Ухвала суду № 138562120, 27.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/4370/24

1-кп/465/365/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м..Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника заявника ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання захисника - адвоката ОСОБА_12 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 та клопотання захисника - адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, у кримінальному провадженні №42021142080000009 від 24.04.2021 про обвинувачення: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.1, 2 ст.209, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.362, ч.3 ст.27 - ч. 3 ст.365-2, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч. 3 ст.365-2 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021142080000009 від 24.04.2021 про обвинувачення: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч.1, 2 ст.209, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.362, ч.3 ст.27 - ч. 3 ст.365-2, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч. 3 ст.365-2 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.358 КК України.

12 серпня 2024 року та 28 січня 2025 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_12 надійшли письмові клопотання про закриття кримінального провадження №42021142080000009 від 24.04.2021 року та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення передбачене ч.ч.2,3 ст.358 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачене ч.ч.2,3 ст.358 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, з моменту вчинення даного кримінального правопорушення пройшло більше п`яти років, останній не ухилявся від кримінальної відповідальності, до закінчення строків, зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України, обвинувачений нового злочину не вчинив. Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечує проти закриття кримінального провадження стосовно нього у зв`язку із закінченням строків давності, розуміючи нереабілітуючий характер такого закриття та його наслідки. За таких обставин є підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

02 січня 2026 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 надійшло письмове клопотання про закриття кримінального провадження №42021142080000009 від 24.04.2021 року та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.362 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.362 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, з моменту вчинення даного кримінального правопорушення пройшло більше десять років, остання не ухиляся від кримінальної відповідальності, до закінчення строків, зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України, обвинувачена нового злочину не вчинила. Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження стосовно неї у зв`язку із закінченням строків давності, розуміючи нереабілітуючий характер такого закриття та його наслідки. За таких обставин є підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання захисників та просили задовольнити такі у повному обсязі.

Захисники у судовому засіданні подані клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, просили задовольнити такі та звільнити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК України.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зв`язку із закінченням строків давності, а також повідомив суд, що сторона обвинувачення не володіє інформацією про переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Інші учасники судового провадження не заперечили щодо задоволення вказаних клопотань.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши доводи сторін та заслухавши учасників судового розгляду, суд встановив наявність у даному провадженні умов для звільнення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Окрім цього, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Згідно п. п.3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло:

- п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

- десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2-4 ст. 49 КК України).

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких чотирьох умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна зі сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. Суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Зазначений висновок про застосування цієї норми кримінального права міститься у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року, справа № 345/2618/16-к.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Згідно ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 358 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Датою вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень є 30.06.2016 та 25.09.2017. Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене.

Станом на час розгляду судом клопотання сплинув встановлений законом п`ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Перебіг цього строку не зупинявся та не переривався. Обставин, які могли б впливати на перебіг строків давності, судом не встановлено, матеріали провадження не містять відомостей про ухилення обвинуваченого від органів досудового розслідування чи суду.

Також встановлено, що до спливу строків давності ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення не вчинив. У судовому засіданні обвинувачений висловив чітку та недвозначну згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строків давності, реалізувавши своє право на визначення процесуальної позиції.

За таких умов подальше здійснення кримінального провадження не узгоджується з приписами кримінального закону та засадами кримінального процесу, оскільки після спливу встановлених строків давності за відсутності винятків кримінальне переслідування особи є неприпустимим.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого закінчився п`ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, щодо інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 358 КК України.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав, при цьому останній не визнавав свою винуватість

Встановивши, що клопотання захисника є обґрунтованим, обставини викладені в клопотанні відповідають наданим до суду матеріалам кримінального провадження, з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше ніж п`ять років, вказане кримінальне правопорушення не входить до переліку злочинів, щодо яких давність не застосовується відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 КК України, а також не встановлено обставин, з яким закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбаченого частиною другою ст. 49 КК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України, яке у відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину. Датою вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення є 12.10.2015. Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене.

Станом на час розгляду судом клопотання сплинув встановлений законом десятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Перебіг цього строку не зупинявся та не переривався. Обставин, які могли б впливати на перебіг строків давності, судом не встановлено, матеріали провадження не містять відомостей про ухилення обвинуваченої від органів досудового розслідування чи суду.

Також встановлено, що до спливу строків давності ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення не вчинила. У судовому засіданні обвинувачена висловила чітку та недвозначну згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строків давності, реалізувавши своє право на визначення процесуальної позиції.

За таких умов подальше здійснення кримінального провадження не узгоджується з приписами кримінального закону та засадами кримінального процесу, оскільки після спливу встановлених строків давності за відсутності винятків кримінальне переслідування особи є неприпустимим.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого закінчився десятирічний строк давності, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, щодо інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно неї з цих підстав, при цьому останнія не визнавала свою винуватість

Встановивши, що клопотання захисника є обґрунтованим, обставини викладені в клопотанні відповідають наданим до суду матеріалам кримінального провадження, з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше ніж десять років, вказане кримінальне правопорушення не входить до переліку злочинів, щодо яких давність не застосовується відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 КК України, а також не встановлено обставин, з яким закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбаченого частиною другою ст. 49 КК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Таким чином, у суду наявні всі підстави для задоволення клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 та звільнення її від кримінальної відповідальності.

На підставі наведеного та керуючись ст. 284, 288, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_12 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

Закрити кримінальне провадження №42021142080000009 від 24.04.2021 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.358 КК України.

Клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 362 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

Закрити кримінальне провадження №42021142080000009 від 24.04.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текс ухвали складено 28 липня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1