргу за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023.

Також ухвалою суду від 19.06.2026 витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, а саме чи була успішною транзакція від 24.07.2023 в сумі 7000 грн здійснена на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

01.07.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 від 26.06.2026, у якому відповідач зазначає, що не заперечує факт отримання грошових коштів у сумі 7000,00 грн, однак не погоджується з розміром заявленої до стягнення заборгованості у сумі 57148,00 грн, оскільки вважає її надмірною та такою, що потребує детальної перевірки судом.

ОСОБА_1 вказує, що на даний час проходить офіційне стажування через центр зайнятості, а також отримує допомогу як багатодітна сім`я, оскільки на її утримання є троє малолітніх дітей, тому її матеріальне становище є складним, а доходи - обмеженими.

Отже, відповідач просить суд при вирішенні справи перевірити правильність розрахунку заборгованості та законність нарахування процентів, штрафів та інших платежів, а також врахувати її матеріальне становище, наявність на утриманні трьох дітей та обмежений дохід.

07.07.2026 до суду на виконання вимог ухвали суду від 19.06.2026 надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260623/28866-БТ від 23.06.2026 про надання інформації.

Також 21.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвоката Усенко М.І. від 21.07.2026 про виконання ухвали суду. Жодних інших заяв чи клопотань від представника позивача до суду не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 702/394/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24.07.2023 ОСОБА_1 було заповнено заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит».

В подальшому, 24.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі по тексту - товариство) та ОСОБА_1 (далі по тексту - клієнт) було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 32582-07/2023 (далі по тексту - договір).

Згідно п. 1.1 п. 1.2 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі по тексту - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту - 24.07.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту - 17.07.2024.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору (п. 1.4, п. 1.4.1 договору).

Відповідно до п. 1.5, п. 1.6 договору клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі по тексту - графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 49xx - xxxx - 3310, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Видача кредитів клієнту-фізичній особі товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт або веб-сайти товариства: https://avans.credit/, в залежності через який сайт клієнт подав заявку на отримання кредиту та/або мобільному додатку товариства, інформація про створення, якого буде розміщена на сайті товариства. Після підписання кредитного договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок позичальника за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі (п. 2.2, п. 2.25 договору).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно (п. 3.1 - п. 3.3 договору).

Цей договір складено у 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов`язань за ним ( п. 7.1 договору).

Як убачається із п. 8 договору, у ньому зазначено реквізити та пдписи сторін, зокрема, містяться відомості про підписання ОСОБА_1 24.07.2023 о 14:50:42 кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3761.

Згідно додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 32582-07/2023 від 24.07.2023, сторони погодили графік платежів. Зокрема, сторонами погоджено дату видачі кредиту - 24.07.2023, дати платежів (усього визначено 15 дат платежів), суму наданого кредиту - 7000,00 грн, суми платежів за розрахунковий період - усього 57148,00 грн, проценти за користування кредитом - усього 50148,00 грн, реальну річну процентну ставку - 39279,81%, загальну вартість кредиту - 57148,00 грн.

Цей додаток укладений у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної зі сторін та є невід`ємною частиною до договору про надання фінансового кредиту № 32582-07/2023 від 24.07.2023.

Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 32582-07/2023 від 24.07.2023 підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором W3761 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У підписаному ОСОБА_1 24.07.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3761 паспорті споживчого кредиту вказано інформацію та контактні дані кредитодавця ТОВ «Аванс Кредит», основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, у тому числі суму кредиту - 7000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, у тому числі процентну ставку - 726,35 % річних (1,99 % в день), тип процентної ставки - фіксована, порядок зміни змінюваної процентної ставки - відсутні, загальні витрати за кредитом - 50148,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 57148,00 грн, реальну річну процентну ставку - 39279,81 % річних, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

Згідно довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Аванс Кредит», клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з якою укладено договір №32582-07/2023 від 24.07.2023, ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3761, який 24.07.2023 о 14:50 було направлено на номер телефону НОМЕР_4 .

Відповідно до листа № 3466 250630115121 від 30.06.2025 ТОВ «УПР» зазначає, що на виконання договору на переказ коштів № ФК-П-2022/01-1 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта, зокрема 24.07.2023 о 14:55:11 на суму 7000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua - 265608881, призначення платежу: зарахування 7000,00 грн на карту № НОМЕР_1 .

Як убачається з інформації АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260623/28866-БТ від 23.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). 24.07.2023 по рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) вілбулось зарахування коштів на суму 7000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 станом на 12.12.2023 становить 26780,60 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19780,60 грн - заборгованість за процентами. Кількість днів прострочення складає 117 днів.

12.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» (далі по тексту - клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - фактор) було укладено договір факторингу № 12122023, у відповідності до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (п. 1.1 договору факторингу).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) права вимоги цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Як убачається зі змісту п. 6.3 договору факторингу, з моменту переходу до фактора прав вимоги, відповідно до умов п. 1.4 цього договору, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) клієнта за цими кредитними договорами. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі інші пов`язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред`явлення претензій боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які фактор одержить від боржників на виконання його вимог, та інші, включаючи права, які забезпечують зобов`язання боржника.

Згідно акту приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 12.12.2023 до договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023 ТОВ «Аванс Кредит» було передано, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» було прийнято реєстр боржників клієнта від 12.12.2023 у письмовій та у електронній формі згідно з додатком. Кількість відступлених прав грошової вимоги складає 6204 одиниць, загальна сума заборгованості становить 106428898,22 грн.

Відповідно до інформації, що міститься у витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023, за порядковим номером 1918 у реєстрі значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , загальна заборгованість якої за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 складає 26780,60 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19780,60 грн - заборгованість за процентами. Кількість днів прострочення складає 117 днів.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 у період з 13.12.2023 по 17.07.2024, з урахуванням того, що дата закінчення строку кредитування становить 17.07.2024, сума кредиту складає 7000,00 грн, період користування кредитом - 359 днів, а стандартна процентана ставка становить 1,99 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.07.2024 складає 57148,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 50148,00 грн - заборгованість за процентами.

Отже, зобов`язання за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 було повністю виконано первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит», зокрема, відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених умовами договору та в межах встановленого кредитного ліміту.

У свою чергу, відповідач не виконала умови взятих на себе зобов`язань, не погасила кредит та не сплатила проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим заборгованість відповідача не погашена та становить 57148,00 грн.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082 ЦК України зобов`язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому, аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому, невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанова Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

Досліджуючи наявні у справі № 702/394/26 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 на підставі договору факторингу № 12122023, укладеного 12.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023, оскільки відповідачем прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами зазначеного кредитного договору.

При цьому, доказів того, що договір факторингу № 12122023, укладений 12.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» визнаний недійсним суду не надано, а тому суд вважає, що на підставі зазначеного договору про відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023, укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Отже, наявними у справі доказами підтверджується той факт, що відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених кредитним договором, однак ОСОБА_1 допустила прострочення виконання грошового зобов`язання у строки, передбачені умовами укладеного кредитного договору.

Поряд з цим, визначаючись щодо розміру загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Як убачається із розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 складає 57148,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 50148,00 грн - заборгованість за процентами.

При цьому, суд зауважує, що заборгованість за процентами у розмірі 50148,00 грн відповідає умовам погодженого між сторонами кредитного договору 32582-07/2023 від 24.07.2023, згідно якого тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредитування (до 17.07.2024).

Однак, суд констатує, що зазначені умови кредитного договору не в повній мірі узгоджуються із чинним законодавством України.

Зокрема, 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX (далі по тексту - Закон України № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та цей Закон доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

А пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24.12.2023.

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, то в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %; в період часу з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки - 1,5 %; а з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.

Суд зауважує, що незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Так, судом установлено, що проценти за період з 24.07.2023 по 17.07.2024 нараховувались відповідачу за процентною ставкою у розмірі 1,99 % в день, тобто у більшому розмірі ніж встановлено Законом України № 3498-ІХ, оскільки з 23.04.2024 по 17.07.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5 %.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що розмір заборгованості за процентами в період з 23.04.2024 по 17.07.2024 підлягає перерахунку, виходячи із встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки в розмірі 1,5%.

Отже, заборгованість відповідача за процентами у період з 24.07.2023 по 22.04.2024 (274 календарних дні) з урахуванням того, що розмір денної процентної ставки складає 1,99 %, становить 38168,20 грн (7000,00 грн (сума кредиту)*1,99 % * 274 дні = 38168,20). А заборгованість за процентами у період з 23.04.2024 по 17.07.2024 (86 календарних днів), з урахуванням того, що розмір денної процентної ставки складає 1,5 %, становить 9030,00 грн (7 000,00 грн (сума кредиту) * 1,5% * 86 днів = 9030,00).

Отже, розмір заборгованості відповідача за процентами за весь період кредитування з 24.07.2023 по 17.07.2024 становить 47198,20 грн (38168,20 + 9030,00 = 47198,20).

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи № 702/394/26, предмет та підстави заявлених позовних вимог, відсутність доказів повної сплати відповідачем кредитної заборгованості, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 у загальному розмірі 54198,20 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 47198,20 грн - заборгованість за процентами.

Також суд відзначає, що інші доводи відповідача, викладені у відзиві, суд оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду та встановлених судом фактичних обставин справи № 702/394/26 і не можуть впливати на законність даного судового рішення.

Поряд з цим, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у повному обсязі у строки, визначені умовами кредитного договору 32582-07/2023 від 24.07.2023, відповідачем суду не надано та матеріали справи № 702/394/26 не містять.

Стосовно посилання відповідача на її скрутне матеріальне становище та відсутність доходу, то суд роз`яснює, що остання у випадку наявності об`єктивних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, вправі звернутися до суду із обгрунтованою заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду у порядку ст. 435 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та частковим задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2225,02 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

У ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ч. 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт № 41 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026, згідно якого сума наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 складає 8000,00 грн, детальний опис наданих послуг від 10.04.2026 до акту № 41 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

На підставі зазначеного, представник позивача адвокат Усенко М.І. просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн.

Суд зазначає, що у постанові від 20 жовтня 2021 року по справі №757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) Верховним Судом сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналізуючи фактичні обставини справи № 702/394/26 та обсяг виконаної роботи адвокатом, а також відсутність від відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7584,20 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 94,84 % від суми заявлених позовних вимог), який на думку суду буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610- 612, 625-629, 639, 1048-1050, 1077-1080, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок НОМЕР_7 в АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за кредитним договором № 32582-07/2023 від 24.07.2023 у загальному розмірі 54198,20 грн (п`ятдесят чотири тисячі сто дев`яносто вісім гривень 20 копійок), з яких 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту, 47198,20 грн (сорок сім тисяч сто дев`яносто вісім гривень 20 копійок) - заборгованість за процентами.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок НОМЕР_7 в АТ «Креді Агріколь Банк») витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2525,02 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 02 копійки).

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок НОМЕР_7 в АТ «Креді Агріколь Банк») витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7587,20 грн (сім тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень 20 копійок).

6. Копію рішення суду направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 28.07.2026.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Климчук